УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 685/90/13-ц

Провадження № 22-ц/792/1018/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Талалай О.І.

суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.

з участю секретаря: Щербань А.В.

представника позивача: Шпиляєвої Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Теофіпольського районного суду від 04 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі Банк), звертаючись із зазначеним позовом, вказувало на те, що на підставі кредитного договору № 0703/065Т від 28 березня 2007 року ОСОБА_3 наданий кредит у сумі 10000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у цей же день з ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 0703/065Т. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань по поверненню кредиту станом на 22 червня 2012 року виникла заборгованість у сумі 4989,94 доларів США, яку Банк просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Рішенням Теофіпольського районного суду від 04 березня 2013 року позов задоволений частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 0703/065Т від 28 березня 2007 року у сумі 3377,52 доларів США, з них: 1674,44 доларів США заборгованості по кредиту; 1703,08 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 7209 грн. 11 коп., з них: 6870 грн. 46 коп. пені за порушення зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом; 338,65 грн. повернення сплаченого при подачі позову судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права. Судом надано неправильне тлумачення змісту ч. 4 ст. 559 ЦК України. Кредит надавався на строк до 26 березня 2009 року. Протягом шести місяців після закінчення цього строку позивач не звернувся з вимогою до поручителя.

В засіданні апеляційного суду представник позивача визнав апеляцію не обґрунтованою. Інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а згідно п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив і виходив з того, що на підставі кредитного договору № 0703/065Т від 28 березня 2007 року ОСОБА_3 наданий кредит у сумі 10000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у цей же день з ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 0703/065Т. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по поверненню кредиту і сплаті відсотків за користування ним станом на 22 червня 2012 року виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь Банку.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи і відповідає вимогам закону.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості підставно не прийнятий судом до уваги, оскільки всупереч умовам договору (п. 4.3 - відсотки 30% річних, п. 6.1 - пеня 0,047% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки) розмір заборгованості визначений з нарахуванням 32 % річних за користування кредитом при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту і 0,05% - 0,07% пені від суми залишку непогашеної заборгованості.

Не може бути прийнятий до уваги і наданий апеляційному суду розрахунок заборгованості, так як пеня нарахована у розмірі 0,05% від суми залишку непогашеної заборгованості, що не відповідає умовам договору.

Колегія суддів вважає за можливе погодитися з визначеним судом першої інстанції розміром заборгованості за кредитним договором, оскільки він не оспорюється сторонами по справі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте висновок суду про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів у солідарному порядку не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при неналежному виконанні позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Із договору поруки, який укладений 28 березня 2007 року між позивачем і ОСОБА_2, вбачається, що строк, після якого порука припиняється не встановлений. Пунктом 11 договору передбачено, що договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Така умова договору поруки не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, відповідно до якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Визначений сторонами за договором поруки (п. 12) п'ятирічний строк, в межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, є строком позовної давності, а не строком припинення поруки.

Термін повернення кредиту встановлений кредитним договором 26 березня 2009 року, позов до поручителя Банк пред'явив 17 січня 2013 року. До цього вимоги до ОСОБА_2 не пред'являлися.

Оскільки строк договору поруки не встановлений, а кредитор не пред'явив вимогу до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання кредитного зобов'язання, порука припиняється і заборгованість за кредитним договором не підлягає стягненню з ОСОБА_2

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку з поручителем підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у позові до ОСОБА_2

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Теофіпольського районного суду від 04 березня 2013 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку з поручителем ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

У позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)

Вірно:

Головуючий:

____________________________________________________________________

Головуючий в першій інстанції: Самойлович А.П. Провадження: № 22-ц/792/1018/13

Доповідач: Талалай О.І. Категорія: 19, 27