Справа № 369/3318/13-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д.Д.

Провадження № 22-ц/780/3871/13 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

Категорія 47 11.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

10 липня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

встановила:

у квітні 2013 року позивачка звернулась до суду з даним позовом, який обґрунтовувала тим, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 листопада 2001 року по 25 жовтня 2011 року. Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4. На даний час, дитина проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Інших утриманців на яких би відповідач сплачував аліменти немає.

Тому, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти: на утримання їх сина ОСОБА_4, в розмірі 1300 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 01 квітня 2013 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, в розмірі 1300 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 12.04.2013 року. Стягнуто з ОСОБА_2 суму судового збору в розмірі 229,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на часткове порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду змінити, задовольнити позов ОСОБА_3 частково, та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4, у розмірі 1\4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 листопада 2001 року по 25 жовтня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 08 листопада 2001 року та рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.10.2011 року.

Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 09 жовтня 2002 року.

Дитина проживає з позивачем та відповідачем, але знаходиться на утриманні ОСОБА_3 Інших утриманців на яких би відповідач сплачував аліменти немає, ці обставини підтверджуються всіма доказами, зібраними в справі, в їх сукупності, та не оспорювались сторонами.

Згідно ст.180-183 СК України батьки зобов»язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище дитини, стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів, наявність в платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову.

В частині задоволення позовних вимог щодо терміну, з якого позивачка просила почати стягнення аліментів з відповідача, суд відмовив, оскільки ОСОБА_3 звернулась з позовом до суду 12.04.2013 року, а просила почати стягнення з 01.04.2013 року, що є неможливим та порушує права відповідача.

Тому, суд прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, в розмірі 1300 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 12.04.2013 року.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді