цСправа № 11-561/2008р. Головуючий у 1-і інстанції - Шершак М.І.
Категорія: ст. 296 ч. 2 КК України Доповідач - Крамаренко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року жовтня “16” дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого: Крамаренка В.І.
суддів: Гончарова М.В.,
Моїсеєнко Т.М.
з участю прокурора: Марченко Н.В.
та адвоката: ОСОБА_1
засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 та прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від “3” червня 2008р.,
яким ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, українець,
уроженець і мешканець м. Суми, відповідно до ст. 89 КК України раніше не засуджувався,
засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянин України, українець,
уроженець м. Дрогобич,
Львівської області, мешканець м. Суми, раніше не засуджувався,
засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України до 1року 9 місяців обмеження волі.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
громадянин України, українець, уроженець і мешканець м. Суми, раніше засуджувався: 16.09.2004 року за ст. ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1 КК України до 2 років виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10% із заробітку,
засуджений за ст. 187 ч. 1 КК до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
за ст. 296 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком від 16.09.2004 року остаточно ОСОБА_4 призначено до відбуття 3 роки 2 місяці позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 ОСОБА_3 і ОСОБА_4 судові витрати на користь держави по 44 гривні 06 коп. з кожного.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь держави витрати за лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - 1607 гривень 50 коп..
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів за слідуючих обставин.
8 серпня 2005 року близько 2 годин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем “Форд-Сієра” в салоні якого знаходилися ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та невстановлена слідством особа матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження. Проїжджаючи по дворовій дорозі біля будинку АДРЕСА_1 він помітив ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в даний час ОСОБА_6, використовуючи незначний привід, з метою скоєння протиправних дій під'їхав до цих осіб і разом зі своїми пасажирами вийшов з автомобіля. Грубо порушуючи громадянський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства діючи в групі вказані особи відтіснили ОСОБА_5 від ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_4) і ОСОБА_3 схопив за шию ОСОБА_5 і відвів його в сторону, а ОСОБА_4 в інший бік відвів ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_4) і безпричинно, нехтуючи загально прийнятими нормами поведінки в суспільстві, наніс останній удар кулаком в обличчя. В цей же час ОСОБА_2 наніс ОСОБА_5 удар ногою в спину, а потім разом з ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановленою особою стали наносити удари руками та ногами ОСОБА_5 по різних частинах тіла.
З метою відволікти нападаючих від ОСОБА_5, ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_4) сіла за кермо автомобіля натиснула на педаль газу, і ОСОБА_4 та ОСОБА_2, підбігли до автомобіля. При цьому ОСОБА_2 схопивши за волосся ОСОБА_6 витіг з салону автомашини і діючи з особливою зухвалістю наніс їй два удари ногою по тулубу, а коли вона стала втікати ОСОБА_4 наздогнав її і також ногою наніс удар по тулубу. Продовжуючи хуліганські дії ОСОБА_3 став наносити ОСОБА_5 удари руками по голові та тулубу від яких останній втратив свідомість.
В результаті хуліганських дій ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) були заподіяні легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження які потягли короткочасний розлад здоров'я та пошкоджено майно останнього на суму 82 гривні.
Під час хуліганських дій ОСОБА_4 з метою заволодіння майном ОСОБА_5, напав на нього і став наносити йому чисельні удари руками та ногами по різних частинах тіла застосовуючи насильство небезпечне для його життя та здоров'я, а коли потерпілий втратив свідомість заволодів його майном на суму 278 гривень.
В апеляції захисник ОСОБА_1 прохає вирок суду відносно ОСОБА_4 скасувати як незаконний та постановити відносно нього виправдувальний вирок у зв'язку з тим, що матеріалами справи не доведена причетність ОСОБА_4 до вчинення хуліганства та розбійного нападу та потерпілого. Окрім цього суд дійшов, на його думку, до помилкового висновку, що на час вчинення злочину ОСОБА_4 не відбув покарання за попереднім вироком, а тому безпідставно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 296 КК України та призначив остаточне покарання за сукупністю вироків.
Прокурор який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в апеляції зазначає, що вирок суду відносно засуджених підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону при вирішенні цивільного позову, та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. При цьому в апеляції вказує, що суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку вказав, що “ ОСОБА_2 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння,” але при визначенні обставин, що обтяжують покарання за ст. 67 КК України не зазначив, та не визнав цю обставину як обтяжуючу. Крім цього суд стягнув з засуджених судові витрати за стаціонарне лікування потерпілих в солідарному порядку, а не в дольовому як це передбачено ч. 2 ст. 93 КПК України, тобто істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1 які підтримали подану апеляцію, та заперечували проти поданої апеляції прокурора, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які заперечували проти поданої апеляції прокурора, прокурора Марченко яка підтримала подану апеляцію, прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та заперечувала проти поданої апеляції захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, а апеляція захисника задоволенню не підлягає.
Викладені у вироку висновки, щодо доведеності вини ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин викладених у вироку підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірено у судовому засіданні в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про непричетність засудженого ОСОБА_4 до вчинення хуліганства та розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_5 перевірялись в судовому засіданні суду першої інстанції, і вони не знайшли свого підтвердження. Більше того суд навів докази, якими ці доводи спростовуються.
Зокрема, з перевірених судом показів потерпілого ОСОБА_5 ( т. 2 а.с. 78-85), вбачається, що 8.08.2005 року близько 2 годин він разом зі своєю знайомою ОСОБА_6 проходили повз будинок АДРЕСА_1 і їх підрізав автомобіль, яким керував ОСОБА_2. З автомашини вийшли ОСОБА_2 та раніше їм незнайомі ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ще один невідомий хлопець та відтіснили його від ОСОБА_6 . Потім до нього підійшов ОСОБА_3 схопив за шию і долаючи його опір придушенням відвів в сторону, а ОСОБА_2 наніс йому удар ногою в спину. В послідуючому всі хлопці, які вийшли з автомашини, стали наносити йому удари руками та ногами по різних частинах тіла від чого він втратив свідомість. В той же час коли він втратив свідомість в нього забрали мобільний телефон ”Моторолла” Т-205 з чохлом і сім-картою. Він прийшов до пам'яті коли почув працюючий на великих оборотах двигун автомашини і вирішив відповзти з дороги в сторону так як боявся, що його переїде автомобіль. В цей час до нього підбігли ОСОБА_7 і ОСОБА_3 і продовжили наносити удари руками по голові та тулубу.
З перевірених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), (т. 2 а.с. 177), вбачається, що дійсно 8.08.2005 року близько 2 годин до неї з ОСОБА_5, під'їхав автомобіль “Форд-Сієра” з якого вийшов раніше їй знайомий ОСОБА_2 з раніше не знайомими ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ще одним хлопцем. ЇЇ відтіснили від ОСОБА_5, і ОСОБА_4 відвів її в сторону і безпричинно наніс удар кулаками в обличчя. Потім всі особи які вийшли з автомашини підійшли до ОСОБА_5 і стали наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла останньою. З метою припинення хуліганських дій та відволікаючи нападаючих від ОСОБА_5 вона сіла за кермо автомобіля і надавила на педаль газу від чого двигун набрав великі обороти. До автомашини підбігли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і останній витіг її за волосся з автомашини і два рази наніс удари ногою по тулубу, а коли вона стала втікати ОСОБА_4 наніс їй удар ногою в нижню частину тулубу.
Під час очної ставки з ОСОБА_2 ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_4) підтвердила факт вчинення ОСОБА_2 , разом з іншими особами, хуліганських дій відносно неї та ОСОБА_5, детально виклавши обставини вчинення цих дій, та факт заволодіння ОСОБА_4 майном ОСОБА_5 (т. 3 а.с. 8-9).
Під час проведення очних ставок між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ( а.с. 51 т. 3) , між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ( т. 3 а.с. 191-192) остання детально розповіла про вчинення даними особами, разом з іншими, хуліганських дій відносно неї та ОСОБА_5 та заволодіння майном ОСОБА_5, яке вчинив ОСОБА_4.
Під час очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ( т. 3 а.с. 57-63) останній підтвердив і детально розповів про обставини вчинення ОСОБА_2, разом з іншими особами хуліганських дій відносно нього та ОСОБА_6, та підтвердив факт заволодіння його майном.
ОСОБА_5 під час очної ставки з ОСОБА_4 ( т. 3 а.с. 194-196) підтвердив факт вчинення відносно нього та ОСОБА_6 хуліганських дій ОСОБА_4 разом з іншими особами, та заволодіння його майном яке вчинив ОСОБА_4.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, визнав покази потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_4), які вони давали на досудовому слідстві, в тому числі і під час очних ставок, логічними та послідовними і такими, що об'єктивно свідчать про вчинення хуліганства відносно них, та розбійного нападу відносно ОСОБА_5.
Більш того при досудовому слідстві у ОСОБА_4 був виявлений та вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон “Моторолла” Т-205, який належав та був викрадений у ОСОБА_5 і який впізнав останній ( т. 2 а.с. 68-70).
Винність ОСОБА_4 підтверджена і іншими дослідженими судом доказами , які зазначені у вироку: висновками судово-медичних експертиз відносно ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 99-100,112-113), та ОСОБА_6 ( т. 2, а.с. 192-193,205-206) про тяжкість отриманих ними тілесних ушкоджень; висновками товарознавчих експертиз про вартість викраденого та пошкодженого майна ОСОБА_5 ( т. 2,, а.с. 127-128, 142); заявами ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в органи міліції (т. 2 а.с.50-52); рапортами працівників міліції (т. 2, а.с. 44-49).
Не заслуговують на увагу доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про те, що , суд грубо порушив вимоги закону і призначив засудженому ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України так як покарання за попереднім вироком від 16.09.2004 року за якими він був засуджений за ст. ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1 КК України ОСОБА_4 відбув, оскільки як вбачається з довідки Ковпаківського підрозділу Сумського міського відділу КВІ від 14.02.2008 року з призначеного за вироком суду покарання у вигляді двох років виправних робіт ОСОБА_4 відбув станом на 14.02.2008 року лише 6 місяців виправних робіт ( т. 8 а.с. 28).
Викладені джерела доказів не викликали сумнівів у суду першої інстанції, з ними погоджується й колегія суддів, а тому доводи засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_1 про непричетність ОСОБА_4 до вчинення хуліганства та розбійного нападу, та порушення при призначені покарання, не заслуговують на увагу.
Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. ст. 187 ч. 1, 296 ч. 2 КК України є вірною.
Покарання за зазначеними законами ОСОБА_4 судом призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України. При цьому враховано тяжкість вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, і колегія суддів вважає, що воно є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України при призначенні покарання суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнавати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, в тому числі і вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, такого що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення.
Суд першої інстанції врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_2, дані про його особу: а саме те, що він раніше не засуджувався, щиро розкаявся, його сімейний стан, обґрунтовано не визнав обставину вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння такою, що обтяжує його покарання.
Тому колегія суддів не вбачає з боку суду першої інстанції порушень вимог кримінально-процесуального закону які б тягли за собою скасування вироку, і вважає, що апеляція прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.
В той же час, колегія суддів вважає обґрунтованою апеляцією прокурора в тій частині, що суд вирішуючи питання про стягнення з засуджених коштів за лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в лікувальній установі в сумі 1607 гривень 50 коп. у порушення вимог ст. 931 КПК України та ст. 1206 ЦК України стягнув ці кошти з засуджених у солідарному порядку, в той час як ці кошти з засуджених повинні стягуватись у дольовому порядку. З огляду на це вирок суду в цій частині підлягає скасуванню, а справу необхідно направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 3 червня 2008 року відносно ОСОБА_4 в частині його засудження залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 - без задоволення.
Цей же вирок в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 коштів, в сумі 1607 гривень 50коп., витрачених на лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у лікарні скасувати, а справу у цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, в цей же суд в іншому складі суду.
В останній частині, вирок суду залишити без зміни.
Головуючий: Крамаренко В.І.
Судді: Гончаров М.В.,
Моїсеєнко Т.М.