АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2/202/518/13
Провадження № 22-ц/774/7287/13 Головуючий у першій інстанції: Грищенко В.М.
Категорія: 34 Суддя-доповідач: Гайдук В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Гайдук В.І.,
суддів Варенко О.П., Григорченко Е.І.,
при секретарі Чоха К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 26, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2010 року позивачі звернулись до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилались на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1, над якою знаходиться квартира відповідачів НОМЕР_1. 15 жовтня 2010 року та 01 листопада 2010 року внаслідок недбалого відношення відповідачів до стану належного їм помешкання, квартира позивачів була залита водою, у зв'язку з чим їм заподіяна матеріальна шкода в розмірі 9617,00 грн. та моральна - в розмірі 5000 грн. яку позивачі просили стягнути солідарно з відповідачів, а також 700,00 грн. у рахунок відшкодування оплати робіт щодо визначення розміру завданої матеріальної шкоди (т.1 а.с. 2-5).
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено (т.2 а.с. 5-9).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати рішення суду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т.2 а.с. 11-15).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що вина відповідачів у залитті квартири не доведена, тому підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди відсутні.
Проте погодитись із такими висновками не можна.
Встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачам - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 05 травня 1997 року (т.1 а.с. 8).
Відповідачі - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, є власниками квартири НОМЕР_1, яка розташована вище, на останньому поверху цього будинку, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 березня 1997 року, та мешкають в ній (т.1 а.с. 180).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом зазначених норм закону у правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов'язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність його вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі надали суду копії актів від 15 жовтня 2010 року та від 01 листопада 2010 року, складених комісією КЖЕП № 26 у складі: майстра ОСОБА_9, слюсарів-сантехніків ОСОБА_10, ОСОБА_11 скріпленого підписом та печаткою начальника КЖЕП № 26, якими при обстеженні квартири АДРЕСА_1 було виявлено свіже залиття квартири позивачів з квартири НОМЕР_1, в якій мешкають відповідачі (т.1 а.с. 10, 11).
Відповідачі, заперечуючи проти заявлених вимог, належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності їх вини у залитті квартири позивачів не надали.
Наявні в матеріалах справи звернення мешканців будинку до адміністрації КЖЕП № 26 та депутатів місцевих рад із проханням про виконання ремонту даху (покрівлі) будинку, так само як і пояснення свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 про протікання покрівлі даху, не підтверджують той факт, що залиття трапилось внаслідок незадовільного стану даху будинку та в результаті опадів, а не з вини відповідачів.
Також, відповідачі, у період часу в який трапилось залиття, до КЖЕП № 26 з приводу протікання стелі з технічного поверху не звертались. Крім того, позивачами було надано довідку з Дніпропетровського обласного центру з Гідрометеорології відповідно до якої 14, 15, 31 жовтня та 1 листопада 2010 року опади у м. Дніпропетровську не спостерігались (а.с. 105).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції також виходив з того, що відповідачі не були залучені до складення актів про залиття, але такий висновок, зроблено без достатніх підстав, оскільки, як пояснив представник ОСОБА_6 у суді апеляційної інстанції, у день залиття квартири позивачів та складення актів, відповідачі у своїй квартирі не перебували, а знаходились за межами міста.
Обставини щодо складення актів саме у день залиття підтверджуються також поясненнями свідка ОСОБА_10 - слюсара-сантехніка КЖЕП-26, та представника КЖЕП-26.
Таким чином, суд обґрунтував відмову в задоволенні позову лише припущеннями, так як відповідачами відсутність своєї вини у залитті недоведено.
Наданим позивачами висновком ТОВ «НВП Фінансова та технічна експертиза» визначено розмір збитків, завданих залиттям квартири позивачів, розмір яких склав - 9617,00 грн. (т.1 а.с. 13-47).
Даний висновок відповідачі не спростували та розмір заподіяної шкоди не оспорювали.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність вини відповідачів у залитті квартири не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивачів матеріальної шкоди у рівних частках по 3205,66 грн. кожному та про часткове задоволення вимог про стягнення моральної шкоди - по 500,00 грн. кожному відповідачу, виходячи зі ступеня завданих відповідачами моральних страждань.
Також, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частках на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в розмірі 230,62 грн.(т.1 а.с. 6-7) та витрати на оплату визначення вартості завданої матеріальної шкоди - 700,00 грн. (т.1 а.с. 12) та на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 180,00 грн. (т.1 а.с 101-102).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 208, 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 3205,66 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди - 500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у рівних частках на користь ОСОБА_4 судові витрати - 930,62 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 3205,66 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди - 500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у рівних частках на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі - 180,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 3205,66 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди - 500,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді