Справа №:104/140/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Борісенко Є.В.
№ провадження:22-ц/190/3341/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Пономаренко А.В.
суддів:Белинчук Т.Г., Сокола В.С.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ароматнівської сільської ради, Дошкільного навчального закладу «Альонушка» (дитячий садок) Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим, треті особи - голова Ароматнівської сільської ради Перелович Галина Яношевна, завідуюча Дошкільного навчального закладу «Альонушка» (дитячий садок) Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим Уткіна Тетяна Микитівна, про визнання права на працевлаштування, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, який згодом було змінено , посилаючись на те, що протягом грудня 2012 року вона неодноразово намагалася працевлаштуватися музикальним робітником до дитячого садку «Альонушка» Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим шляхом подачі до Виконавчого комітету Ароматнівської сільської ради, якому підвідомчий Дошкільний навчальний заклад «Альонушка» /дитячий садок/(далі-ДНЗ «Альонушка») необхідних документів із заявою про прийняття на роботу, однак отримала безпідставну відмову , внаслідок чого були порушені трудові права позивачки та заподіяно моральної шкоди.
У зв'язку з зазначеними обставинами ОСОБА_1 в остаточній редакції позову просила визнати її право бути працевлаштованою відповідачами на підставі заяви від 06 грудня 2012 року, яке було порушене безпідставною відмовою в прийнятті на роботу; стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 0,75 % ставки музичного керівника ДНЗ «Альонушка» за період з 06 грудня 2012 року по 11 лютого 2013 року (в сумі, встановленої у судовому засіданні), а також моральну шкоду у розмірі 3000 грн. , а також 1000 грн. моральної шкоди - з ДНЗ «Альонушка».
Рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 13 березня 2013 року позов задоволено частково. Визнано необґрунтованою відмову Дошкільного навчального закладу «Альонушка» (дитячий садок) Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим у прийнятті на роботу ОСОБА_1 Стягнуто з Дошкільного навчального закладу «Альонушка» (дитячий садок) Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 1062,10 грн., моральної шкоди - 500 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі на вказане рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, просить рішення суду першої інстанції змінити, визнавши право позивачки бути працевлаштованою відповідачами з 18 грудня 2012 року, яке було порушене необґрунтованою відмовою в прийнятті на роботу, а моральну та матеріальну шкоду стягнути з обох відповідачів солідарно.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд неповною мірою встановив фактичні обставини, що мають істотне значення для її правильного вирішення, не прослідкував взаємозв'язок позовних вимог, внаслідок чого не в повному обсязі захистив порушені права позивачки.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частина 3 цієї правової норми надає право апеляційному суду вийти за межі доводів апеляційної скарги у разі неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення .
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, положеннями статей 214 і 215 цього Кодексу визначений перелік питань, які суд має вирішати під час ухвалення свого рішення , зокрема , встановити характер спірних правовідносин і правову норму, що підлягає застосуванню до цих правовідносин, а також зазначити у мотивувальній частині рішення мотиви , з яких суд вважає встановленими наявність або відсутність фактів , якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення , бере до уваги або відхиляє докази , застосовує зазначені в рішенні нормативно - правові акти .
Ухвалене у справі рішення не відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для покладення на ДНЗ « Альонушка» відповідальності за неправомірну відмову у прийнятті на роботу позивачки шляхом відшкодування матеріальної і моральної шкоди .
Однак такого висновку суд дійшов всупереч вимог закону та матеріалів справи.
За вимогами статей 3 і 15 ЦПК України право звернення кожної особи до суду обумовлено порушенням, невизнанням або оспорюванням її прав, свобод чи інтересів іншими особами, а приписами статей 10 і 60 ЦПК України на позивача покладений обов'язок за допомогою належних і допустимих доказів довести правову і фактичну підставу своїх вимог.
Однак усупереч наведених норм закону позивачка у встановленому законом порядку не довела порушення відповідачами її трудових прав, які потребують судового захисту визначеним нею способом.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, що за своєю правовою природою є трудовими та регулюються, зокрема, статтею 22 КЗпП України,оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані незаконною відмовою у прийнятті на роботу .
Статтями 2 і 5-1 КЗпП України гарантовані забезпечення державою працездатним громадянам право на працю - вільний вибір роботи і правовий захист від необґрунтованої відмови від прийняття на роботу. Відповідно до цього статтею 22 КЗпП забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу , не допускається пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.
У статті 21 КЗпП України дається легальне визначення трудового договору як двосторонньої угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу - роботодавцями , а положеннями статті 24 цього Кодексу врегульована процедура і порядок укладення трудового договору шляхом оформлення наказу або розпорядження власника або уповноваженого органу про зарахування працівника на роботу на підставі наданих ним документів.
З матеріалів справи (а.с.46-54) вбачається, що ДНЗ «Альонушка» Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим є юридичною особою , комунальним закладом, засновником якої є Ароматнінська сільська рада , що здійснює фінансування дошкільного закладу , його матеріально-технічне забезпечення та інші функції для належного функціонування цього закладу , безпосереднє керівництво роботою дошкільного закладу здійснює його завідуючий (директор) , який призначається і звільняється з посади відділом освіти Білогірської районної державної адміністрації і приймає на роботу та звільняє працівників дошкільного закладу, видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження , контролює їх виконання ( пункти 1.3.,1.5.,8.1.,8.2. Статуту ДНЗ «Альонушка», довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20 січня 2012 року , виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09 грудня 2011 року ) .
За змістом статті 31 Закону України « Про дошкільну освіту» педагогічних та інших працівників державного і комунального дошкільного навчального закладу призначає на посади та звільняє з посад його керівник .
Отже положеннями закону і статуту ДНЗ «Альонушка» чітко визначені виключні повноваження керівника дошкільного навчального з питань прийому на роботу працівників цього закладу.
Суд першої інстанції при вирішенні справи встановив і це підтверджено матеріалами справи , що 06 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Виконавчого комітету Ароматнівської сільської ради з заявою про прийняття її на роботу до Ароматнівського дитячого садку « Альонушка» на посаду музикального робітника з наступним доданням 13 грудня 2012 року додаткових необхідних документів ,однак листом від 17 грудня 2012 року № 1038 Виконавчого комітету Ароматнівської сільської ради позивачці було роз'яснено, що прийняття на роботу до дошкільного навчального закладу здійснюється його керівником (завідуючим) з поверненням 19 грудня 2012 року надісланих нею документів .
21 грудня 2012 року ОСОБА_1 письмово звернулася до завідуючої ДНЗ «Альонушка» і Виконавчого комітету Ароматнівської сільської ради з заявою про передачу її документів з працевлаштування для розгляду по суті за належністю , а 24 грудня 2012 року позивачка повторно направила у виконавчий комітет Ароматнінської сільради трудову книжку, копію диплому і свідоцтва про підвищення кваліфікації, проте 29 грудня 2012 року листом № 1080 сільський голова рекомендував ОСОБА_1 звернутися з питання прийому на роботу особисто до завідуючої ДНЗ , а 28 грудня 2012 року позивачці була направлена відповідь завідуючої ДНЗ «Альонушка» з рекомендацією звернутися з заявою про прийняття на роботу в установленому законом порядку, оскільки набір педагогічних працівників до цього закладу здійснюється завідуючою .
10 січня 2013 року позивачка звернулася у письмовому вигляді до Ароматнінського сільського голови з вимогою негайно прийняти її на роботу з 18 грудня 2012 року , у відповідь на це звернення листом від 14 січня 2013 року ОСОБА_1 повторно роз'яснено про вирішення цього питання керівником (завідуючою) ДНЗ, а 16 січня 2013 року завідуючою ДНЗ «Альонушка» позивачка письмово повідомлялася про відсутність її заяви про прийом на роботу і запропоновано особисто прибути для співбесіди до навчального закладу з необхідними документами .
Правильність викладених обставин сторонами не оспорювался.
Таким чином позивачці відповідачами неодноразово роз'яснявся порядок прийому на роботу до ДНЗ «Альонушка» , однак відомостей щодо її звернення з цього приводу у встановленому трудовим законодавством (стаття 24 КЗпП України) порядку до належної особи - роботодавцю в особі завідуючої ДНЗ « Альонушка » та відмови адміністрації цього закладу у прийомі ОСОБА_1 на роботу матеріали справи не містять , тому наявна у справі переписка між позивачкою і завідуючою ДНЗ «Альонушка» за своїм змістом не має доказового значення для цієї справи і не може бути підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку , що Виконавчий комітет Ароматнінської сільради не є повноважною особою з питань прийому на роботу працівників ДНЗ , тому його дії не можна розцінювати як безпідставну відмову в прийнятті на роботу , а заявлені до цього відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають .
Разом з тим суд не звернув достатньої уваги на відсутність у справі переконливих доказів порушення прав позивачки на працевлаштування з боку ДНЗ «Альонушка» унаслідок чого помилково визнав необґрунтованою відмову цього відповідача у прийнятті на роботу позивачки та поклав на нього обов'язок з відшкодування ОСОБА_1 матеріальної і моральної шкоди .
При цьому суд застосував до спірних правовідносин положення статей 22 і 1166 Цивільного Кодексу України , не врахувавши, що трудові відносини регулюються законодавством про працю ( стаття 3 КЗпП України) , а норми цивільного законодавства застосовуються до цих правовідносин лише тоді , якщо вони не врегульовані спеціальним (трудовим) законодавством .
Таким чином суд першої інстанції, , задовольняючи частково позов ОСОБА_1, не звернув достатньої уваги на наведені обставини та норми матеріального закону, всупереч статей 213 і 214 ЦПК України не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, не дав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин , не перевірив наявності правових підстав для звернення позивачки до суду про захист порушеного трудового права на працевлаштування , в результаті чого неправильно вирішив справу .
За таких обставин рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим.
Оскільки місцевий суд припустився порушення норм процесуального права і неправильно застосував норми матеріального права , що відповідно до пункту 4 частини 1 статі 309 ЦПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення , судова колегія вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги і скасувати рішення Білогірського районного суду АР Крим від 13 березня 2013 року з ухваленням нового рішення про відмову у позові ОСОБА_1
На підставі наведеного та керуючись статтями 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтями 313, 314 та 316 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ароматнівської сільської ради, Дошкільного навчального закладу «Альонушка» (дитячий садок) Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим, треті особи - голова Ароматнівської сільської ради Перелович Галина Яношевна, завідуюча Дошкільного навчального закладу «Альонушка» (дитячий садок) Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим Уткіна Тетяна Микитівна, про визнання права на працевлаштування, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили у день його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Судді
Белинчук Т.Г. Пономаренко А.В. Сокол В.С.