ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2013 р. м. Київ К/9991/16591/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Заяць В.С.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження розглянувши заяву про виправлення описки в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим про визнання неправомірною відмову та спонукання до виконання певних дій,-

встановила:

З матеріалів справи вбачається, що при комп'ютерному наборі тексту ухвали внаслідок збою комп'ютера в ухвалі допущена описка.

Відповідно до вимог ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені у судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Зважаючи на те, що при ухваленні рішення була допущена описка, колегія суддів вважає за необхідне виправити її.

Керуючись ст. ст. 169, 230 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Внести виправлення в текст ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2012 року, виклавши описову частину ухвали в наступній редакції: «Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року, позовні вимоги задоволено частково.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач отримує пенсію за ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

За таких обставин правильними й такими, що відповідають Закону, є висновки суду про те, що позивач має право на призначення державної пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.»

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.