Справа №:2/104/126/12Головуючий суду першої інстанції:Соколовський І.С.

№ провадження:22-ц/190/25/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Белинчук Т.Г.

суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.

при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу за договором позики,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

17 січня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу за договором позики.

Свої вимоги мотивує тим, що 01 жовтня 2011 року між нею та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач позичив у неї грошові кошти у сумі 400 000 грн., які зобов'язався повернути частинами у строк до 01 жовтня 2012 року, відповідно до умов графіку погашення, який є невід'ємною частиною укладеного договору. На підтвердження укладеного договору і його умов відповідач надав позивачці розписку, яка засвідчує передачу ОСОБА_6 відповідачу зазначеної грошової суми. Однак, узяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, вимогу про сплату боргу частинами відповідно до умов складеного графіку, у встановлений строк не виконав, у зв'язку з чим, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у сумі 400 000 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у сумі 3219 грн.

Позивач зазначає, що оскільки всупереч вимог договору станом на 29 грудня 2011 року відповідач не повернув їй 80000 грн., що складає частину позики, то позивач вважає, що має право вимагати від нього повернення усієї суми позики.

Заочним рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 20 березня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суму боргу у розмірі 400 000 грн. та судовий збір у розмірі 3219 грн. (а.с. 38).

Ухвалою Білогірського районного суду АР Крим від 07 травня 2012 року заяву ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення від 20 березня 2012 року залишено без задоволення (а.с. 55).

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування заочного рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що заочне рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що він не укладав договір позики з позивачкою, та стверджує, що він з нею не знайомий. Вказує, що він не отримував від позивачки грошову суму у розмірі 400 000 грн. та не писав розписку про їх отримання. Також вказує, що підписи у договорі та розписці є підробленими. На підставі викладеного просить суд задовольнити його апеляційну скаргу.

Позивач ОСОБА_6 належним чином повідомлялася про дату судового засідання, про що свідчать телефонограма, витяг з журналу телефонограм (а.с.177), проте до суду не з'явилася. У зв'язку з наведеним, колегія суддів розглядає справу за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції розглянув справу у відсутності відповідача, виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.

Однак погодитися з такими висновками не можна.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_6 мотивує свій позов тим, що 01 жовтня 2011 року між нею та відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач позичив у неї грошові кошти у сумі 400 000 грн., які зобов'язався повернути частинами у строк до 01 жовтня 2012 року, відповідно до умов графіку погашення, який є невід'ємною частиною укладеного договору.

В обґрунтування вказаного, позивачем ОСОБА_6 надано суду оригінал розписки від 01.10.2011 р, відповідно до якої відповідач отримав від позивача 400000 грн., оригінали договору займу від 01.10.2011 року та додатку № 1 до вказаного договору - графік повернення позики (а.с. 29-31).

Відповідач оспорює написання і підпису розписки, факт підпису договору займу та додатку до нього, та заперечує факт отримання грошей взагалі.

Відповідно статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частина 1 статті 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільну справу на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

Згідно статей 57, 59 ЦПК України, доказами у справі є які-небудь фактичні данні, на підставі яких базуються вимоги, заперечення сторін, і інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими доказами.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 194 від 05 червня 2013 року встановлено, що досліджувані підписи від імені ОСОБА_7, розташовані в розписці, яка починається і закінчується словами «Расписка. Дана ОСОБА_6, «1 октября г. Ялта.» , у договорі позики від 01.10.2011 року в графі «ЗАЕМЩИК», у додатку № 1 до договору позики від 01.10.2011 р. у графі «ЗАЕМЩИК» виконані не ОСОБА_7, а іншою особою.

На виконавця досліджуваних підписів впливали, імовірно, тимчасові внутрішні збиваючи фактори штучного характеру, до яких , зокрема, може відноситись виконання підписів з наслідуванням підпису ОСОБА_7, не виключаючи виконання шляхом перерисовки на просвіт.

Досліджуваний рукописний текст розписки, який починається і закінчується словами «Расписка. Дана ОСОБА_6, «1 октября г. Ялта.», виконаний не ОСОБА_7, а іншою особою.

На виконавця досліджуваного рукописного тексту розписки впливали, імовірно, тимчасові внутрішні збиваючи фактори штучного характеру, до яких, зокрема, може відноситись виконання тексту розписки з наслідуванням на око або по пам'яті.(а.с.162-170).

Інших письмових доказів, на підтвердження факту боргових зобов'язань, позивачем суду не надано.

Ураховуючи, що має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, та недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, колегія суддів вважає, що рішення суду першої і Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Заочне рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу за договором позики відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 4070 грн. 22 коп. ( чотири тисячі сімдесят грн. двадцять дві коп.)

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

нстанції належить скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

На підставі ст. 88 ЦПК України з позивача ОСОБА_6 на користь відповідача ОСОБА_7 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 4070 грн. 22 коп. (107 грн. 30 коп. судовий збір ( а.с.43) + 1610 грн. судовий збір (а.с. 61) + 2352 грн. 92 коп. витрати по проведенню судової експертизи ( а.с.123, 161) = 4070 грн. 22 коп.)

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Заочне рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу за договором позики відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 4070 грн. 22 коп. ( чотири тисячі сімдесят грн. двадцять дві коп.)

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді

Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.