№ справи:109/1950/2013-ц Головуючий суду першої інстанції:Проскурня С.М.
№ провадження:22-ц/190/4155/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Харченко І.О.
суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.
при секретарі:Почотовій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до Зернівської сільської ради Красногвардійського району АР Крим про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
18 квітня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Зернівської сільської ради Красногвардійського району АР Крим про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вимоги мотивовані тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті матері - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Він звернувся до Красногвардійської нотаріальної контори АР Крим для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено у видачі такого документу та рекомендовано звернутися до суду, оскільки ним був пропущений шестимісячний термін. Вказує, що на протязі тривалого часу він ніде не працював, ніякого заробітку не мав, тому вважає, що строк був пропущений ним з поважних причин. Просив визначити йому додатковий строк в два місяці для звернення до Красногвардійської нотаріальної контори АР Крим з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7
Рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до Зернівської сільської ради Красногвардійського району АР Крим про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позову. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи були встановлені не всі обставини, маючі суттєве значення по справі, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки про місце та час слухання справи сторона повідомлена належним чином, що підтверджено матеріалами справи та від них надійшло письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно і законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів поважності причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому відсутні правові підстави для визначення йому для цього додаткового строку.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
При апеляційному перегляді встановлено та матеріалами цивільної справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 8.640 га, що розташована на території Зернівської сільської ради Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, переданої для ведення товарного сільгоспвиробництва.
Згідно приписам статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Проте, в ході розгляду справи по суті з'ясувалося, що позивач ОСОБА_6 зі спадкодавцем - ОСОБА_7, проживав у одному селі, але за різними адресами. До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся лише у 2013 році, тобто після спливу шестимісячного строку, визначеного законодавцем, для прийняття спадщини.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України у пункті 24 своєї постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
За повідомленням державного нотаріуса Красногвардійської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкова справа не заводилася.
Також Пленум роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач ОСОБА_6 в якості причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини вказав відсутність роботи та грошей. Проте, зазначені обставини не є такими, які в сенсі приписів закону та роз'яснень Пленуму можливо пов'язати з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для вчинення певних дій.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими та законними висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визначення ОСОБА_6 додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки ним ані суду першої інстанції, ані апеляційній інстанції не було надано належних та допустимих доказів пропуску встановленого законом строку з поважних причин.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатова