Справа № 6-182/2012

Провадження № 22ц/782/1790/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року, липня місяця, 08-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі: головуючого судді Яреська А.В., суддів Борисова Є.А., Маляренко І.Б., при секретарі Веселові С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Алчевського міського суду Луганської області від 21 листопада 2012 року по цивільній справі за поданням ВДВС м. Алчевська про забезпечення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 17 жовтня 2011 року за позовом ПАТ „Укркомунбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

встановила:

У листопаді 2012 року ВДВС Алчевського МУЮ звернулось до суду із поданням, в якому просило тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України для постійного проживання боржника - ОСОБА_1 Ухвалою Алчевського міського суду Луганської області від 21 листопада 2012 року тимчасово обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України до погашення боргу за виконавчим документом № 15/137/2011 від 17.10.2011 р., який знаходиться на примусовому виконанні ВДВС Алчевського МУЮ.

ОСОБА_1 не погодилась із ухвалою суду та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні подання, посилаючись на порушення норм матеріального права та недоведеність її ухилення від виконання рішення суду.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Суд першої інстанції тимчасово обмежуючи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України до погашення боргу за виконавчим документом № 15/137/2011 від 17.10.2011 р., який знаходиться на примусовому виконанні ВДВС Алчевського МУЮ послався на те, що обмеження боржниці у праві виїзду за межі України до повного погашення боргу, спонукатиме її погасити борг. Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, адже вони є безпідставними та необґрунтованими. Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України». положеннями пунктів 2, 5 статті 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон: якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань (пункт 5); якщо до нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (пункт 8).

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. За змістом пункту 18 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Виходячи з аналізу законодавства, що регулює ці правовідносини ухиленням є дії (бездіяльність), які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні боржником обов'язків по виконанню рішення суду, однак особа, що має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежного. Відповідно до положення частини 2 статті 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання». Оскільки, відповідно до частини 2 статті 377-1ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Посилання на те, що боржник у випадку виїзду до РФ уникне відповідальності по своїх боргових зобовязаннях на увагу не заслуговують, адже між Україною та РФ діють міждержавні договори, зокрема і з питань щодо виконання судових рішень - вони регулюють і питання виконання судових рішень на території цих країн. Апелянтом надано суду докази на підтвердження своєї потреби виїджати до РФ з огляду на свої родинні відносини, стан здоров'я матері. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства - із винесенням нової ухвали про відмову у заявлених вимогах.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311-312, 314-315, 377-1 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Алчевського міського суду Луганської області від 21 листопада 2012 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні вимог за поданням ВДВС м. Алчевська про тимчасове обмеження виїзду за кордон щодо ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: _________________ Судді: __________________________