АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/1016/12 Головуючий 1 у інстанції Нощенко І.С.

Категорія ст.ст.296 ч.4, 121 ч.2, 122 ч.1 КК України Доповідач Мудрецький Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мудрецького Р.В.

суддів Руських К.Г., Дігтярь Н.В.

за участю прокурора Зленко О.В.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_5 в інтересах підсудного ОСОБА_6, самого підсудного ОСОБА_6 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2013 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, раніше не судимого,

звинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.296 ч.2, 263 ч.1 КК України, направлено прокурору, у порядку ст.281 КПК України, на додаткове розслідування,-

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, раніше не судимого.

звинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.296 ч.4, 121 ч.2, 122 ч.1 КК України, направлено прокурору, у порядку ст.281 КПК України, на додаткове розслідування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Органом досудового слідства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у тому, що вони ІНФОРМАЦІЯ_4 року, приблизно об 11 годині, з метою скоєння хуліганства, прибули до АДРЕСА_1, де мешкають потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи безпричинно, з хуліганських міркувань, за мотивами явної неповаги до суспільства, групою осіб, почали стукати до дверей квартири, вимагаючи відчинити її. У відповідь на відмову, підсудний ОСОБА_7, не повідомляючи про свої наміри підсудного ОСОБА_6, вийшов з під'їзду вказаного будинку та взяв з автомобілю «Мерседес Бенц» бейсбольну битку, після чого повернувся до квартири, де діючи з особливою зухвалістю, наніс три удари правою ногою та вибив вхідні двері квартири, увірвався до неї, де продовжуючи вчиняти хуліганство з особливою зухвалістю, став наносити удари биткою по меблям, ламаючи їх. Крім того, підсудний ОСОБА_7, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, про що ОСОБА_6 нічого не було відомо, став наносити потерпілому ОСОБА_8 удари ногами, руками, бейсбольною биткою, а також, невстановленим досудовим слідством предметом по різним частинам тіла та голови. Після того, як потерпіла ОСОБА_9, намагалась викликати працівників міліції зі свого мобільного телефону, підсудний ОСОБА_7 боячись бути затриманим, відібрав у останньої мобільний телефон, після чого продовжуючи вчиняти хуліганство, діючи з особливою зухвалістю, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, про що підсудному ОСОБА_6 відомо не було, наніс удари бейсбольною биткою по голові потерпілій ОСОБА_9, після цього вирвав з рук потерпілої тростину для ходьби, штовхнув її на диван та утримуючи в лівій руці тростину, завдав нею удар у ліве плече і удар в середню частину лівого боку ОСОБА_9, в той час як підсудний ОСОБА_6, також перебуваючи у квартирі своєю бездіяльністю сприяв вчинення ОСОБА_7 протиправних дій. Таким чином, в ході здійснення хуліганських дій, підсудний ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до категорії середньої тяжкості, а потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

Крім того, підсудний ОСОБА_6, маючи умисел на незаконне носіння, зберігання та виготовлення вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, у невстановленому ??слідством час та місці, невстановленим способом, шляхом видалення з каналу ствола стаціонарних захисних елементів, незаконно виготовив з наявних у нього пістолета моделі РОХМ РГ-88, калібру 9 мм, серії НОМЕР_1, виробництва Німеччини, вогнепальну зброю, яку став незаконно носити і зберігати. ІНФОРМАЦІЯ_4, близько 14 години 05 хвилин, в ході огляду автомобіля «Мерседес», держномер НОМЕР_2, що знаходився біля АДРЕСА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено зазначений пістолет, який є самозарядним пістолетом, переробленим саморобним способом з газового (сигнального) пістолета, шляхом видалення з каналу ствола стаціонарних захисних елементів і який відноситься до категорії нестандартного, ручного, короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї.

За результатами розгляду справи у судовому засіданні, суд першої інстанції повернув її на додаткове розслідування, задовольнивши клопотання потерпілої ОСОБА_9 Суд своє рішення мотивував неповнотою і неправильністю досудового слідства. Вказав на невідповідність висновків органу досудового слідства, викладених в постанові про закриття кримінальної справи за ст.121 ч.2 КК України відносно ОСОБА_6, на те, що не перевірено заяву підсудного ОСОБА_7 відносно застосування до нього недозволених методів ведення слідства, протиріччя, що існують в поясненнях свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та іншими доказами по справі, поясненнями підсудного ОСОБА_6, які суд не може самостійно усунути, оскільки в судове засідання неможливо викликати свідка ОСОБА_12, на протиріччя, які вказані в протоколі огляду та вилучення пістолета, що стосується його номера.

На думку суду в ході досудового розслідування необхідно повторно допитати потерпілу, підсудних та свідків, провести відтворення обстановки і обставин події, вирішити питання про скасування постанови про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 121 КК України, за фактом спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень та провести службову перевірку щодо можливої фальсифікації протоколу огляду та вилучення пістолету з автомобіля ОСОБА_6.

В апеляціях:

- захисник ОСОБА_5 просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Посилається на те, що вказівки суду, які зазначені в постанові свідчать про можливість їх виконання в ході судового слідства при розгляді справи судом першої інстанції. Вказує, що суд вправі більш детально допитати потерпілу, свідків та підсудних. Відносно вказівок суду про проведення відтворення обстановки і обставин події злочину, а також проведення службового розслідування за фактом фальсифікації протоколу огляду та вилучення пістолету, вважає що це можливо здійснити в порядку ст.315-1 КПК України. Також посилається на наявність сумнівів відносно заяви потерпілої ОСОБА_9, вказує, що остання не була присутня при розгляді її клопотання у суді, таким чином не надала пояснень та не підтримала його. Зокрема вказує, що в постанові не вказана думка її, як захисника та клопотання про виклик потерпілої до суду. Крім того, просить змінити її підзахисному ОСОБА_6 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

- підсудний ОСОБА_6 просить скасувати постанову як незаконну та необґрунтовану, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Привів аналогічні доводи по апеляції захисника. Просить також змінити йому міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд, обґрунтовує тим, що обвинувачення яке йому пред'явлено у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце мешкання, працює, характеризується позитивно, страждає рядом тяжких захворювань, а також те, що стан його здоров'я за час перебування під вартою погіршився.

Вислухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_5, яка підтримала доводи своєї апеляції та апеляції підсудного ОСОБА_6, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах підсудного ОСОБА_7 які заперечували проти задоволення апеляцій та просили залишити постанову без змін, прокурора, який просив скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з направленням кримінальної справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до ст.281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, наведені вище обставини, які вказані судом у постанові, не є підставою для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки суд мав можливість усунути вказану у постанові неповноту і неправильність у стадії розгляду справи самостійно, при необхідності, у тому числі, і шляхом допиту осіб, витребування необхідних матеріалів, призначення експертиз, виконання певних слідчих дій у порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України та проведення інших заходів, направлених на повне та всебічне з`ясування обставин справи. Судом при розгляді справи така можливість не з'ясована, в тому числі і проведення в межах судового слідства перевірки за заявою підсудного ОСОБА_7 щодо застосування до нього недозволених методів розслідування, внаслідок чого ним надано неправдиві пояснення, а також можливої фальсифікації матеріалів кримінальної справи в частині зазначення в процесуальних документах номера пістолета, вилученого з автомобіля підсудного ОСОБА_6

Як підставу для додаткового розслідування суд зазначив те, що під час судового слідства та в ході судового розгляду свідки, підсудний ОСОБА_7 давали суперечливі показання. Проте ці обставини не можуть бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування. Суд після повного та всебічного дослідження доказів у справі повинен самостійно дати відповідну оцінку вказаним доказам по справі, що передбачено ст.323 КПК України, в тому числі і що стосується правомірності їх отримання та прийняти відповідне законне рішення.

Також зі змісту постанови суду вбачається, що однією з підстав повернення справи на додаткове розслідування є те, що органом досудового розслідування винесена незаконна постанова від 22 березня 2012 року про закриття кримінальної справи за ст.121 ч.2 КК України відносно ОСОБА_6, яка належним чином не мотивована у сукупності з іншими доказами.

Колегія суддів вважає цей висновок безпідставним, оскільки відповідно до положень ст.275 КПК України, розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. В матеріалах кримінальної справи відсутні дані про те, що зазначена постанова відносно підсудного ОСОБА_6 оскаржена та скасована та суд не вправі давати вказівки органу досудового слідства про скасування прийнятої постанови та зміну обсягу обвинувачення, а повинен перевірити обвинувачення на підставі досліджених у справі доказів і дати свою оцінку встановленим обставинам та діям обвинувачених.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 от 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, яке регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування», повертаючи справу на додаткове розслідування, суд не має права наперед вирішувати питання про формулювання та об`єм звинувачення, його доведенність, кваліфікацію скоєного, достовірність того чи іншого доказу або переваги одних доказів над іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

Порушуючи положення ст.281 КПК України, суд у постанові фактично дав оцінку доказам по справі, вказуючи на недопустимість деяких з них та вважав встановленими обставини, які, на думку суду, підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

Крім того, як вбачається з постанови, справу повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування за клопотанням потерпілої ОСОБА_9 (а.с.20 т.3), в якій нею викладено, що вона вбачає підстави для кваліфікації дій підсудного ОСОБА_6 за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин. Така підстава повернення справи на додаткове розслідування передбачена ст.246 КПК України зі стадії попереднього розгляду справи. Разом з цим, зазначеним обставинам суд не дав належної оцінки та справа судом повернута для проведення додаткового розслідування зі стадії судового розгляду на підставі ст.281 КПК України. При цьому, відповідно до протоколу судового засідання, потерпіла ОСОБА_9 при вирішенні питання про направленні справи на додаткове розслідування за її клопотанням викликана не була та її думка з зазначених обставин не з'ясована.

Що стосується міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_6 із тримання під вартою на підписку про невиїзд, то на думку колегії суддів, таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні не приведено даних про те, що відпала необхідність в раніше обраній йому мері запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що може бути підставою для її зміни на підставі ч.4 ст.165 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року) та перехідними положеннями розділу 11 КПК України (в редакції 2012), колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляції адвоката ОСОБА_5 в інтересах підсудного ОСОБА_6, самого підсудного ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2013 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 направлено прокурору для проведення додаткового розслідування,- скасувати.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.296ч.2, 263ч.1 та ОСОБА_7 в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.121ч.2, 122ч.1, 296ч.4 КК України, направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити тією ж - тримання під вартою відносно з кожного з них.

Судді: