К О П І Я
Провадження № 11-кп/792/46/13
Справа № 686/2125/13-к Головуюча в 1-й інстанції Дручкова С.П.
Категорія: на ухвалу суду Доповідач Вітюк В. Ж.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого - судді Вітюка В.Ж.,
суддів Болотіна С.М., Козачка С.В.,
з участю секретарів с/з Лук’янчук О.М., Молодої І.О.,
прокурора Павлишина В.І.,
захисника ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2013 року про застосування примусових заходів медичного характеру, -
в с т а н о в и л а :
Цією ухвалою застосовано до
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, -
примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 із загальним наглядом.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Речовий доказ: привід з редуктором з бетонно-розчинного вузла передано районному кооперативно-державному міжгосподарсько будівельно-монтажному об'єднанню „Райагробуд" (Хмельницький район, с.Шаровечка, вул.Центральна, 2).
За ухвалою суду, 17.10.2012 року близько 16 год. обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи на території районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об'єднання „Райагробуд", за адресою: вул.Центральна, 1, с.Шаровечка, Хмельницького району, де перебував на роботі в іншій організації, таємно викрав привід з редуктором з бетонно-розчинного вузла, вартістю 5000 грн. Викрадений привід з редуктором попросив ОСОБА_5 допомогти йому занести, не повідомляючи при цьому, що деталь викрадена. Привід з редуктором з бетонно-розчинного вузла вони занесли на металоприймальний пункт, де директор РКДМБМО „Райагробуд" ОСОБА_6, виявив факт крадіжки та затримав ОСОБА_4
Застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 із загальним наглядом, своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що з урахуванням положень ст.19 КК України та враховуючи акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи №12 від 17.01.2012 року діяння, які були вчинені ОСОБА_4 в стані неосудності.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 просить ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2013 року про застосування примусових заходів медичного характеру змінити, застосувавши до обвинуваченого примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Зазначає, що ОСОБА_4 не представляє великої суспільної небезпеки та відповідно не потребує ізоляції від суспільства, характер його захворювання дозволяє йому не лише вільно спілкуватись, але й працювати, вчинене ним правопорушення відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, майнові інтереси підприємства не порушені, оскільки викрадене майно було одразу ж повернуто, застосування амбулаторної допомоги лікаря-психіатра за місцем проживання є найбільш ефективним і для його стану здоров'я, і для уникнення обмеження його прав. Натомість призначення примусових заходів медичного характеру фактично призведе до обмеження його особистої свободи, оскільки він не зможе залишити лікувальну установу за власним бажанням, в теперішній час він має можливість при необхідності та погіршенні стану здоров'я звернутись за лікуванням. Призначення примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації є недоцільним також з мотивів витрачання державних коштів на утримання ОСОБА_4 у лікарні на протязі півроку чи навіть тривалішого періоду.
Звертає увагу суду на ту обставину, що допитані в місцевому суді свідки, в тому числі і директор РКДМБМО „Райагробуд", який знав ОСОБА_4 по роботі, про будь-які відхилення у поведінці та ознаки психічного захворювання не повідомили, крім висновку експертизи, який не має наперед встановленої сили, а будь-яких інших доказів того, що ОСОБА_4 на час інкримінового злочину не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, судом першої інстанції не здобуто.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника обвинуваченого на підтримку поданої апеляції, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в апеляційній інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.15 КК України замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Місцевий суд, визнаючи ОСОБА_4 винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння кваліфікував його дії за ч.1 ст.185 КК України, не врахувавши вищевказаних вимог закону про кримінальну відповідальність.
Так, допитаний в якості свідка, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій директор РКДМБМО „Райагробуд" ОСОБА_6 показав, що виявив на пункті здачі металобрухту, що розташований на території підприємства, обвинуваченого, який здавав на металобрухт належний підприємству привід з редуктором з бетонно-розчинного вузла.
Вказаний вузол був повернутий підприємству.
Враховуючи викладене, та те, що викраденим ОСОБА_4 не зміг розпорядитись на власний розсуд незалежно від волі останнього, колегія суддів вважає, що дії обвинуваченого слід перекваліфікувати на ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на крадіжку.
У відповідності роз'яснень, що містяться в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" від 03.06.2005 року №7 визначаючи відповідно до частин 3-5 ст.94 КК України (2341-14 ) тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1 ст.94 КК України (2341-14) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно-небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 відповідно до інформації Хмельницької обласної психіатричної лікарні з 11.02.2013 року знаходиться на лікуванні, згідно зі ст.14 Закону України „Про психіатричну допомогу" по теперішній час, за рішенням Ярмолинецького районного суду від 12.02.2013 року у примусовому порядку, а також згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №12 від 17.01.2013 року ОСОБА_4 на теперішній час страждає параноїдною шизофренією, безперервним типом перебігу, це є хронічно протікаючим душевним захворюванням, а тому потребує застосування до нього примусових мір медичного характеру в психіатричній лікарні із загальним наглядом, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта про застосування до обвинуваченого амбулаторної психіатричної допомоги за місцем проживання є безпідставними та задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 407, 408, 409 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2013 року щодо ОСОБА_4 змінити.
Вважати ОСОБА_4 винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.
В решті ухвалу суду залишити без зміни.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.Ж. Вітюк