№ справи:101/331/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.

№ провадження:22-ц/190/4186/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Харченко І.О.

суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.

при секретарі:Почотовій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи - ОСОБА_8, Алуштинська міська рада, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом знесення самовільної будови,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

21 січня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, треті особи - ОСОБА_8, Алуштинська міська рада, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом знесення самовільної будови. Вимоги мотивовані тим, що вона разом з матір'ю є власниками в рівних частках, розташованої на другому поверсі, приватизованої квартири АДРЕСА_1 Загальна площа їх квартири - 26,7 кв.м., жила площа - 18,3 кв.м. До 1997 року площа квартири була більше, оскільки туди входили ще одна кімната та веранда, однак відповідачка ОСОБА_7, без їх згоди відгородила кімнату та веранду стіною, самоуправно перетворивши дану територію в самостійне приміщення з окремим входом. Рішенням суду від 09 грудня 1997 року ОСОБА_7 було зобов'язано знести самовільно збудовану прибудову, однак рішення виконане не було. У 2002 році позивачка з матір'ю приватизували квартиру без урахування прибудови. Просила зобов'язати ОСОБА_7 усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні приватизованою квартирою АДРЕСА_1, зробивши її придатною для проживання, шляхом зносу самовільної будівлі, прибудованої відповідачем до спірної квартири. Стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи - ОСОБА_8, Алуштинська міська рада, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом знесення самовільної будови відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення її позову. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи були встановлені не всі обставини, які мають суттєве значення по справі, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності інших учасників процесу та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта ОСОБА_6 - ОСОБА_9, третю особу ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно і законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з недоведеності фактів перешкоджання їй з боку відповідачки у здійсненні права власності (користування, володіння та розпорядження) її майном - квартирою.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

При апеляційному перегляді справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка ОСОБА_6 разом з матір'ю - ОСОБА_8, є власниками в рівних частках, розташованої на другому поверсі, приватизованої квартири АДРЕСА_1. Загальна площа даної квартири - 26,7 кв.м., жила площа - 18,3 кв.м.

З тексту апеляційної скарги ОСОБА_6 та пояснень в судовому засіданні апеляційного суду її представника ОСОБА_9, третьої особи ОСОБА_8, яка є матір'ю позивачки, вбачається, що перешкоди в користуванні їх власністю - квартирою АДРЕСА_1 полягають в наступному: у зв'язку з прибудовою частина їх кімнати знаходиться в тіні; частково закритий вид на море; в прибудові відповідачкою проводиться ремонт, що супроводжується шумом та вібрацією, що перешкоджає відпочинку; влітку квартиранти-відпочіваючі гучно розмовляють та слухають музику; при проведені ремонтних робіт пошкоджено її кришу, тощо. Проте, ані суду першої інстанції, ані апеляційній інстанції позивачкою та/або її представником не надано належних та допустимих доказів наведених в позові обставин (актів перевірок, пояснень свідків, висновків експертів, письмових документів тощо).

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_9 та третя особа ОСОБА_8, пояснили, що наполягають на усуненні перешкод в користуванні квартирою саме шляхом знесення прибудови відповідачки, оскільки «її чоловік п'є та вчиняє сварки, а крім того, спірна площа прибудови необхідна для особистого користування позивачки, оскільки вона хворіє на туберкульоз». Проте, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 разом з матір'ю - ОСОБА_8, є власниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1 загальною площею - 26,7 кв.м. та жилої площі - 18,3 кв.м. (аркуш справи 56), тобто спірна прибудова знаходиться за межами квартири позивачки. За таких обставин, вимоги позивачки про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зносу прибудови з підстав необхідності зазначеної площі для покращення власних житлових умов, є такими, що не ґрунтуються на законі.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених позивачкою вимог та на підставі наданих доказів та обґрунтувань. З інших правових підстав та мотивів позову не подавалося та не обґрунтовувалося.

Доводи апелянта щодо ігнорування висновків рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.1997 року (аркуш справи 66) є безпідставними. Зазначене рішення було предметом дослідження суду першої інстанції. Разом з тим при постановленні судового рішення також було враховано те, що ще на стадії виконання зазначеного судового рішення між сторонами було досягнуто згоди щодо його невиконання (аркуш справи 82). Зазначені обставини були підтверджені в судовому засіданні апеляційного суду й третьої особою ОСОБА_8

Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатова