Справа № 368/415/13-ц Головуючий у І інстанції Закаблука О.В.
Провадження № 22-ц/780/3889/13 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
Категорія 18 11.07.2013
УХВАЛА
Іменем України
10 липня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: Приходька К.П.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 23 травня 2013 року за позовом Кагарлицького комунального житлово-експлуаційного підприємства до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території,-
встановила:
01.03.2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. 22.03.2013 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій свої уточнені позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що Кагарлицьким комунальним житлово-експлуатаційним підприємством було проведено перевірку та встановлено, що громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 11.02.1994 року по даній квартирі, уповноваженим власником квартири визначено ОСОБА_2
Також співвідповідач ОСОБА_2 порушуючи п.3 ст.20 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, а саме не укладаючи договір (про надання житлово-комунальних послуг) фактично користується послугами, які надає КЖЕП, оскільки постійно проживає за вищевказаною адресою.
Але факт відсутності письмово укладеного договору не може свідчити про те, що житлово-комунальні послуги не надавалися споживачу, оскільки послуги надавалися, роботи виконувалися на що складалися відповідні акти та документи, які є у матеріалах справі.
Квартиру АДРЕСА_1 приватизовано на 4 осіб, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність, що встановлено ст.ст.64,160 ЖК України.
Вказував, що ОСОБА_2 не проводить оплату за отриманні послуги по триманню будинку і споруд та прибудинкової території і маючи житло площею 44,25кв.м., (з урахування площі лоджії (балкону) не сплатив борг КЖЕП в сумі 1 528,64 грн., за період з 01.02.2010 року по 01.02.2013 рік. Заборгованість була нарахована відповідно до рішень Кагарлицької міської ради, які маються у справі.
Позивач неодноразово повідомляв відповідача про його заборгованість, але останній заборгованість не сплатив, мотивуючи це тим, що між сторонами не укладено договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.
Тому, позивач просив суд задоволити даний уточнений позов та солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на користь Кагарлицького комунального житлово-експлуатаційного підприємства заборгованість за надані послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 1 528,64 грн., та 229,40 грн. судових витрат. Загальна сума стягнення 1758,04 грн.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 23 травня 2013 року уточнений позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в солідарному порядку на користь Кагарлицького комунального житлово-експлуатаційного підприємства заборгованість за надані послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 1 528 грн. 64 коп. та 229 грн. 40 коп. судових витрат. Загальна сума 1 758 грн. 04 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати, справу направити на повторний розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідачі по справі є власниками квартири, яка розміщена АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 11.02.1994 року (а.с 21).
Вказана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду, утримання та експлуатацію якого здійснює позивач по справі - Кагарлицьке КЖЕП.
Позивач у відповідності до свого Статуту є спеціалізованим підприємством, яке надає послуги з ремонту, утримання житлового фонду, технічне обслуговування інженерних будинкових мереж і обладнання, вивезення побутових відходів, надання інших комунальних послуг не заборонених чинним законодавством.
Також встановлено, що договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території між сторонами не укладався, хоча позивач неодноразово пропонував відповідачу по справі ОСОБА_2 його укласти, однак останній відмовлявся.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах. Це означає, що кожна із сторін має право вимагати укладення такого договору, у тому числі і в судовому порядку.
Суд вважав, що відсутність такого договору не є безумовною підставою для відмови виконавцю житлово-комунальних послуг у стягненні заборгованості за такі послуги, які, як стверджують відповідач надавались неякісно, оскільки згідно з ч.1 ст.10 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.179 ЖК України, ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду та їх утримання здійснюється за рахунок коштів власників згідно діючих Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями.
Згідно з пунктами 17,35 зазначених Правил власник квартири, що розташована в багатоквартирному будинку, зобов'язаний сплачувати платежі за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території та проведенню ремонту.
Оскільки відповідачі є власниками квартири, то їх обов'язок як власників, а також членів її сім'ї, які проживають разом у цій квартирі, проводити оплату за надані послуги з обслуговування і ремонту будинку безпосередньо випливає із зазначених вище нормативних актів.
Таким сином, виходячи з наведеного, суд прийшов до правильного висновку, що посилання ОСОБА_2 на ту обставину, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, а відтак відсутні підстави для стягнення заборгованості, є необгрунтованими.
Тому, керуючись зазначеними вище нормами ЖК України, суд також дійшов до правильного висновку про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Судові витрати покладено на відповідачів.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.
Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 23 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді