Справа № 1003/13614/12 Головуючий у І інстанції Верещак А.М.

Провадження № 22-ц/780/3024/13 Доповідач у 2 інстанції Олійник В.І.

Категорія 36 08.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

3 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Іванової І.В., Касьяненко Л.І.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 20123 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаною позовною заявою до ОСОБА_5 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що він є спадкоємцем за правом представлення після смерті його діда ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, але в установлений законом шестимісячний строк не звернувся із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, так як є юридично необізнаним і вважав, що на спадщину після смерті діда права не мав, а тому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлений позов і пояснили, що причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини була юридична необізнаність позивача, який вважав, що не має права на спадщину після смерті діда, так як за життя дід залишив заповіт, за яким заповідав належне йому на день смерті майно своїм синам. Також, на час відкриття спадщини після смерті діда він працював у місті Біла Церква, що також є поважною причиною пропуску строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Просили визнати причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною та визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті його діда ОСОБА_6

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового по суті позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є онуком ОСОБА_6, який ІНФОРМАЦІЯ_2 і на день смерті постійно проживав в АДРЕСА_1, в зв'язку з чим має право на прийняття спадщини за представленням після смерті останнього відповідно до вимог ст.1266 ЦК України, так як син померлого ОСОБА_5, який є його батьком, помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто до відкриття спадщини після смерті діда.

Згідно ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно спадкової справи №125/2012 спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв його син ОСОБА_5 як спадкоємець за законом.

Таким чином, позивач ОСОБА_4 має право на спадкування тієї частки спадщини після смерті діда ОСОБА_6, яка належала б його батькові ОСОБА_5, якби він був живий на час відкриття спадщини.

Також згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому, відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 (ч.1) ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом також встановлено, що позивач у встановлений законом строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті діда, у зв'язку з чим постановою державного нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 4 грудня 2012 року йому було відмовлено у оформленні спадщини з підстав того, що він не проживав на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем і у встановлений законом строк не подав заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого статтею 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. При цьому за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, основною підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважність причин пропуску, встановленого законом для прийняття спадщини.

Визначаючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд вірно виходив з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року).

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що сама по собі юридична необізнаність спадкоємця не може вважатись поважною причиною для пропуску строку для прийняття спадщини, так як не є істотною перешкодою для звернення спадкоємця до будь-якого правознавця або безпосередньо до нотаріальної контори для отримання консультації з приводу прийняття та оформлення спадщини.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Іванова І.В.

Касьяненко Л.І.