4
Головуючий першої інстанції Стоілова Т.В.
Категорія 44 Доповідач Зайцева С.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Маширо О.П.
Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.
при секретарі Риндіній Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1,яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 ,ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, Красноармійського відділу державної міграційної служби України в Донецькій області, третя особа : орган опіки і піклування Красноармійської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права користування житлом та усунення перешкод в користуванні житлом,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2012 року позивач ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 В обґрунтування вимог зазначила, що вона є власницею будинку АДРЕСА_1. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 з червня 2005 року не проживає за місцем реєстрації, не бере участі в утриманні будинку та оплаті комунальних послуг, просила визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житлом - будинком АДРЕСА_1 та зобов'язати Красноармійський відділ державної міграційної служби України в Донецькій області, зняти ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
ОСОБА_1у жовтні 2012 року звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 В обґрунтування позову зазначила, що спірний житловий будинок дійсно належить її матері ОСОБА_6 В будинку з 11.09.2004 року зареєстрована вона та її діти : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 з моменту їх народження.Фактично вона з дітьми і чоловіком ОСОБА_2 проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , тому що ОСОБА_6 перешкоджає їй і членам її сім'ї користуватись будинком. Вона неодноразово зверталась до матері з проханням дозволити їй проживати в будинку, але та відмовляла, мотивуючи тим, що діти псують та руйнують житло. ОСОБА_1 вважає, що не проживає в спірному будинку більше року з поважної причини, а тому просила визнати за нею, її дітьми та чоловіком ОСОБА_2 право користування спірним житлом, зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод їй і членам родини у користуванні житлом шляхом надання у користування чітко визначеного об'єму житла і надання ключів від будинку.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку задоволено.
Визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язано Красноармійський відділ державної міграційної служби України в Донецькій області зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою разом з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання права користування житлом та усунення перешкод в користуванні житлом відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04 лютого 2013 року вказане рішення суду в частині визнання особи такою,що втратила право користування житлом,зняття з реєстраційного обліку скасовано ,в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.В іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року рішення Апеляційного суду Донецької області від 04 лютого 2013 року скасовано ,справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_6 та про задоволення її позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з*явилася, належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи шляхом отримання 25 червня 2013 року телефонограми, зареєстрованої в журналі телефонограм № 1 за № 777 (а.с.128) та судової повістки (а.с.132). Представники Красноармійського відділу державної міграційної служби України в Донецькій області, органу опіки і піклування Красноармійської міської ради не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином (а.с.124,129,133,134).Від представника органу опіки і піклування Красноармійської міської ради надійшла заява про можливість розгляду справи у її відсутності (а.с.130-131).
Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 просила апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України ,що міститься в п.2. постанови « Про судове рішення у цивільній справі « № 14 від 18 грудня 2009 року , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права,що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК України , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права ).
Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 належить на праві власності будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 серпня 2003 року .ОСОБА_1 та її неповнолітні діти :ОСОБА_2,2006 року народження,ОСОБА_3,2004 року народження,ОСОБА_4,2008 року народження зареєстровані в зазначеному будинку.
Ухвалюючи рішення ,суд першої інстанції виходив з того,що ОСОБА_1 разом із дітьми не проживає у спірному будинку з червня 2005 року без поважних причин ,а ОСОБА_6 перешкод у користуванні спірним будинком їм не чинить,а тому в силу ст.ст.156,160,161 ЖК України та ст.405 ЦК України позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню,а зустрічний позов ОСОБА_1-відхиленню.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з позовом та обгрунтовуючи позовні вимоги , позивачка ОСОБА_6 посилалася на те, що відповідачка разом із дітьми в будинку не проживає з червня 2005 без поважних причин , не сплачує комунальні послуги, її майно та речі в будинку відсутні, мешкає за іншою адресою.
Згідно із положеннями ч.2 статті 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно вимог чинного законодавства власник має право розпоряджатися, володіти, користуватися своїм майном на власний розсуд.
Факт непроживання відповідачки разом з дітьми в спірному будинку з червня 2005 року підтвержується актом квартального комітету ( а.с. 12-13),поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9
Апеляційний суд вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції повно, всебічно і об*єктивно перевірив пояснення сторін, дослідив надані сторонами докази, надав їм належну оцінку і дійшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 разом з дітьми не проживає у спірному будинку понад визначений законом строк без поважних причин, а тому, втратила право користування жилим приміщенням в будинку. Доказів наявності домовленості про користування жилим приміщенням в будинку між відповідачкою та власником житла ОСОБА_6 суду не надано. Таким чином, фактично сам по собі факт реєстрації відповідачки та її дітей в цьому будинку не породжує для них права користування будинком, оскільки власником його є з 2003 року позивачка, яка набула право власності на законних підставах . Доводи апеляційної скарги у вказаній частині є безпідставними.
Доказів наявності перешкод у користуванні будинком ОСОБА_1 суду не надано. Таким чином, фактично не користуючись спірним будинком, але будучи в ньому зареєстрованою з дітьми ,відповідачка чинить перешкоди його власнику ОСОБА_6 у користуванні та розпорядженні своєю власністю.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду. Ніяких нових доказів, чи обставин, які не були предметом розгляду суду першої інстанції та могли б вплинути на висновки суду відповідачкою не надано.
Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1,яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 ,ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді :