Справа № 22ц 2059 - 2007 року Головуючий 1 інстанції Єнтіна А.П.
Категорія - 39. Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.
УХВАЛА
іменем України.
5 листопада 2007 року. м. Миколаїв.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Кутової Т.З. та Данилової О.О.,
із секретарем судового засідання Негрун І.О.,
з участю:
представника позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_1.,
його представника ОСОБА_2 ,
представника відділу виконавчої інспекції ФССНВ в Очаківському районі Якубського А.І., у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 переглянула рішення місцевого Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 серпня 2007 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання акту про нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом недійсним й покладення обов'язку провести повторне розслідування нещасного випадку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у дане судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували , -
установила:
13 червня 2007 року ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 пред'явив зазначений позов.
Його обґрунтовував тим, що син за безстроковим трудовим договором працював у приватного підприємця ОСОБА_1. різноробочим.
29 серпня 2005 року під час перебування сина на робочому місці стався нещасний випадок, в результаті якого син отримав травму.
Відповідач, замість того щоб скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, склав акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ.
Посилаючись на відмову відповідача скласти акт належної форми та притягнення того до кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою - просив позов задовольнити.
Відповідач просив у позові відмовити, оскільки ОСОБА_4 ніколи у нього за трудовим договором не працював.
Рішенням місцевого Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 серпня 2007 року позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 його оскаржив й просив скасувати, оскільки, як на його думку, суд дав неналежну оцінку зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального права, а саме, проігнорував свідчення осіб, які працюють у нього за трудовим договором, та пояснення спеціалістів з техніки безпеки на виробництві.
Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду 1 інстанції залишити без
зміни, оскільки той постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_4 знаходився з відповідачем у трудових відносинах, підставою виникнення яких є безстроковий трудовий договір. 29 серпня 2005 року під час виконання роботи, в результаті нещасного випадку він отримав травму, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-І.Той же склав акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ, що є порушенням законодавства про охорону праці.
Тому, складений акт слід визнати недійсним, зобов'язавши ОСОБА_1. провести повторну перевірку нещасного випадку.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з такими обставинами та правовідносинами, висновки суду 1 інстанції щодо них і результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.
Так, згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду , що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухваленого вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вироком місцевого Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 вересня 2006 року (а.с-5-7), який набрав законного сили, ОСОБА_1. засуджено за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. В ньому ж суд встановив, що ОСОБА_4 працював у відповідача за безстроковим трудовим договором і 29 серпня 2005 року під час виконання роботи - був травмований.
Таким чином, вироком у кримінальній справі, встановлено характер правового зв'язку між сторонами та факт отримання позивачем травми в процесі виконання роботи за трудовим договором.
Таке спонукало ОСОБА_1. діяти у відповідності із Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, й проводити розслідування нещасного випадку - виходячи із наявності між сторонами трудових правовідносин.
Він же проігнорував дійсний характер правовідносин, які склалися між ним та потерпілим, і ініціював розслідування, виходячи з того, що нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом.
У такий спосіб відповідачем порушено право працівника на безпечні умови праці й відшкодування збитків у зв'язку із ушкодженням здоров'я від нещасного випадку на виробництві.
Тому порушене право підлягає судовому захисту, шляхом проведення повторного розслідування нещасного випадку відповідно до норм, виписаних Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Оскільки такого ж і з таких же мотивів дійшов й місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Що ж до оскарження відповідачем вироку суду в касаційному порядку, то зазначена обставина не може вплинути на строк, порядок та результат вирішення даної справи, оскільки на сьогодні вирок набрав законної сили і обставини, установлені ним, мають преюдиціальне значення. Скасування вироку в касаційному порядку, може бути підставою для скасування оскарженого рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення місцевого Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 серпня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.