ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.06.13р. Справа № 904/3221/13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
Державне підприємство «Артемсіль», м. Артемівськ, м. Соледар Донецької області
про стягнення 697 грн. 45 коп.
Суддя Подобєд І.М.
при секретарі судового засідання - помічнику судді Цьока М.Ю.
Представники:
від позивача - Кудін М.В. - представник, довіреність №48/12 від 02.01.13р.
від відповідача - Селяков О.В. - юрисконсульт, довіреність № 82 від 01.01.13р.
від третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося у квітня 2013 року із позовом до ДП "Придніпровська залізниця", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь суму 697,45 грн. збитків за незбереження вантажу, за збереження якого відповідач, згідно ст.ст. 110, 113, 131, 133 Статуту залізниць України, має нести відповідальність з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачеві.
Представник ДП "Придніпровська залізниця" в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю. Вказував на відсутність вини залізниці у неохоронному перевезенні вантажу, втрата якого відбулась з вини вантажовідправника, який не перевірив придатність вагону у комерційному відношенні та не вжив заходів до запобігання втрат вантажу під час його перевезення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013р. до участі у даній справі було залучено ДП "Артемсіль" у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
ДП "Артемсіль" у своїх письмових поясненнях повідомило суд, що вагон №66242389 був завантажений відповідно до контракту з ТОВ "Сіль України" згідно схем навантаження та операційних інструкцій і прийнятий залізницею до перевезення без зауважень. Просило розглянути справи без участі свого представника. Надало при цьому суду інформацію щодо ціни та крупності 3 помелу солі, а також маси вантажу.
В судовому засіданні 18.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
08.08.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіль України" був укладений договір поставки №120570/2129-194-01, відповідно до умов якого ТОВ "Сіль України" зобов'язувалося передати у власність позивача сіль виробництва ДП "Артемсіль" м. Соледар (надалі-Товар), а Позивач зобов'язався прийняти поставлений у його власність Товар і вчасно сплатити його вартість відповідно до умов даного Договору.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що ТОВ "Сіль України" взяло на себе зобов'язання поставити на адресу Позивача сіль для промислового перероблення ДСТУ 4246:2003. кам'яна, сорт вищий, крупність 3, без пакування у кількості 70 тонн за ціною 216,60 грн. з ПДВ за 1 тону на загальну суму 15162,00 грн.
Відповідно до п. п. 3.1. і 3.5 вказаного договору, поставка товару здійснюється залізничним транспортом, а зобов'язання постачальника по поставці товару на умовах FСА (місце поставки - м. Соледар) згідно "Інкотермс - 2000" вважаються виконаними після прийому товару до перевезення - залізничною станцією відправлення, підтвердженням чого є штамп залізничної станції відправлення у відповідних залізничних накладних про прийом товару до перевезення.
09.11.2012р. на адресу позивача зі станції Сіль Донецької залізниці на станцію Грекувата Придніпровської залізниці за залізничною накладною №48423230 від 02.11.2010р. надійшов вагон № 66242389 із вантажем - сіль технічна (сіль кам'яна). Крупність 3, сорт вищій, ДСТУ 4246:2003 у твердому стані, вагою 69000 кг.
Як вбачається зі змісту залізничної накладної №48423230 від 02.11.2012р. та визначення маси вантажу у вагоні №66242389, а також навантаження здійснювалося засобами відправника, тобто Державного підприємства "Артемсіль" (Третьої особи).
Зазначений вантаж був виданий вантажоодержувачу - позивачу у відповідності до ст. ст. 52, 129 Статуту залізниць України, разом із комерційним актом АА № 047852/13 від 09.11.2012р., який був складений на станції Грекувата Придніпровської залізниці на додаток до Акту станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці АА№047153/781 від 05.11.2012р. про те, що в вагоні виявлено воронкоподібні поглиблення, можна побачити сліди старої течі вантажу. Також при комісійній видачі вантажу у вагоні № 66242389 було виявлено нестачу у кількості 4600 кг.
Зі змісту зазначеного комерційного акту вбачається, що вагон № 66242389 прибув у технічному відношенні несправний, по руху поїзду над 1-2, 6-7 люками наявні воронкоподібні поглиблення довжиною 1,5 м, шириною 1.5м, глибиною 0,8 м наявні щілини зліва по ходу поїзда між кришкою 1-го люка і поперечною балкою вагона довжиною 200 мм, шириною 30 мм та 7-го люка щілина між кришкою люка і продольною балкою вагона довжиною 1000 мм, шириною 90 мм; щілини ущільнені дрантям; на момент переважування в даному вагоні течії вантажу немає, двері і люки закриті щільно.
Як зазначено у комерційному акті АА №047153/781 від 05.112012р., який було первісно складено на проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні виявлено фактична маса вантажу менше маси вантажу, яка вказана в документах на 5840 кг, наявні воронкоподібні поглиблення технічному відношенні вагоні справний, можна бачити сліди старої течі вантажу; наявні щілини зліва по ходу поїзда між 1-ю кришкою люка і поперечною балкою вагона довжиною 200 мм, шириною 30 мм, між кришками 7-го люка і продольною балкою вагона довжиною 1000 мм, шириною 40 мм; для запобігання подальшої течії вантажу щілини ущільнили за допомогою дрантя; торцеві двері і розвантажувальні люки з обох сторін закриті.
Актом за № 741 від 05.11.2012р. про технічний стан вагону №66242389, також зафіксовано, що вагон технічно справний, але втрата вантажу є можливою через наявні щілини між кришкою 1-го люка та поперечною балкою та між кришкою 7-го люка та продольною балкою.
Тобто між вказаними актами немає розбіжностей щодо характеру пошкодження вагону № 66242389, проте у остаточному комерційному акті визнано, що цей вагон є технічно несправний.
За розрахунком Позивача, виконаним згідно п. 27 Правил видачі вантажів, з урахуванням природної втрати у 2 %, вартість втраченого вантажу у вагоні № 66242389 у кількості 3220 кг складає 697,45 грн.
Доказів відшкодування спричинених позивачу збитків відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Згідно ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Водночас ч. 5 ст. 31 Статуту залізниць України встановлює, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.
У відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.
Відповідно до пункту 15 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, у разі витікання, псування або підмочення вантажу внаслідок технічної несправності вагону (контейнеру), крім комерційного акту, складається акт про технічний стан вагону (контейнеру).
Дослідивши у сукупності зміст залізничної накладної, акта про технічний стан вагону та складені комісійно комерційні акти, суд доходить висновку, що оскільки залізнична накладна не містить будь-яких відміток залізниці про порушення при завантаженні вантажу під час прийняття його до перевезення, то це свідчить, що відправником вантажу були застосовані певні заходи для запобігання витікання вантажу. Щодо зазначених у кінцевому комерційному акті пошкоджень вагону, то вони були визнані залізницею як технічна несправність цього вагону, яка з урахуванням особливості вантажу - сіль, яка мала дрібну фракцію (85% менше 4,0 мм), спричинила втрату частини вантажу під час його перевезення.
Отже, слід визнати, що технічна несправність вагону, внаслідок якої сталось можливим витікання частини зазначеного вантажу, підтверджує вину залізниці у незбереженні частини цього вантажу під час його перевезення.
Згідно ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Як зазначено у рахунку-фактурі №405803 від 02.11.2012р., який був виставлений ДП "Артемсіль" на оплату ТОВ "Сіль України", вартість усього вантажу у кількості 69,000 тон за цінами відправника становить 14198,54 грн. (з ПДВ).
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що оскільки перевізником - відповідачем, не було виконано належним чином свого обов'язку із забезпечення схоронності переданого йому до перевезення вантажу, внаслідок чого позивачу, як вантажоодержувачу, була спричинена фактична шкода, позовні вимоги позивача до відповідача про примусове стягнення збитків за незбереження частини вантажу у кількості 3220 кг підлягають частковому задоволенню у сумі 662,57 грн., виходячи із розрахунку (3,220 т х 205,77 грн./т (з ПДВ) = 662,57 грн.).
Решта позовних вимог позивача до відповідача про відшкодування збитків на суму 34,88 грн. задоволенню не підлягає як такі, що не відповідають приписам ст. ст.114, 115 Статуту залізниць України, які встановлюють обмежену відповідальність залізниці.
Судові витрати у справі, згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повністю покласти на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" суму 662 грн. 57 коп. збитків за незбереження вантажу, 1720 грн. 50 коп. витрат на судовий збір.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Повне рішення складено - 24.06.2013р.