ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" липня 2013 р. м. Київ К/9991/89616/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Розваляєвої Т.С.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок соціальної допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 2006 року.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 травня 2010 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позов задоволено частково.
Позов в частині до 01.07.2010 року залишено без розгляду.
Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 02 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом, позивач має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Конституційний Суд України у своїх рішеннях дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинами 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України
Таким чином, після прийняття рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом.
За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ.
Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що відповідач повинен був нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 02 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Після прийняття рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом.
За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ.
Протягом 2010 року жодних нормативно-правових актів, обмежуючих права осіб щодо нарахування соціальної допомоги як дітям війни не прийнято.
Крім того, частиною 2 статті 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Наслідком пропущення строку звернення до суду, за приписами статті 100 КАСУ, є залишення позову без розгляду.
Таким чином апеляційний суд дійшов вірного висновку про залишення позовних вимог ОСОБА_4 за період до 01.07.2010 року без розгляду.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно.
Пом. судді О.П.Торута