ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2013 р. Справа № 918/554/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни

про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 1 529 540,68 грн.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Шевчук Г.Є., довіреність №5868 від 12.07.2012 року;

від відповідача: Шаховський В.О., договір від 25.04.2013 року.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (далі Банк) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни (далі ФОП Скороход І.Р.) про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 1 529 540,68 грн., з яких :1 049 869,23 грн. неповернута сума кредиту, 324 120,32 грн. - прострочені відсотки, 1 968,02 грн. прострочена сума комісії за адміністрування кредиту та 153 583,11 грн. пеня.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17 квітня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 26 квітня 2013 року.

17 травня 2013 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач безспірно визнає основний борг в сумі 1 049 869,23 грн., однак просить відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості зі сплати комісії за управління кредитом та пені в повному обсязі. Вважає, що умова кредитного договору щодо сплати комісії за управління кредитом є неправомірною. Зазначає, що "комісія за управління кредитом" фактично є платою за ведення кредитної справи та внутрішньобанкового обліку заборгованості за кредитом, тобто в порушення ч.3 статті 509 ЦК України є несправедливою умовою договору, недобросовісно внесеною позивачем до чинної редакції кредитного договору. Стосовно стягнення пені відповідач вказує що сторони не дійшли згоди щодо розміру пені за порушення грошових зобов'язань за кредитним договором, тому нарахування та стягнення пені є безпідставним та незаконним.

В судових засіданнях 14 червня 2013 року оголошувалась перерва до 21 червня 2013 року, 21 червня 2013 року до 25 червня 2013 року, про що сторони повідомлялись під розписку в протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 14 червня 2013 року строк розгляду справи № 918/554/13 продовжено на 15 днів на підставі частини 3 статті 69 ГПК України.

20 червня 2013 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що ухвалою господарського суду Львівської області від 14.06.2013 року порушено провадження у справі №914/2334/13 за позовом Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про визнання недійсним (в частині) кредитного договору №438-08 (в редакції від 26.11.2010 року). У зв'язку з тим, що господарським судом Львівської області у вищевказаній справі буде вирішуватись питання дійсності або недійсності положень кредитного договору №438-08 (в редакції від 26.11.2010 року), тобто будуть встановлені обставини, що впливають на оцінку судом доказів та вирішення справи №918/554/13, то відповідач вважає, що розгляд даної справи про стягнення боргу є неможливим до вирішення господарським судом Львівської області справи №914/2334/13.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №918/554/13 з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Отже, зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Така неможливість виникає, зокрема, через обмеженість юрисдикції господарського суду щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості або обмеженості предметом позову.

Проте, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Таким чином, суд вправі дослідити на відповідність укладеного між сторонами кредитного договору №438-08 (в редакції від 26.11.2010 року) чинному законодавству в межах розгляду даної справи.

В судовому засіданні 25 червня 2013 року представник позивача підтримав позов в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві, та наполягав на його задоволенні. Представник відповідача заперечив проти позову в частині стягнення пені та комісії за управління кредитом з підстав зазначених у відзиві.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

9 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (банк) та ФОП Скороход І.Р. (позичальник) було укладено Договір кредитної лінії №438-08 (далі Договір) відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредити і сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі передбачені цим договором. (п. 1.1 договору кредитної лінії №438-08, а.с. 10-12).

Пунктом 2.1. встановлено, що Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію на наступних умовах: Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією, валюта кредитування 1 145 000,00 грн. з процентною ставкою 25,50% (п. 2.1.1. Договору). Термін дії кредитної лінії включно по 08 грудня 2009 року (п. 2.1.5. Договору).

Відповідно до п.п. 12.1, 12.2 договору кредитної лінії №438-08 зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення додаткових договорів, підписаних уповноваженими на те представниками сторін, крім випадків передбачених цим договором. Усі додаткові договори і додатки до цього договору є його невід'ємною частиною.

12 жовтня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (банк) та ФОП Скороход І.Р. (позичальник) було укладено Договір №1 про внесення змін до договору кредитної лінії №438-08 від 09.12.2008 року (далі Договір № 1) шляхом його викладення в новій редакції (а.с.13-15).

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (нова редакція) затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів банку від 12.04.2012 року (а.с. 34-49) за рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 26 листопада 2009 року у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Кредобанк".

26 листопада 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (банк) та ФОП Скороход І.Р. (позичальник) було укладено Договір №2 про внесення змін до договору кредитної лінії №438-08 від 09.12.2008 року (далі Договір № 2) шляхом його викладення в новій редакції (а.с.184-189) (оригінал вказаного договору оглянуто судом у судовому засіданні).

Відповідно до умов Договору кредитної лінії №438-08 від 09.12.2008 року з урахуванням Договору № 1 від12.10.2009 року та Договору № 2 від 26.11.2010 року про внесення змін до договору кредитної лінії №438-08 від 09.12.2008 р. (далі Договір) Банк зобов'язався надати у власність ФОП Скороход І.Р. (позичальник) грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Згідно з п. 2.1 Договору банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: п.2.1.1 Договору розмір кредиту становить 1 290 000,00 грн. за процентною ставкою 24,0% річних (п. 2.1.4 Договору).

Пунктом 2.1.6 Договору передбачено порядок видачі Кредиту: траншами, шляхом оплати платіжних документів з позичкового рахунку Позичальника, безпосередньо за цільовим призначенням. Призначення Кредиту - поповнення обігових коштів (п. 2.1.2 Договору).

Згідно п. 5.1. Договору позичальник зобов'язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Повернення суми Кредиту здійснюється відповідно до графіку повернення Кредиту: з листопада 2010 року по квітень 2011 року - щомісячно по 20 000,00 грн., (6 траншів); з травня 2011 року по жовтень 2011 року - щомісячно по 40 000,00 грн., (6 траншів); з листопада 2011 року по квітень 2012 року - щомісячно по 60 000,00 грн., (6 траншів); з травня 2012 року по листопад 2012 року - щомісячно по 70 000, 00 грн., (7 траншів); за грудень 2012 року - 80 000,00 грн., (1 транш).

Відповідно до п. 4.1.1. Договору № 2 за управління кредитом Позичальник щомісячно повинен сплачувати банку комісію у розмірі 300,00 грн.

З метою забезпечення належного виконання Відповідачем кредитних зобов'язань, 09.12.2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки № 438-08/1 від 09.12.2008 року, посвідчений державним нотаріусом Гощанської районної державної нотаріальної контори Рівненської області Строкаль В.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 2601. Згідно п. 1.3. даного Договору іпотеки, предметом іпотеки є комплекс АЗС за адресою: Рівненська область, Гощанський район, смт. Гоща, вул. Рівненська, 9 (а.с. 19-20).

Також, 09 грудня 2008 року був укладений договір застави № 438-08/2, за умовами якого Відповідачем було передано в заставу товари в обороті (паливно-мастильні матеріали), заставна вартість яких визначена у сумі 686 200,00 грн. (а.с. 23-24);12 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави майнових прав №438-08/3, предметом якого є право вимоги на грошові кошти, що можуть виникнути в майбутньому, на підставі за договору дистрибуції № 24 від 01.07.2009 року укладеного між ФОП Скороход І.Р. та ТОВ «ЄВРОБІООЛІТ» заставною вартістю 1 500 000,00 грн. (а.с. 27-28); 01 грудня 2010 року між сторонами по справі укладено договір застави майнових прав № 438-08/4, предметом якого є право вимоги на грошові кошти, що можуть виникнути в майбутньому, на підставі договору купівлі-продажу № 6 від 20.01.2010 року, укладеного між відповідачем та ВАТ «Острозький молокозавод» з заставною вартістю 653 530,00 грн. (а.с. 29-30); 01 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави майнових прав № 438-08/5, предметом якого є майнові права (право вимоги) на грошові кошти, що можуть виникнути в майбутньому на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 20.01.2010 року, укладеного між ФОП Скороход І.Р. та СПП «Розвазьке», заставною вартістю 788 322,00 грн. (а.с. 31-32).

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору, Договору № 1 та Договору № 2 позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Проте, відповідач порушив виконання зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі: 1 049 869грн. 23 коп. - неповернута сума кредиту, 324 120 грн. 32 коп. - прострочені відсотки та 1 968 грн. 02 коп. - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту, що підтверджується наданими позивачем виписками про рух коштів по рахунку (а.с. 118-182).

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч зазначеним нормам, у встановлені умовами кредитного договору строки своїх зобов'язань з погашення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості за неповернутим кредитом, яка складає 1 049 869 грн. 23 коп., процентів, нарахованих за користування кредитними коштами в розмірі 324 120грн. 32 коп., а також комісію за адміністрування кредиту в сумі 1 968 грн. 02 коп. (а.с. 7-8) суд дійшов висновку, що він відповідає умовам вказаного кредитного договору, вимогам законодавства України та підтверджується матеріалами справи.

Оскільки в матеріалах даної справи відсутні докази, які б свідчили про погашення відповідачем вищезазначених сум заборгованості за кредитним договором, у тому числі за рахунок реалізації заставного майна позичальника, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 049 869 грн. 23 коп. основного боргу, 324 120грн. 32 коп. процентів за користування кредитом та 1 968 грн. 02 коп. комісії за адміністрування кредиту є законними та обґрунтованими, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з ФОП Скороход І.Р. пеню за порушення умов кредитного договору за період з 18.03.2012 року по 18.03.2013 року в розмірі 153 583 грн. 11 коп., з яких: 115 442 грн. 56 коп. - по простроченій основній сумі кредиту, 37 902 грн. 36 коп. - по прострочених відсотках та 238 грн. 19 коп. по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 Договору № 2 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення Кредиту або його частинами, оплати процентів, комісій) Позичальник на вимогу Банку сплачує йому пеню: за зобов'язаннями в національній валюті - в розмірі __% за кожен день прострочки від простроченої /несплаченої суми; за зобов'язаннями в іноземній валюті - в розмірі __% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми.

Отже, як вбачається із вищезазначеного пункту Договору позивач та відповідач не встановили конкретного розміру пені який підлягає до сплати.

Таким чином, оскільки ПАТ «Кредобанк» та ФОП Скороход І.Р. не досягли згоди щодо розміру пені яка повинна сплачуватись за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, то у суду відсутні підстави для задоволення позовних в частині стягнення пені в розмірі 153 583 грн. 11 коп.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Кредобанк» в частині стягнення з ФОП Скороход І.Р. 1 049 869 грн. 23 коп. - неповернутої суми кредиту, 324 120 грн. 32 коп. - прострочені відсотки та 1 986 грн. 02 коп. - простроченої суми комісії за адміністрування кредиту є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 153 583 грн. 11 коп. до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 27 519 грн. 15 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни (35400, вул. Рівненська, 9, смт. Гоща, Гощанський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 2468511248) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, вул. Сахарова, 78, м. Львів, код ЄДРПОУ 09807862) 1 375 957 (один мільйон триста сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч) грн. 57 коп. загальний розмір заборгованості за кредитом та 27 519 (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 15 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "25" червня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О