УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0110/1955/2012Суддя у І-й інстанції: Хачикян А.Х.

Провадження №11/191/22/13 Суддя-доповідач: Зіньков В. І.

31 січня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

Головуючого - судді Зінькова В.І.

суддів: Неклеси В.І., Пироженка В.О.

з участю: прокурора Матвеєвої Ю.С.

захисника ОСОБА_2

засудженої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії АР Крим, апеляцію засудженої ОСОБА_3 на вирок Кіровського районного суду АР Крим від 05 грудня 2012 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Узбекістану, м. Ташкент, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, не працюючої, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

засуджена за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Кіровського районного суду АР Крим від 05.12.2012року ОСОБА_3 визнано винною у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та звільнено від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності. Провадження у кримінальній справі щодо ОСОБА_3 -закрито.

Як вказано у вироку суду, ОСОБА_3 01 серпня 2009 року, близько 17 годині 20 хвилин, у АДРЕСА_2, в ході сварки, на ґрунті особистих неприязнених відносин, навмисно завдала ОСОБА_4 декілька ударів в область пліч та верхніх кінцівок, чим заподіяла потерпілій, згідно висновку Феодосійського відділення судово-медичної експертизи №161 від 07.10.2010 року тілесні пошкодження у вигляді крововиливу правого плеча, правого лучезап`ястного суглобу, лівого плеча, що відносяться до легких тілесних пошкоджень, які не потягнули короткочасного розладу здоров`я.

Не погодившись із вироком суду засуджена ОСОБА_3 подала апеляцію, в якій просить вирок Кіровського районного суду АР Крим від 05 грудня 2012 року скасувати, провадження по справі закрити, оскільки оскаржуваний вирок суду винесений з порушенням норм кримінально-процесуального закону, а також у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю - доповідача, засуджену, її захисника які підтримали апеляцію, потерпілу та прокурора, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши законність та обґрунтованість вироку суду, в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

У п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»- роз`яснено що, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів -з з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначенному КПК порядку відповідне судове рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Як видно з протоколу судового засідання (т.2 а.с. 75), підсудна ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину не визнала та заявила, що не згодна на закриття кримінальної справи за спливом строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

За наведених обставин, приймаючи до уваги час вчинення підсудною злочину та враховуючи, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України є злочином невеликої тяжкості, підсудна заперечила проти закриття відносно неї справи з нереабілітуючих підстав, суд повинен був одним процесуальним документом, при наявності підстав, визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні даного злочину, в ході якого призначити їй покарання та згідно ч. 5 ст. 74 КК України звільнити її від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України. Такі ж роз`яснення надавались суду першої інстанції в ухвалі Апеляційного суду АР Крим від 21.06.2012 року, якою була скасована постанова Кіровського районного суду АР Крим про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Крім того, суд першої інстанції обвинувальним вироком визнав ОСОБА_3 винною без призначення їй покарання, що суперечить вимогам Закону.

Виходячи із викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що має місце неправильне застосування кримінального закону, а тому вирок суду є необґрунтованими, через що підлягає скасуванню.

Частиною третьою статті 374 КПК України передбачено, що, скасовуючи вирок (постанову), апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів на іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону та покарання.

При таких обставинах колегія суддів, приходить до висновку, що апеляцію засудженої ОСОБА_3 слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 371 КПК України 1960 року, п. 11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженої ОСОБА_3, задовольнити частково.

Вирок Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2012 року, відносно засудженої ОСОБА_3 за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, скасувати і кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до Кіровського районного суду АР Крим у іншому складі.

С У Д Д І:

В.І. Зіньков В.І. Неклеса В.О.Пироженко

___________ _____________ _______________