УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/903/13Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.
"03" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
Головуючого суддіКустової І.В.,
СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.
При секретаріМартиненко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання прилюдних торгів недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 травня 2013 року,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів з вимогами про визнання прилюдних торгів недійсними.
Позов мотивований тим, що ухвалою Керченського міського суду АРК від 15 серпня 2012 року визначено спосіб виконання судового рішення від 26 червня 2008 року (яким з ОСОБА_8 на користь позивача стягнуто грошові кошти) шляхом звернення стягнення на належний боржнику автомобіль Шкода-Октавія, державний номер НОМЕР_1. З метою реалізації автомобіля державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - ВДВС Керченського МУЮ АР Крим) призначено суб'єкта оціночної діяльності, за висновками якого станом на 30 серпня 2012 року вартість автомобіля складає 11800,00 грн. З розміром оцінки позивач не згоден. За ініціативою державного виконавця Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - ПП «СП «Юстиція») проведені прилюдні торги, які позивач вважає недійсними, оскільки про час та місце проведення його не повідомили; в оголошенні про проведення торгів не вказані технічні характеристики автомобіля, не зазначено місцезнаходження цього майна, неправильно вказано місце розташування організатора аукціону, внаслідок чого позивач напередодні аукціону - 06 грудня 2012 року прибувши за адресою, зазначеною в оголошенні, з'ясував, що організація змінила місце розташування, за новою адресою відповідальних осіб ПП «СП «Юстиція» не було, за залишеним ним номером ніхто не зателефонував. Обґрунтовує вимоги порушенням процедури проведення прилюдних торгів.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 28 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
Апелянт вказує, що суд безпідставно не врахував надані позивачем докази та неправомірно застосував до спірних правовідносин нормативні акти, які не регулюють спірні відносини.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач наполягає на її необґрунтованості та законності ухваленого у справі рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 стягнуто 85850,00 грн. на підставі рішення Керченського міського суду АРК від 26 червня 2008 року, під час виконання якого звернуто стягнення на належний ОСОБА_8 автомобіль Шкода-Октавія, державний номер НОМЕР_1 (а.с.31-32, 34-35). За результатами оцінки, проведеною на виконання постанови державного виконавця від 30 серпня 2012 року, вартість автомобіля визначена в розмірі 11800,00 грн., про що повідомлено стягувача, якому надіслано копію висновку незалежної оцінки, роз'яснено право подати письмові заперечення та повідомлено про обов'язок авансувати оплату рецензування оцінки у разі заперечень (а.с.37-39, 40-41). 12 вересня 2012 року, 20 вересня 2012 року та 12 жовтня 2012 року позивач подав до ВДВС Керченського МУЮ АР Крим заяви, зі змісту яких вбачається, що він не згоден з висновком незалежної оцінки, проте, цей висновок він не оскаржив (а.с.42-43, 45). 12 листопада 2012 року державним виконавцем з ПП «СП «Юстиція» укладений договір про надання послуг з реалізації арештованого майна - автомобіля Шкода-Октавія, державний номер НОМЕР_1 шляхом його продажу на аукціоні (а.с.46, 47, 64-72 ).
16 липня 2012 року ПП «СП «Юстиція» на адресу ВДВС Керченського МУЮ АР Крим та на адреси сторін виконавчого провадження надіслано повідомлення про дату та адресу проведення аукціону, повідомлено про розміщення відповідного оголошення в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень (а.с. 5, 6, 48, 49).
Заяви про участь в аукціоні були подані двома особами: ОСОБА_9 та відповідачем ОСОБА_7, які внесли гарантійні внески (а.с.79-82).
07 грудня 2012 року спірний автомобіль проданий на прилюдних торгах відповідачу ОСОБА_7 за ціною, яка визначена незалежною оцінкою; покупцем сплачено вартість автомобіля; за розпорядженням ВДВС Керченського МУЮ АР Крим від 11 грудня 2012 року грошові кошти від продажу автомобіля перераховані позивачу (а.с. 8,50).Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
Підставою для визнання торгів недійсними відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України позивачем зазначено недодержання державним виконавцем та ПП «СП «Юстиція» при проведенні прилюдних торгів норм Закону України «Про виконавче провадження» (далі -Закон) та Порядку реалізації арештованого рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 (далі - Порядок).
Умови та порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначені названим Законом та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція).
Названим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (статей 1, 2, 5, 7, 10, 11, 85 Закону).
Разом із тим аналіз положень вищеназваного Закону та Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону та підпункти 5.11, 5.12 Інструкції).
Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (підпункт 5.11 Інструкції).
Правила ж проведення аукціонів визначаються вищевказаним Порядком.
Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині 5 статті 55 Закону. Порядком визначаються дії організаторів до проведення аукціону, порядок його проведення, порядок переоцінки майна, розрахунків за придбане на аукціоні майно та оформлення кінцевих результатів торгів.
Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, та переході права власності до покупця - переможця аукціону, слід зазначити, що має місце правочин, який може визнаватись недійсним в судовому порядку з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.
Такий висновок узгоджується й з нормами статей 650, 655 та частиною 4 статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Порядку, глава 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22 лютого 2012 року № 296/5, стаття 34 Закону України «Про нотаріат»).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності вимог позивача внаслідок недоведеності факту порушення його прав.
Звертаючи увагу на обставини справи, які свідчать про дотримання прав стягувача у виконавчому провадженні, та ураховуючи вищевикладені вимоги закону колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду.
Апеляційна скарга не містить доводів, які можна визнати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Доводи апелянта зводяться до його незгоди з діями організатора аукціону по підготовці проведення прилюдних торгів.
Процедура підготовки до проведення аукціону визначена розділом 3 вказаного Порядку, відповідно до пункту 3.6 якого організатор аукціону не пізніше як за 15 днів до дня проведення аукціону публічно оголошує через рекламні повідомлення на телебаченні, радіо, у пресі перелік майна, що виставляється на аукціон для продажу, відомості про майно, стартові ціни, кінцевий термін реєстрації для участі в аукціоні, дату, час, та місце ознайомлення з майном та проведення аукціону, а також адресу, номери телефонів.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується й самим позивачем, що йому було відомо про дату та адресу проведення аукціону. Наданий позивачем відеозапис, який стосується його спілкування з охоронцями приміщень за місцем розташування організатора аукціону (вул. Караїмська,22а) та місцем проведення торгів (вул. Козлова,45) напередодні торгів (06 грудня 2012 року) та оглянутий судом першої інстанції, не можна визнати допустимим доказом у розумінні статті 59 ЦПК України для підтвердження наявності у позивача перешкод для прийняття участі у публічних торгах.
Враховуючи, що підставою відмови у позові є недоведеність порушення прав позивача, який не був учасником публічних торгів та не мав, як учасник виконавчого провадження, будь-яких переваг перед іншими особами на участь у їх проведенні, колегія суддів також не може погодитися з доводами апелянта про відсутність належних умов для проведення аукціону, порушення порядку передачі арештованого майна організатору аукціону, порушення прав учасників торгів та недотримання строків передачі протоколу аукціону державному виконавцеві.
Твердження апелянта про помилкове посилання суду на Тимчасове положення, яке регулює порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, є хибним, оскільки обставин помилкового застосування судом діючого законодавства у справі не встановлено.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 травня 2013 року ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування апеляційна скарга не містить, тому відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді
І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко