ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" червня 2013 р. м. Київ К/9991/69039/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Бим М.Є.
Чалого С.Я.
Секретар судового
засідання Головко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційними скаргами представника Вишгородської міської ради Черепан Світлани Миколаївни, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області, Державної екологічної інспекції в Київській області та Дніпровського басейнового управління водних ресурсів до Вишгородської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_63, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_6, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_5 про часткове скасування рішення,-
в с т а н о в и л а:
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними пункти 91-147 рішення сесії Вишгородської міської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян» від 29.09.2009 року № 29/18.
На рішення судів попередніх інстанцій надійшли касаційні скарги, у яких представник Вишгородської міської ради Черепан С.М., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 просять їх скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Крім того, на рішення судів надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги представника Вишгородської міської ради Черепан С.М., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підлягають задоволенню в повному обсязі, а касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, п'ятдесят сім громадян України звернулись із заявами до Вишгородської міської ради щодо погодження питання приватизації земельних ділянок для ведення садівництва на території Садового товариства «Ветеран-3».
Відповідачем відповідно до пунктів 91-147 рішення сесії Вишгородської міської ради від 29 вересня 2009 року №29/18, передано у приватну власність земельні ділянки вказаним громадянам для ведення садівництва в межах Вишгородської міської ради за рахунок земель СТ «Ветеран-3». Голова СТ «Ветеран-3» Тютюн О.А. звернувся із заявою від 26.10.2009 року до міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області з приводу проведення перевірки дотримання законності під час передачі у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться на території СТ «Ветеран-3», оскільки письмової згоди землекористувача, яким виступає СТ «Ветеран-3», ним не надавалось.
На підставі зазначеної заяви голови СТ «Ветеран-3» міжрайонною природоохоронною прокуратурою Київської області здійснено перевірку дотримання законності під час передачі у приватну власність земельних ділянок 57 громадянам, на підставі їхніх заяв для ведення садівництва рішенням відповідача від 29.09.2009 року №29/18.
За результатами проведеної перевірки було встановлено, що рішення Вишгородської міської ради від 29.09.2009року №29/18 в частині пунктів 91-147 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, статті 19 Конституції України, статей 3, 116, 118, 151 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України «Про землеустрій», а тому вказана частина рішення підлягає скасуванню. Крім того, як зазначалось, оспорювана частина рішення була прийнята виключно на підставі заяв громадян, без розроблення та затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельних ділянок, намічених до відведення у власність, без проекту відведення земельних ділянок та, відповідно, без його погодження органом по земельним ресурсам, природоохоронними та санітарно-епідеміолочними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що в порушення вказаних вимог законодавства України відповідач передав земельні ділянки, які належать до земель водного фонду, у приватну власність громадянам для ведення садівництва без відповідного погодження Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, чим порушено статті 88, 89 Водного кодексу України.
На підставі встановлених порушень міжрайонною природоохоронною прокуратурою Київської області внесено протест від 12.11.2009 року №3163 на пункти 91-147 рішення сесії Вишгородської міської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян»від 29.09.2009 року №29/18 з вимогою їх скасування.
Даний протест рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 04.12.2009 року №30/8 було відхилено.
Колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з положеннями статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
При цьому, відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Крім того, відповідно до статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою і договорів оренди встановлено Інструкцією, затвердженою Наказом Держкомзему України від 04.06.1999 №43.
Керуючись положеннями вказаної Інструкції, складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні право установчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією. (п.1.13)
Розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів (п.1.15).
Варто зазначити, що до прийняття оскаржуваного рішення, на замовлення СТ «Ветеран-3» на підставі рішення Вишгородської міської ради №3/10 від 21.12.2006 року «Про забезпечення створення і ведення земельно-кадастрової документації» було проведено інвентаризацію землекористування. За результатми інвентаризації було виготовлено схему розміщення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва у СТ «Ветеран-3», яка була погоджена Головним архітектором Вишгородського району ОСОБА_28, начальником управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Рачинським О.С., головою садівницького товариства «Ветеран-3», представником Вишгородської міської ради Решетніковою М.С.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів робить висновок, що в даному випадку, оскільки межі земельних ділянок були встановлені та цільове призначення не змінювалось, відповідно до положень ст.. 50 Закону України «Про землеустрій» та п.2 Порядку розроблення проектів землестурою щодо відведення земельних ділянок, зветвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, відведення земельних ділянок повинно було здійснюватись не на підставі проектів землеустрою, а на підставі технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують права на землю (які були складені, погоджені Управлінням Держкомзему України у Вишгородському районі та відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, обліковані в земельно-кадастровій базі Вишгородського району).
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Вишгородської міської ради прийняте на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством та зазначає, що зі сторони третіх осіб при його прийнятті не було допущено порушень земельного законодавства.
Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 210, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Касаційні скарги представника Вишгородської міської ради Черепан Світлани Миколаївни, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 задовольнити.
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.