Справа № 2-16/12 Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.

Провадження № 22-ц/780/1876/13 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

Категорія 26 08.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

03 липня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на нерухоме майно,-

встановила :

у грудні 2009 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який обгрунтовував тим, що 13 вересня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0983/82/60624 відповідно до п.1.1. якого Кредитор надав Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 50 000 доларів США строком на 96 місяців по 13 вересня 2015 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами, а Позичальник зобов»язався належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов кредитного договору, та виконувати всі інші зобов»язання в порядку та строки, визначені договором.

13.09.2007 року на забезпечення кредитного договору був укладений договір іпотеки, відповідно до пункту 1.1. якого, договір іпотеки забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору №014/0983/82/60624 від 13.09.2007 року за умовами якого позичальник зобов»язується повернути суму кредиту у розмірі 50 000 доларів США.

Згідно пункту 1.2. договору іпотеки, ОСОБА_4 яка є майновим поручителем своєї частки за ОСОБА_2 по кредитному договору №014/0983/82/60624 від 13.09.2007 року, та ОСОБА_2 передали у заставу (іпотеку) нерухоме майно.

Позичальник зобов»язався виконувати умови договору, а у разі невиконання позичальником вимог Кредитор має право звернути стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує погашення кредиту (п. п. 5.5., 5.7. кредитного договору).

Позивачем неодноразово повідомлялось відповідачам про наявність заборгованості за договором та необхідність її ліквідації, відправлялись повідомлення, проводились переговори в телефонному режимі.

Зокрема, претензія-вимога та лист-попередження від 13 березня 2009 року за вих. №09-14-03/09/3423, №09-14-03/09/3428 були направлені Відповідачам рекомендованою поштою з вимогою достроково повернути всю суму заборгованості за кредитом, сплатити відсотки за користування кредитом та пеню за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату процентів.

ОСОБА_2 не виконувала належним чином зобов»язання за кредитним договором, не здійснювала щомісячне погашення кредиту та не сплачувала відсотки у розмірах та у строки, визначені договором. Сума боргу є значною та щоденно збільшується внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Останнє погашення кредиту ОСОБА_2 здійснювала 15 жовтня 2009 року, у сумі 208,00 доларів США, що не відповідає графіку погашення кредиту. Поточна заборгованість за тілом кредиту станом на 05 листопада 2009 року складала 6 063 долари США 48 центів, що еквівалентно 48 597 грн. 58 коп.

Загальна сума заборгованості позичальника перед кредитором станом на 05 листопада 2009 року становила 47 797,85 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно - 383 090 грн. 21 коп.

Під час розгляду справи позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що за період судового розгляду заборгованість позичальника збільшилась і становить 112 798 дол. США 01 цент, що за курсом НБУ становить 901 233 грн. 54 коп., що складається з: заборгованості по кредиту у сумі 41 313 дол. США, що за курсом НБУ становить 330 085 грн. 24 коп., в тому числі прострочена заборгованість по кредиту 12 333 дол. США 33 центи, що за курсом НБУ становить 98 540 грн. 84 коп.; заборгованості по відсотках у сумі 17 199 дол. США 24 центи, що за курсом НБУ становить 137 418 грн. 49 коп.; пеня за прострочку по кредиту у сумі 28 500 дол. США 36 центів, що за курсом НБУ становить 227 712 грн. 18 коп.; пеня за прострочку по відсотках у сумі 25 785 дол. США 08 центів, що за курсом НБУ становить 206 017 грн. 63 коп.

Просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/0983/82/60624 від 13 вересня 2007 року у сумі 901 233 грн. 54 коп. звернути стягнення нерухоме майно: двокімнатну квартиру № 4, загальною площею 49,1кв.м., жилою площею 27,7кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 та майновому поручителю ОСОБА_4; визначити початкову ціну реалізації квартири не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача судові витрати у розмірі 1669 грн. 50 коп. з кожної.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру №4, загальною площею 49,1кв.м, жилою площею 27,7кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що підтверджується: на 1/3 частину ОСОБА_2 - свідоцтвом про право власності на житло, що видане 18 травня 1999 року органом приватизації Боярської міської ради згідно з розпорядженням від 18 травня 1999 року за №123, що зареєстроване 18 травня 1999 року, записане в реєстрову книгу за №123; на 1/3 частину ОСОБА_4 - свідоцтвом про право власності на житло, що видане 18 травня 1999 року органом приватизації Боярської міської ради згідно з розпорядженням від 18 травня 1999 року за №123, що зареєстроване 18 травня 1999 року, записане в реєстрову книгу за №123; на 1/3 частину ОСОБА_2 - свідоцтвом про право на спадщину за законом, що посвідчене державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори 09 червня 2006 року за реєстровим №998, зареєстроване в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 03 серпня 2006 року, записане в реєстрову книгу за №11, номер запису 139/4, реєстраційний номер - 14509561 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 901 233 грн. 54 коп.

Визначено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Початкову ціну предмета іпотеки - квартири №4, загальною площею 49,1кв.м., жилою площею 27,7кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4, встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати у розмірі 1669 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати у розмірі 1669 грн. 50 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 13 вересня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (на виконання вимоги Закону України «Про акціонерні товариства» назву було змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом з статуту) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0983/82/60624 відповідно до п.1.1. якого кредитор надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 50 000 доларів США, строком на 96 місяців по 13 вересня 2015 року зі сплато 13,5% річних за користування кредитними коштами, а позичальник зобов»язався належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов кредитного договору, та виконувати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором (п. 1.1., 1.2,1.4.кредитного договору).

Факт отримання коштів ОСОБА_2 підтверджується Меморіальними валютними ордерами №3/82/60624 від 13 вересня 2007 року, №GRV/1545-2 від 13 вересня 2007 та №2 від 21 вересня 2007 року.

Таким чином, кредитор повністю виконав свої зобов»язання перед позичальником.

Кредитор надав Позичальнику кредит на умовах його строковості, забезпеченості, повернення та плати за користування (п. 3.1. кредитного договору).

Позичальник зобов»язався виконувати умови договору а саме, здійснювати погашення кредиту та сплачувати проценти ануїтетними платежами згідно графіку погашення кредиту (п. 1.3., 5.1. кредитного договору).

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за договором, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі зі сплатою всіх сум належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом, пеню та штрафи відповідно до умов договору. Вказане дострокове погашення повинне бути здійснене позичальником протягом не пізніше 30 тридцятого) календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового погашення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує погашення кредиту (п. п. 5.5., 5.7. кредитного договору).

Позивачем неодноразово повідомлялось відповідачам про наявність заборгованості за Договором та необхідність її ліквідації, відправлялись повідомлення, проводились переговори в телефонному режимі. Зокрема, претензія-вимога та лист-попередження від 13 березня 2009 року за вих. №09-14-03/09/3423, №09-14-03/09/3428 були направлені Відповідачам рекомендованою поштою з вимогою достроково повернути всю суму заборгованості за кредитом, сплатити відсотки за користування кредитом та пеню за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату процентів.

ОСОБА_2 не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором, не здійснювала щомісячне погашення кредиту та не сплачувала відсотки у розмірах та у строки, визначені договором. Сума боргу є значною та щоденно збільшується внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Загальна сума заборгованості становить 112 798 дол. США 01 цент, що за курсом НБУ становить 901 233 грн. 54 коп., що складається з: заборгованості по кредиту у сумі 41 313 дол. США, що за курсом НБУ становить 330 085.24 коп., в тому числі прострочена заборгованість по кредиту 12 333 дол. США 33 центи, що за курсом НБУ становить 98 540 грн. 84 коп.; заборгованості по відсотках у сумі 17 199 дол. США 24 центи, що за курсом НБУ становить 137 418 грн. 49 коп.; пеня за прострочку по кредиту у сумі 28 500 дол. США 36 центів, що за курсом НБУ становить 227 712 грн. 18 коп.; пеня за прострочку по відсотках у сумі 25 785 дол. США 08 центів, що за курсом НБУ становить 206 017 грн. 63 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язаній має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

13.09.2007 року на забезпечення кредитного договору був укладений договір іпотеки, Відповідно до пункту 1.1. якого, договір іпотеки забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору №014/0983/82/60624 від 13.09.2007 року за умовами якого позичальник зобов'язується повернути суму кредиту у розмірі 50 000,00 дол. США.

Згідно пункту 1.2. договору іпотеки, ОСОБА_4 яка є майновим поручителем своєї частки за ОСОБА_2 по кредитному договору №014/0983/82/60624 від 13.09.2007 року, та ОСОБА_2 передали у заставу (іпотеку) наступне нерухоме майно: двокімнатну квартиру №4, загальною площею 49,1кв.м, жилою площею 27,7кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - предмет іпотеки), яка належить іпотекодавцям на праві приватної спільної часткової власності, що підтверджується: на 1/3 частину ОСОБА_2 - свідоцтвом про право власності на житло, що видане 18 травня 1999 року органом приватизації Боярської міської ради згідно з розпорядженням від 18 травня 1999 року за №123, що зареєстроване 18 травня 1999 року, записане в реєстрову книгу за №123; на 1/3 частину ОСОБА_4 - свідоцтвом про право власності на житло, що видане 18 травня 1999 року органом приватизації Боярської міської ради згідно з розпорядженням від 18 травня 1999 року за №123, що зареєстроване 18 травня 1999 року, записане в реєстрову книгу за № 123; на 1/3 частину ОСОБА_2 - свідоцтвом про право на спадщину за законом, що посвідчене державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори 09 червня 2006 року за реєстровим №998, зареєстроване в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 03 серпня 2006 року, записане в реєстрову книгу за №11, номер запису 139/4, реєстраційний номер -14509561.

Іпотекодержатель має право у випадку невиконання зобов»язань за договором іпотеки або за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами задовольнити забезпечені іпотекою зобов'язання, що визначені на момент фактичного задоволення та вимоги, визначені в п. 3.1.4. договору іпотеки.

У разі повного або часткового порушення будь-якої з умов основного зобов»язання або умов договору іпотеки, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцям письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі визначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 6.1. Договору іпотеки).

Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов'язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання боргового зобов'язання (п. 6.2. Договору іпотеки).

Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися іпотекодержателем у будь-який спосіб, зокрема - за рішенням суду (п. 6.4. Договору іпотеки).

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов»язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ст. 554 ЦК України зазначає, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 35 Закону Україні «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов»язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, а також право на відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Зі змісту абзацу 5 ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» суд вважає за необхідне визначити у рішенні: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; спосіб реалізації предмета іпотеки; початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, яка повинна має бути не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Таким чином, колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, дійшов правильного висновку задовольняючи позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

При таких обставинах, коли судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді