ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.13р. Справа № 904/2855/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька", м.Донецьк

про стягнення шкоди завдану недостачею у розмірі 8 994 грн. 38 коп.

Суддя Подобєд І.М.

при секретарі судового засідання - помічнику судді Цьока М.Ю.

Представники:

від позивача - Криворучко Д.О. - юрисконсульт, довіреність №19/63 від 25.04.2013р.

від відповідача-1 - Селяков О.В. - юрисконсульт, довіреність №82 від 01.01.2013р.

від відповідача-2 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ПАТ "Запоріжкокс" звернулося у квітні 2013 року із позовом до ДП "Придніпровська залізниця" та до ПАТ "Шахта імені О.Ф. Засядька", в якому просить господарський суд стягнути з належного відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 8994,38 грн. на відшкодування шкоди, завданої нестачею вантажу під час його перевезення залізницею.

ДП "Придніпровська залізниця" у відзиві на позов зазначає, що у випадках коли під час завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька" позовні вимоги не визнає. Вказує у відзиві на позов, що маса вугілля визначалась відправником на справних вагонних вагах, які пройшли своєчасну державну перевірку і відомчий контроль; що на станції відправлення вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень. Вказує також, що в комерційному акті зафіксовано факт технічної несправності спірного вагону, нестача вугільного концентрату виникла після прийняття вантажу до перевезення залізницею, тобто в ході перевезення. Вважає, що саме залізниця має відшкодувати позивачу повну вартість нестачі частини вантажу.

В судовому засіданні 18.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг" був укладений договір №ДУК-01/07-21р/87 від 07.12.2007р., згідно умов якого Продавець зобов'язувався передати у власність, а Покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію на умовах договору, в асортименті та за цінами, зазначеними в специфікаціях й додаткових угодах до нього.

На виконання умов договору №ДУК-01/07-21р/87 від 07.12.2007р. у жовтні 2012 року зі станції відправлення "Кривой Торец" Донецької залізниці на станцію "Запоріжжя Ліве" Придніпровської залізниці за залізничною накладною №53025169 у вагоні №68305861 на адресу позивача надійшов вантаж - вугілля кам'яне марки Ж0-100, перевезення якого здійснювало Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (Відповідач-1).

Відповідно до вказаної залізничної накладної вантажовідправником вугілля є ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька" (Відповідач-2), а власником - ТОВ "Метінвест холдинг".

Зазначений вантаж прибув 09.10.2012р. і був виданий вантажоодержувачу - позивачу у відповідності до ст. ст. 52, 129 Статуту залізниць України разом із комерційним актом по факту недостачі вантажу.

Так згідно комерційного акту АА №047454/1309 від 09.10.2012р., у вагоні №68305861 виявлена недостача менш документа на 8500 кг вугілля, який у вагоні вміститися міг. Вантаж маркований, окрім наявного поглиблення над 1, 2 люками розміром 250х250 см глибиною на висоту завантаження.

Як засвідчено у акті №218 від 08.10.2012р. про технічний стан вагону, вагон №68305861 у технічному стані несправний.

Рахунок продавця вантажу - ТОВ "Метінвест Холдинг" за поставлену продукцію СФ-159152 від 15.10.2012р. був повністю сплачений позивачем за платіжним дорученням №200462 від 31.10.2012р.

За розрахунком позивача, виконаним згідно п. 27 Правил видачі вантажів, з урахуванням норми недостачі - 1 % маси, відповідальна нестача вантажу у вагоні складає 7,813 тн (при нормі недостачі 0,687 тн), а загальна вартість втраченого вантажу, виходячи з вартості вантажу 959,34 грн./1 тону (без ПДВ), становить 7495,32 грн. (без ПДВ) + 1499,06 грн. (20% ПДВ) = 8994,38 грн. (з ПДВ).

Отже, отримавши продукцію з недостачею, позивач поніс збитки на загальну суму 8994,38 грн., виражені у його витратах у розмірі оплаченої, але не отриманої у повному обсязі продукції.

Доказів відшкодування позивачеві зазначеної недостачі продукції відповідачами на час розгляду справи суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача до обох відповідачів підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажу залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

За змістом ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України та ст. ст. 306, 314, 315 Господарського кодексу України, залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і, як перевізник, відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних причин.

У відповідності до ст. ст. 110, 129 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні). Придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідно до вимог ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

За вказаною відправкою завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника, тому відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні повинен був визначити відповідач-2.

Перед завантаженням відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п.6 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу).

З наявних в матеріалах справи доказів (залізничної накладної, комерційного акту, актів загальної форми та акту про технічний стан вагону) вбачається, що при відвантаженні кам'яного вугілля його маса була визначена відправником шляхом зважування на електронних вагах та прийнята залізницею до перевезення без зауважень, але в подальшому перевезення вантажу здійснювалося у відкритому рухомому складі у несправному в технічному стані вагоні. Характер цих несправностей свідчить про непридатність вагону в комерційному відношенні, що міг бачити вантажовідправник. Вжиті при цьому вантажовідправником заходи по запобіганню втрат вантажу виявились неефективними.

Виходячи з викладеного, слід визнати, що нестача вантажу мала місце з вини як перевізника, який не забезпечив схороненого перевезення, надавши під завантаження несправний вагон, так і вантажовідправника, який не прийняв необхідних заходів для запобігання просипанню вантажу, не відмовився від завантаження вагону, який не був придатний для перевезення вантажу у комерційному відношенні, а тому відповідальність за нестачу вказаної частини вантажу має бути покладена на обох відповідачів у рівних частинах.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що перевізником - відповідачем-1 та вантажовідправником - відповідачем-2 не було виконано належним чином своїх обов'язків із забезпечення схоронності переданого до перевезення вантажу, внаслідок чого позивачу, як вантажоодержувачу, була спричинена фактична шкода в сумі 8994,38 грн., тому задоволенню підлягають позовні вимоги позивача як до відповідача-1 так і до відповідача-2 про примусове грошових коштів на відшкодування недостачі частини вантажу в рівних частинах в сумі 4497,19 грн. з кожного з відповідачів.

Судові витрати у справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються як на першого, так і на другого відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" суму 4497 грн. 19 коп. збитків від нестачі вантажу, 860 грн. 25 коп. витрат на судовий збір.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" суму 4497 грн. 19 коп. збитків від нестачі вантажу, 860 грн. 25 коп. витрат на судовий збір.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.М. Подобєд

Повне рішення складено - 24.06.2013р.