Справа № 2-803/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

01 липня 2008 року                                                                         Хустський районний суд

                                                                                                          Закарпатської області

в складі:  головуючого-судді:          Золотар М.М.

при секретарі:            Лемак І.І.

                                               за участю:

                                                             позивача:                 ОСОБА_1.

  представника позивачки:              ОСОБА_2.

                                   представника відповідача:                ОСОБА_3.              

                                 представника третьої особи:              Губаль І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_5про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки та усунення перешкод у її користуванні , -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2008 року ОСОБА_1звернувся до Хустського районного суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог Липовецька сільська ради про звільнення самовільно захопленої ділянки та усунення перешкод у її користуванні. Посилається на те, що рішенням 10 сесії 21 скликання Липовецької сільської ради від 07 квітня 1992 року йому надано у довічне спадкове володіння земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1. 25 квітня 1992 року складено акт перенесення в натуру меж земельної ділянки. У відповідності до згаданого рішення 15 березня 1993 року ним складено договір з виконкомом Липовецької сільської ради про забудову виділеної земельної ділянки. Цього ж року позивач виготовив будівельний паспорт та отримав дозвіл на проведення будівельних робіт. По причині відсутності коштів позивач не будувався, а тільки вивіз на земельну ділянку деякий будівельний матеріал. Надана позивачу земельна ділянка в установленому порядку не вилучалася. На даний час він проживає в м. Хуст в батьків своєї дружини й виявив намір будуватися на виділеній земельній ділянці, однак дізнався, що її використовує ОСОБА_5, в якої є наявний державний акт на право приватної власності на землю. Просить суд постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_5. звільнити належну йому земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали, просять його задовольнити з мотивів, наведених у заяві. Окрім того ОСОБА_1. пояснив, що про те, що відповідачка використовує виділену йому під будівництво земельну ділянку та виготовила на неї державний акт на право власності йому стало відомо в 2004 році.

Представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні по суті та за спливом строків позовної давності.

Представник третьої особи без самостійних вимог - голова Липовецької сільської ради Губаль Іван Іванович позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що відповідачка ОСОБА_5. правомірно володіє та користується земельною ділянкою, яка перебуває у її власності згідно акту на право приватної власності на землю. І її земельна ділянка не є земельною ділянкою, яка виділена позивачу для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3, представника третьої особи Губаля Івана Іванович, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що рішенням 10 сесії 21 скликання Липовецької сільської ради від 07 квітня 1992 року позивачу ОСОБА_1.  надано у довічне спадкове володіння земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1. При цьому в рішенні не вказано точне місцезнаходження земельної ділянки, що виділялася позивачу.

25 квітня 1992 року складено акт перенесення в натуру меж земельної ділянки, однак в ньому не вказано її адреси, суміжних користувачів. По суті акт складено одноособово, з участю позивача, тому суд піддає сумніву його походження й не бере його до уваги.

15 березня 1993 року позивачем складено договір з виконкомом Липовецької сільської ради про забудову виділеної земельної ділянки. Цього ж року позивач виготовив будівельний паспорт та отримав дозвіл на проведення будівельних робіт. Однак в цих документах відсутня адреса земельної ділянки, на якій повинен була проводитися забудова.

Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Згідно державного  акту на право приватної власності землю ІV-ЗК №024045 ОСОБА_5. належить земельна ділянка площею 0,924 га в с. Липовець Хустського району для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак позивачем не подано доказів і їх не здобуто в судовому засіданні про те, що відповідачкою чиняться перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою, місцезнаходження якої ніким не визначено, правовстановлюючі документи на яку не виготовлено, тому в задоволенні позову слід відмовити.

В позовній заяві позивач посилається на те, що про порушення його права на земельну ділянку розміром 0,15 га виділену рішенням Липовецької сільської ради 07.04.1992 року йому стало відомо в 2004 року, коли відповідачка ОСОБА_5. почала її обробляти, заявивши, що являється її власницею. Даний факт позивачем стверджено в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд за відсутності поважних причин для поновлення пропущеного трьохрічного строку та заяв представника відповідачки по справі про застосування його, вважає даний факт підставою відмови у позові. 

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 209, 212-215 ЦПК України,  ст. 267 ЦК України та ст.  125 ЗК України, суд ,-

Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_5про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки та усунення перешкод у її користуванні відмовити.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарженням протягом 10 днів з дня проголошення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.

Головуючий:                                            підпис                                  Золотар М. М.

З оригіналом вірно:

           Суддя Хустського

районного суду:                                                                                        Золотар М. М.