Справа № 404/5801/13-к

Номер провадження 1-кп/404/321/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Загреби І.В.

прокурора Гаврилюк Р.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

секретаря судового засідання Базик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді кримінальне провадження № 12013120050000191 від 25.04.2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Кіровограді, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, має на утриманні малолітнього сина, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше судимого 27.01.2012 року Кіровським райсудом м. Кіровоград за ст. 263 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 185 ч.3, 185 ч.2 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, народився в м. Кіровограді, українця, громадянина України, базова середня освіта, не одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше судимого: 16.05.2002 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі;

01.07.2002 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.2, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 24.09.2002 року вирок змінено та остаточно призначено покарання строком на 3 роки 6 місяців, звільнений по відбуттю строку покарання 20.09.2005 року;

12.07.2010 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ст. 185 ч.2 КК України до 6 місяців арешту;

09.11.2010 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 185 ч.2 КК України,

за участю обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6, суд -

Встановив:

Ухвалою судді Кіровського райсуду м. Кіровограда від 18.06.2013 року підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні було призначено до 14 год. 26.06.2013 року. У зв'язку з заявою захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_2, який не з'явився в підготовче судове засідання, та направив до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засіданні на іншу дату, судом було прийнято рішення за згодою присутніх учасників судового провадження, про визначення нової дати підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні - 16.30 год. 08 липня 2013 року, про що всі учасники судового провадження завчасно та належним чином були повідомлені.

08 липня 2013 року підготовче судове засідання у даному судовому провадженні не відбулось у зв'язку із зайнятістю головуючої судді при розгляді іншого кримінального провадження судом присяжних, у зв'язку з чим було визначено нову дату судового засідання 10.07.2013 року.

При цьому суд позбавлений був можливості належним чином повідомити про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання потерпілого: ОСОБА_7, оскільки згідно повідомлення відділення зв'язку за вказаною адресою у обвинувальному акті не проживає, та відсутній телефонний зв'язок за номером, вказаним у обвинувальному акті, що позбавляє можливості суд прийняти рішення відповідно до ст. 325 КПК України.

Належним чином про день, час та місце підготовчого судового засідання були повідомлені потерпілі: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, про що маються відомості в матеріалах судового провадження.

Відомості про належне та завчасне отримання повідомлення потерпілих ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26., ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41 відсутні в матеріалах судового провадження станом на 10.07.2013 року, що позбавляє можливості суд прийняти рішення відповідно до ст. 325 КПК України.

В ході підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, викликати у судове засідання наступних осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: обвинувачених, потерпілих, свідків згідно списку, зазначеному в клопотанні, просив суд відповідно до ст. 315 ч.3 КПК України залишити без змін запобіжний захід обраний до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.

Сторона захисту ОСОБА_5 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам КПК України, навівши свої доводи у клопотанні, долученому до судового провадження, при цьому просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.

Сторона захисту ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника ОСОБА_1 в частині повернення обвинувального акту прокуророві як такого, що не відповідає вимогам КПК України, при цьому захисник ОСОБА_2 просив змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт, зазначивши, що його підзахисний незаконно тримається під вартою.

Відповідно до ст. 314 ч. 3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або виховного характеру.

Суд вважає, що в ході підготовчого судового засіданні встановлені підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктом 3 частини третьої ст. 314 КПК України, а саме:

Обвинувальний акт, складений у вказаному кримінальному провадженні, не відповідає вимогам ст. 291 ч.2, ч. 4 КПК України, а саме:

В порушення вимог пункту 3 частини другої ст. 291 КПК України анкетні відомості потерпілого ОСОБА_7, зокрема його місце проживання та номер засобів зв'язку зазначено не вірно, що унеможливлює його належне повідомлення судом про проведення як то підготовчого, а так само і судового засідання у разі прийняття рішення про призначення судового розгляду.

В порушення вимог пункту 5 частини другої ст. 291 КПК України як вбачається із змісту обвинувального акту виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що містяться в обвинувальному акті, викладені тільки стосовно обвинуваченого ОСОБА_4

Крім того в порушення вимог пункту 5 частини другої ст. 291 КПК України щодо викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; ч.1 ст.20 КПК України, згідно якої підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом; ст.91 КПК України, згідно якої у кримінальному провадженні підлягають обов'язковому доказуванню в тому числі вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Так, формулювання обвинувачення за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 КК України не містить повний виклад фактичних обставин так, як не зазначено найменування, кількість і вартість викраденого майна ( авто магнітол, мобільних телефонів, галантерейних товарів, одягу, взуття, автомобільного антикрила, накладок на дверні ручки автомобіля, автомобільні коробки для запобіжників, склоочисників, акумуляторних батарей, автомобільного годинника, задньої полиці салону автомобіля, радіоелектронної апаратури, окулярів, ювілейних виробів, електроодіяла, електросушилки для взуття, електрогрілки, електромасаж ера, ліхтарика, умивальника, електроприладів), та їх індивідуальні ознаки: країна виробника, наявного маркування, розмірів, форми, типу, виду, товарного стану, дефектів, дати введення в експлуатацію, терміну користування тощо. Наведене позбавляє обвинувачених права на своєчасний захист від цілком зрозумілого і конкретного обвинувачення. Крім того з цих же підстав обмежує право і потерпілих на справедливу сатисфакцію, оскільки в обвинувальному акті найменування та кількість всього викраденого майна не зазначена.

Пунктом 2 ч.4 ст.291 КПК України встановлено, що до обвинувального акта додається цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування.

Відповідно ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

У свою чергу статтею 119 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. До позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

У супереч вказаних процесуальних норм, позовні заяви потерпілих у справі не відповідають встановленим вимогам. Заявлені цивільні позови не містять: поштових індексів позивача і відповідача, номеру засобів зв'язку позивача, частина з них подана до Ленінського районного суду м. Кіровограда. У змісті позовних заяв не міститься зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину та виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги.

В порушення пункту 8 частини 291 КПК України обвинувальний акт містить відомості про розмір витрат на залучення експерта у зв'язку із проведенням експертизи під час досудового розслідування, до якого включено витрати на залучення спеціаліста під час досудового розслідування.

В порушення частини четвертої ст. 291 КПК України, згідно якої визначено вичерпний перелік документів, які додаються до обвинувального акта, та надання до суду інших документів до початку судового розгляду забороняється, прокурором до обвинувального акту наданого суду рапорт слідчого ВР ЗКЗ СУ УМВС України в Кіровоградській області М.С. Балаєнко з двома фіскальними чеками на підтвердження вручення захисникам обвинуваченого ОСОБА_4 обвинувальних актів (а. с. 111-113), тоді як ст. 293 КПК України передбачає одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику, тобто вимога закону взагалі не виконана прокурором.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу між іншим на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування, складений із порушенням вимог ст. 109 КПК України, а саме не містить відомостей про всі процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, всі процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування, вид заходів забезпечення кримінального провадження, дату і строк їх застосування до обвинувачених.

Відповідно до ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченого главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до відомостей, що містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, що надійшов до суду разом із обвинувальним актом: обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 04.08.2013 року; обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та 30.05.2013 року відмовлено у його зміні на інший більш м'який запобіжний захід.

Приймаючи до уваги, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування містяться відомості про граничний строк тримання під вартою ОСОБА_5, а саме 04.08.2013 року за таких обставин суд вважає можливим залишити без змін обраний запобіжний захід ОСОБА_5, так як стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про те, що заявлений ризик стороною обвинувачення зменшився.

Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_4 заперечила проти залишення без змін запобіжного заходу у виді тримання під вартою, клопотала про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на домашній арешт. При цьому реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про граничний строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4, та суду не надано жодних доказів для перевірки вказаних обставин, у зв'язку з чим суд залишив без змін обраний запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, визначивши його граничний строк 04.08.2013 року.

Крім того оскільки стороною захисту ОСОБА_4 не наведено обставин, які б свідчили про те, що заявлений ризик стороною обвинувачення зменшився, суд вважає можливим залишити йому без змін обраний запобіжний захід.

Відповідно до положень п. 9 Розділу ХІ КПК України оскільки запобіжний захід обвинуваченим був обраний до набрання чинності цим Кодексом та продовжує свою дію у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, суд позбавлений можливості визначити їм розмір застави при продовженні строку тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 314, 199, 331, 350, 371-372 КПК України, суд -

Постановив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120050000191 від 25.04.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 185 ч.3, 185 ч.2 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, повернути прокурору відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_42 для усунення зазначених порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинуваченому ОСОБА_5 залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжити його строк на два місяці, тобто до 04.10.2013 року.

Обвинуваченому ОСОБА_4 залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжити його строк на два місяці, тобто до 04.10.2013 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда І. В. Загреба