Справа №22-ц-1047 2008 р. Головуючий у 1-й інстанції Кондратенко М.В.
Категорія - 41 Суддя-доповідач Хвостик С.Г.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
7 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі :
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Хвостика С.Г., Попруги С.В.
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.
та осіб, які беруть участь у справі - ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ковпаківського районного суду м.Сум від 4 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» в особі ліквідатора підприємства Шевченка Ігоря Валерійовича, ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_5, Виконавчий комітет Сумської міської ради, приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання договору купівлі-продажу жилого приміщення у гуртожитку недійсним, визнання права користування жилим приміщенням,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Сум від 4 червня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено. Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25 січня 2006 року за реєстраційним №131, укладений між Підприємством Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, визнано недійсним в частині купівлі-продажу приміщення АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_1 право користування кімнатою АДРЕСА_1.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Сум від 4 червня 2008 року залишено без розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про їх виселення разом з неповнолітньою ОСОБА_7 і малолітнім ОСОБА_8 з приміщення АДРЕСА_1 з наданням іншого жилого приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначене рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та задоволення вимог зустрічного позову. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що спірний договір купівлі-продажу укладено відповідно до вимог чинного законодавства і підстав для визнання його недійсним у суду не було.
До того ж, суд не звернув увагу на ті обставини, що позивачка ОСОБА_1 втратила інтерес до спірної кімнати у гуртожитку і за її бажанням їй для переобладнання виділені дві інші кімнати у цьому ж гуртожитку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який просив задовольнити апеляційну скаргу, позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_5, які просили залишити рішення без змін, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Статтями 127, 128 ЖК України передбачено, що під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки, які реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті місцевої ради. Житлова площа в гуртожитках надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 разом з членами своєї сім'ї - повнолітньою дочкою ОСОБА_5, неповнолітньою дочкою ОСОБА_7, малолітнім онуком ОСОБА_8, зареєстровані і проживають у кімнаті АДРЕСА_1 (а.с.6, 13, 18, 99-101).
Підставою для вселення ОСОБА_1 та членів її сім'ї в зазначене жиле приміщення є ордер, виданий Облспоживспілкою спільним рішенням адміністрації і профкому підприємства від 7 лютого 1987 року (а.с.13).
Позивачкою 14 червня 2007 року укладено письмовий договір з ПВКП «Рубін» про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території (а.с.19).
Власником житлового фонду у розмірі 896/1000 гуртожитку по АДРЕСА_1, до якого входить займана позивачкою і членами її сім'ї кімната НОМЕР_1 є Підприємство Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» (а.с.26).
У зв'язку з визнанням Господарським судом Сумської області 19 квітня 2005 року Підприємства Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» банкрутом і відкриттям ліквідаційної процедури (а.с.46, 35), ряд гуртожитків, у тому числі і по АДРЕСА_1 за згодою Сумської міської ради рішенням від 30 листопада 2005 року №1467 були прийняті до комунальної власності територіальної громади м.Сум (а.с.53), так як відповідно до ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, не можуть бути включені до ліквідаційної маси.
Не дивлячись на вказані перестороги, 25 січня 2006 року між Підприємством Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу ряду приміщень зазначеного гуртожитку, в тому числі і кімнати НОМЕР_1, де мешкає ОСОБА_1 з членами сім'ї, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 (а.с.85-96), тобто те жиле приміщення на момент продажу не було вільним.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання зазначеного договору недійсним в частині купівлі-продажу приміщення АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 право користування зазначеним приміщенням з тих підстав, що вказаний правочин порушує публічний порядок, про що йдеться у ч.1 ст.228 ЦК України, оскільки спрямований на порушення конституційного права позивачки на житло, а фактично направлений на позбавлення її та членів її сім'ї житла, яким вони користуються на законних підставах.
Доводи апелянта про те, що спірний договір купівлі-продажу укладено відповідно до вимог чинного законодавства і підстав для визнання його недійсним у суду не було, є безпідставними, так як доведено, що цей правочин порушує публічний порядок.
І хоча позивачка просила визнати недійсним договір купівлі-продажу як такий, що вчинений під впливом помилки (ч.1 ст.229 ЦК України), однак зміст предмету її вимог зводиться до того, що цим договором порушується її право на житло. Тому місцевий суд обґрунтовано визнав той договір недійсним саме із зазначених підстав.
Що стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачка разом з членами сім'ї має бути виселена в інші кімнати цього ж гуртожитку, тобто виселені з наданням іншого жилого приміщення, то такі доводи також не заслуговують на увагу, так як підставність їх проживання саме в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку ніякими доказами не спростовується, якими не є і постанова правління облспоживспілки від 18 листопада 2004 року №28 п-1 (а.с.10-11) щодо оформлення списку бажаючих переобладнати кімнати в гуртожитку під квартири.
Отже, ці та інші доводи апеляційної скарги висновків суду про задоволення позову, в частині вимог апеляційної скарги, не спростовують, не містять посилань на такі порушення норм матеріального чи процесуального права, що б являлось підставою для зміни чи скасування рішення, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення, як законне й обґрунтоване, - залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м.Сум від 4 червня 2008 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді -