АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1699/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Міщенко К.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Качан О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Качан О. В.

суддів Захарова А. Ф. , Карпенко О. В.

при секретарі Котолуп А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 12 березня 2013 року по справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 29.10.2007 року було укладено кредитний договір № 002-23038-291007, за яким відповідачу видано платіжну картку з лімітом кредитної лінії в сумі 1500 грн.

Станом на 7.06.2012 року у ОСОБА_6 утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 8603 грн 50 коп, яка складається з тіла кредиту 3469 грн 74 коп, заборгованості по відсоткам 1960 грн 20 коп, заборгованості за комісіями 3173 грн 56 коп, які позивач просив суд стягнути з відповідачки.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від12 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Мотивами відмови в рішенні вказано пропуск позивачем трирічного строку позовної давності, в межах якого позивач міг звернутися до суду за захистом свого цивільного права чи інтересу.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції ПАТ "Дельта Банк" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного встановлення обставин, що мають значення для справи. Просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна підлягає до часткового задоволення по наступним мотивам.

Рішенням суду першої інстанції встановлено наступні обставини, які сторони визнають та які підтверджуються матеріалами справи: 29.10.2007 року між ПАТ "Дельта Банк" і ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 002-23038-291007, за яким банк видав їй платіжну картку з лімітом кредитної лінії на рахунку в сумі 1500 грн. 30.07.2012 року банк звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості по виданому кредиту.

Із змісту судового рішення вбачається, що інших питань, обов'язкових для суду в силу вимог ст. 214, 215 ЦПК України, суд не вирішував, встановив лише факт укладання договору та дату звернення до суду і виніс рішення про відмову в позові за пропуском строку позовної давності.

Колегія вважає, що судом порушено вимоги матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору і в силу вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення з винесенням нового по наступним мотивам.

Факт укладання між сторонами кредитного договору 29.10.2007 року підтверджується сторонами та наявними у справі доказами. Умови кредитного договору, копія якого знаходиться в матеріалах справи, сторони визнають. Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, термін його дії складає 364 дні і продовжується автоматично без підписання жодних додаткових документів.

Факт використання кредиту та виконання умов договору до 18.03.2009 року сторони визнають, також виконання умов договору до цієї дати підтверджується даними виписки з руху коштів по договору на а.с. 13. Згідно даних вказаної виписки 18.03.2009 року відповідачка останній раз внесла 131 грн на погашення частини боргу по наданому кредиту.

Наведені обставини свідчать про виконання сторонами своїх зобов'язань по договору - банк автоматично пролонгував дію кредитної картки, виданої згідно договору і строк дії якої закінчувався у жовтні 2009 року ще на 364 дні, а ОСОБА_6 з допомогою цієї картки знімала та поповнювала кредитний рахунок до 18.03.2009 року.

Наступний платіж мав бути проведений до 15.04.2009 року, оскільки умовами договору погашення мало проводитись або щомісячно, або достроково, однак позивачка після 18.03.2009 року жодних платежів не проводила.

Невиконання відповідачкою умов договору є підставою для нарахування штрафних санкцій згідно умов цього ж договору.

Оскільки відповідачка не виконувала умови договору, допустила заборгованість по кредиту, 30.07.2012 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення всієї суми боргу по кредиту та штрафних санкцій.

Відповідачка, не оспорюючи суму боргу, подала клопотання про застосування строку позовної давності до вимог банку. Строк давності просить застосувати з дня останнього платежу - 18.03.2009 року і вважає, що останнім днем подачі позову є 18.03.2012 року - а.с. 61.

Колегія вважає, що відповідачка невірно вважає початком перебігу строку дату останнього платежу по кредиту. Дія кредитного договору пролонгована сторонами до кінця жовтня місяця 2009 року і до настання цього строку банк має право очікувати виконання договору, а ОСОБА_6 має можливість його виконати, оскільки термін дії кредитної картки за допомогою якої проводиться погашення кредиту, відповідає терміну дії договору.

Одностороннє припинення виконання договору відповідачкою не тягне за собою припинення договору в цілому, не звільняє відповідачку від обов'язків по договору та не звільняє від штрафних санкцій.

Таким чином початком перебігу строку позовної давності слід вважати закінчення строку дії договору, що в даному випадку мало місце в кінці жовтня місяця 2009 року.

Подавши позов 30.07.2012 року, позивач не вийшов за межі трирічного строку позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права, в зв'язку з чим клопотання про застосування строку позовної давності до вимоги банку захистити своє порушене право на повернення кредиту підлягає відхиленню.

Відповідно до поданих розрахунків станом на 7.06.2012 року у ОСОБА_6 утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 8603 грн 50 коп,

Заперечень проти суми позову відповідачка не подала, заявою про застосування строків позовної давності фактично визнала позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги банку визнані відповідачем та підтверджуються наявними у справі доказами, позов підлягає до повного задоволення.

Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задовольнити частково, рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 12 березня 2013 року по справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_6 в користь ПАТ "Дельта Банк" 3469,74 грн боргу по кредитному договору № 002-23038-291007 від 29.10.2007 року, 1960,20 грн боргу по відсоткам, 3173,56 грн боргу за комісіями, 300 грн пені, всього 8603,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ПАТ "Дельта Банк" судові витрати по оплаті судового збору 214,60 грн та 114,70 грн, всього 329,30 грн.

Рішення колегії набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий :

Судді :