Справа № 117/3984/2012
Провадження № 2/115/19/2013
РІШЕННЯ
Іменем України
"26" червня 2013 р. м. Саки
Сакський міськрайсуд АР Крим у складі: головуючого судді Ісламгулової О.В, з секретарем Дмитрашина Є.Ю,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до виконкому Оріховської сільської ради Сакського району АР Крим, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентарізації м. Євпаторії», реєстраційній службі Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим, ОСОБА_6 про визнання не відповідним закону та скасування рішення Оріховської сільської ради Сакського району про визнання права власності, про визнання не відповідним закону свідоцтва про право власності на житловий будинок, про визнання недійсним угоди купівлі-продажу житлового будинку, про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 з частки будинку, про витребування частки будинку з незаконного чужого володіння шляхом виселення, скасування реєстрації права власності на частку будинку за ОСОБА_7,
Встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідачів. Позов мотивує тим, що вона на підставі рішення суду є власницею 35/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкоємства. Не зважаючи на рішення суду, достовірно знаючи, що рішення набрало чинності, 21 жовтня 2010 року виконком Оріховської сільської ради Сакського району, прийняв рішення про визнання за ОСОБА_9 права власності на будинок у цілому та видав свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_1.
В свою чергу, ОСОБА_9, з метою не допустити ОСОБА_1 до спірного будинку, достовірно знаючи, що позивачка є власницею 35/100 часток спірного будинку, 03 червня 2011 року продав будинок ОСОБА_3, який перепродав його ОСОБА_7 Останній зареєстрував право власності у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Просить визнати не відповідним закону та скасувати рішення виконкому Оріховської сільської ради № 176 від 21 жовтня 2010 року про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_9, визнати не відповідним закону та скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_9 від 15 листопада 2010 року на вказаний житловий будинок, про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку від 03 червня 2011 року між ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_3, про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 з даного будинку, про витребування будинку з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 шляхом виселення його з приміщень, право власності на які рішенням Сакського міськрайонного суду від 29 березня 2010 року визнане за позивачкою, скасувати реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_7 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, запис № 1727 у книзі № 9 про реєстрацію права власності на домоволодіння.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлене, що позивачка ОСОБА_1 є
донькою померлого 18 грудня 2004 року ОСОБА_11, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді 39/100 часток будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1; право власності спадкодавця було визнане рішенням судової колегії по цивільним справам Кримського обласного суду від 19 жовтня 1989 року та зареєстроване у погосподарській книзі Оріховської сільської ради. Власником іншої частки будинку у розмірі 61/100 часток був ОСОБА_9, право власності якого виникло на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 1991 року та рішенням Сакського районного суду від 06 серпня 1993 року ( т. 1, ар с 14-16).
Рішенням Сакського міськрайонного суду від 29 березня 2010 року за позивачкою ОСОБА_1, як спадкоємицею померлого ОСОБА_11, було визнане право власності і виділено у натурі 35/100 часток жилого будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 у літері «А»: приміщення № 5 площею 22 кв м; у прибудові літер «А-1» : частину приміщення № 1 площею 3,9 кв м та приміщення № 6 площею 7.1 кв. м. ( т 1, ар с 81-82). ОСОБА_9 достовірно знав про прийняте судом рішення, яке 12 липня 2010 року набрало чинності.
Не зважаючи на вказане рішення суду, 21 жовтня 2010 року виконком Оріховської сільради Сакського району, порушуючи право власності ОСОБА_1 на спадкове майно, прийняв рішення № 176 про визнання за ОСОБА_9 права власності в цілому на вказане домоволодіння та видав свідоцтво про право власності від 15 листопада 2010 року ( ар с 12, 37). Своє право власності на весь будинок ОСОБА_9 зареєстрував у Кримському республіканському підприємстві «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» 18 листопада 2010 року, що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію на ім'я ОСОБА_9 ( т.1 ар с 60).
Продовжуючи порушувати права співвласниці, 03 червня 2011 року ОСОБА_9 продає будинок ОСОБА_3 з метою усунути ОСОБА_1 від спірного будинку, за договором купівлі-продажу ВРЛ № 09338, договір нотаріально посвідчений нотаріусом Сімферопольського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрований у реєстрі за № 5763.(т 1 ар с 11).
З тією ж метою, 08 липня 2011 року ОСОБА_3 продає домоволодіння ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу ВРЛ № 798916, договір нотаріально посвідчений нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрований у реєстрі за № 7288. ( т 1 ар с 61-62).
Своє право власності ОСОБА_7 зареєстрував у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, за № 1727 у книзі № 9 від 19 липня 2011 року.(т 1 ар с 63).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19 грудня 2011 року ( т1 ар с 88). До участі у справі притягнутий його правонаступник - ОСОБА_6 ( т 1 ар с 108-109);
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21 березня 2012 року. (т 1 ар с 13). На запит судді Сакського міськрайонного суду після смерті ОСОБА_9 була заведена спадкова справа № 454/2012. Дружина померлого, ОСОБА_4, від спадщини відмовилася. Згідно до копії довідки Оріховської сільради Сакського району за № 2714, на час смерті ОСОБА_9 разом з ним по АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані дружина - ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5, яка є спадкоємицею померлого, оскільки від спадщини не відмовилася.
Згідно з Конституцією України ст.41 та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріпляє право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права.
Судом встановлено, що рішенням виконкому Оріховської сільської ради № 176 від 21 жовтня 2010 року та свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями, видане ОСОБА_9 відповідно до вимог ст.ст. 21, 393 ЦК
України, є незаконними як такі, що порушують право власності позивача на 35/100 часток, яке він має на підставі рішення суду у порядку спадкоємства.
Згідно до п.27 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» видача особам свідоцтва на право власності на домоволодіння можливо тільки при наявності документу, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій вона розміщена.
Суд враховує, що рішенням Сакського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року визнаний недійсним державний акт на право власності ОСОБА_9 на присадибну земельну ділянку, що також є підставою для скасування оспорюваного рішення та свідоцтва, як і рішення суду про визнання права власності про що ОСОБА_9 та Оріхівській сільській раді було відомо достовірно, оскільки вони приймали участь у розгляді справи. Приймаючи рішення, виконком порушив також п.8.1 « Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно» від 07 лютого 2002 року.
Враховуючи, що договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 суперечить вимогам ч.3 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України, як укладений особою, яка безпідставно (незаконно) набула права власності на спірне майно та розпорядилася ним, тобто є недійсним. Згідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані ї його недійсністю. Тобто наслідками вказаного правочину не створило придбання ОСОБА_3 права власності на спірний будинок.
Крім того, на угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину ( двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.
Відповідно на час укладання договору купівлі-продажу житлового будинку між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_7, продавець не мав необхідного об'єму прав у відношенні розпорядження спірним будинком, право власності на частку якого виникло у позивачки на підставі рішення суду.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст. 388 ЦК України.
Таким є договір, укладений 08 липня 2011 року між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_7
Стаття 388 ЦК України передбачає, що добросовісне придбання можливо тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідками угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого незаконного володіння. Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст.ст. 215, 216 ЦК України. Захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст.388 ЦК України, які дають право витребувати майно.
Враховуючи, що частка спірного жилого будинку з господарськими будівлями, право власності на які визнано за ОСОБА_1, вибуло з володіння поза її волею, вона має право вимагати його повернення з незаконного володіння ОСОБА_7 згідно до ст.388, п.3 ч.1 с. 388 ЦК України.
Оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у спірному будинку ніколи не мешкали, підстави для задоволення позову у частині їх виселення, відсутні.
В той же час заявлені вимоги про виселення з займаних приміщень відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з приміщення АДРЕСА_2, підлягають задоволенню, як усунення перешкод у користуванні власністю відповідно до ст.391 ЦК України, оскільки підстав для проживання у приміщенням позивачки вони не мають.
На підставі викладеного, ст. ст. України, керуючись ст.ст. 215, 218 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до виконкому Оріховської сільської ради Сакського району АР Крим, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентарізації м. Євпаторії», ОСОБА_7, реєстраційній службі Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим, ОСОБА_6 про визнання не відповідним закону та скасування рішення Оріховської сільської ради Сакського району про визнання права власності, про визнання не відповідним закону свідоцтва про право власності на житловий будинок, про визнання недійсним угоди купівлі-продажу житлового будинку, про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 з частки будинку, про витребування частки будинку з незаконного чужого володіння шляхом виселення, скасування реєстрації права власності на частку будинку за ОСОБА_7, задовольнити частково.
Визнати не відповідним закону та скасувати рішення виконкому Оріховської сільської ради Сакського району АР Крим № 176 від 21 жовтня 2010 року про оформлення за ОСОБА_9 права власності в цілому на житловий будинок АДРЕСА_1.
Визнати не відповідним закону та скасувати свідоцтво про право приватної власності на будинок АДРЕСА_1, видане 15 листопада 2010 року на ім'я ОСОБА_9 на підставі рішення виконкому Оріховської сільської ради Сакського району АР Крим від 21 жовтня 2010 року № 176.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 03 червня 2011 року між продавцем ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_3.
Витребувати з незаконного володіння спадкоємця ОСОБА_7 - ОСОБА_6 - на користь ОСОБА_1 приміщення № 5 у житловому будинку літер «А» площею 22 кв. м, частину приміщення № 1 площею 3,9 кв. метрів, приміщення № 6 площею 7,1 кв. метрів, прибудову літер «А1» домоволодіння по АДРЕСА_1, право власності на які визнані за ОСОБА_1 рішенням Сакського міьскрайонного суду від 29 березня 2010 року, зобов'язавши правонаступника ОСОБА_9 - ОСОБА_6 - звільнити вказані приміщення та повернути їх ОСОБА_1.
Скасувати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_7 в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 32071919 запис № 1727 в низі № 9 про реєстрацію.
Виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з приміщення АДРЕСА_2. З частини приміщення № 1 площею 3,9 кв. м; приміщення № 6 площею 7,1 кв. м у прибудові літер «А1», тобто з приміщень, право власності на які визнано за ОСОБА_1 за рішенням Сакського міськрайонного суду від 29 березня 2010 року.
В решті позову - відмовити.
Стягнути судові витрати з виконкому Оріховської сільської ради Сакського району АР Крим на користь ОСОБА_1 у сумі сплаченого судового збору у сумі 676,30 грн;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі сплаченого судового збору у сумі 160,95 грн.;
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати: сплачений судовий збір у сумі 53,65 грн.;
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд АР Крим протягом 10 днів з часу отримання копії рішення суду.
Головуючий