Судове рішення #30808152

Справа № 358/421/13-к Головуючий у І інстанції Якутюк

Провадження № 11/780/659/13 Доповідач у 2 інстанції Ященко І.Ю.

Категорія 57 04.07.2013

УХВАЛА

Іменем України


« 3 » липня 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:


головуючого судді - Сливи Ю.М.

суддів - Ященко І.Ю., Матюшко М.П.

з участю адвоката - ОСОБА_2

засудженого - ОСОБА_3


розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на вирок Богуславського районного суду Київської області від 8 травня 2013 року, яким


ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1, гр.України, українця, з загальною середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, інваліда 2 групи, не маючого судимості відповідно до ст. 89 КК України,


засуджено за ч.2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850грн.


Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 700грн. у відшкодування моральної шкоди та 2000грн. витрат на оплату правової допомоги.


За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.


26.08.2011р. близько 20год. ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля кафе «Молодіжне» розташованого в центрі с. Ісайки Богуславського р-ну, на ґрунті неприязних відносин, в той момент коли потерпілий ОСОБА_4 мав намір вийти з салону автомобіля «Ауді»,умисно наніс удар ногою по переднім дверям автомобіля, від чого ребром дверей вдарив в праву частину обличчя потерпілого, внаслідок чого останній отримав згідно висновку судово-медичної експертизи №101/100 від 5.11.2012р. тілесні ушкодження у виді рубця на обличчі, який є наслідком загоєння забійної рани та відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.



В апеляції захисник засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, як незаконний, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Обґрунтовуючи апеляцію апелянт вважає, що жодних безспірних доказів того що дане тілесне ушкодження ОСОБА_4 міг отримати внаслідок умисних дій ОСОБА_3 не встановлено та не доведено обставини, на які посилається потерпілий у своїй скарзі, вважає, що показання потерпілого є непослідовними та завідомо неправдивими та були спростовані показаннями свідка ОСОБА_5 та вказує на недоведеність факту отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень саме від удару в обличчя об двері автомобіля, оскільки залишилось невстановленим те, де перебував ОСОБА_4 протягом двох годин до зазначених подій та не встановлено хто де і коли ударив потерпілого кулаком в обличчя ще перед тим як ОСОБА_3 штовхнув двері автомобіля і чи не міг він отримати зазначені тілесні ушкодження саме від удару кулаком в обличчя.

Також апелянт вважає суперечливим доводи ОСОБА_4 про те, що саме 26.08.2011р. йому було заподіяно тілесне ушкодження, яке було виявлено судмедекспертом 1.12.2011р. та не було спростовано можливість отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень під час конфліктів з іншими громадянами.

Крім того апелянт зазначає, що ОСОБА_3 не мав умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, а тому мова йде про необережне заподіяння легких тілесних ушкоджень за нанесення яких не передбачена кримінальна відповідальність, що підтверджується відсутністю на дверцятах автомобіля механічних пошкоджень, які б свідчили про нанесення по них сильного удару, а також проведений судом огляд місця події, який, на думку апелянта, підтверджує те, що ОСОБА_3 не міг передбачити, що внаслідок несильного поштовху дверей автомобіля вони можуть вдарити ОСОБА_4 по голові та не бажав такого наслідку.

Також апелянт вважає, що суд не виконав ухвалу апеляційного суду від 20.02.2013р. та не встановив з якою метою ОСОБА_3 наносив удар ногою по дверях автомобіля - з метою нанесення тілесних ушкоджень чи з метою пошкодження майна потерпілого.


В запереченнях на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 представник потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а вирок суду залишити без змін, оскільки вважає апеляційну скаргу безпідставною та надуманою та вважає, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів навмисного спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.


Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд з наступних підстав.


Відповідно до ст. 367 КПК України серед інших підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є : істотне порушення кримінально-процесуального закону та однобічність або неповнота судового слідства в суді першої інстанції.


Згідно ч.1 ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний і обгрунтований вирок чи постанову.


Згідно ст.368 КПК України однобічним або неповним судове слідство визнається коли залишилися недослідженими такі обставини, з»ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду , який повернув справу на новий судовий розгляд. За винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо.


Виходячи з вимог ч.7 ст. 374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов»язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.


З вироку вбачається, що суд першої інстанції, при новому розгляді справи не в повній мірі виконав вказівки апеляційного суду, викладені в ухвалах від 15.08.2012р. та від 20.02.2013 р., допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону, однобічність та неповноту судового слідства.


Так, відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу та наслідків вчинення злочину, форми вини і мотивів злочину.


Визнавши ОСОБА_3 винним в умисному заподіянні ОСОБА_4 легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я потерпілого та кваліфікувавши дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України, суд першої інстанції не встановив та не зазначив у вироку з якою метою засуджений наніс удар ногою по дверях автомобіля: з метою заподіяння тілесного ушкодження чи з метою пошкодити його майно, що є суттєвим для прийняття законного і обгрунтованого рішення і про що було зазначено у вищевказаних ухвалах апеляційного суду, вказівки яких не виконані.


Крім того, зі скарги потерпілого ОСОБА_4 в порядку ст. 27 КПК України з якою він звернувся до суду вбачається, що ОСОБА_3 спочатку наніс йому удар кулаком в обличчя, а потім ногою наніс удар по дверях автомобіля внаслідок чого двері вдарили по його обличчю в область правої брові заподіявши легкі тілесне ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров»я.


Про те, що ОСОБА_3 спочатку наніс удар кулаком по обличчю ОСОБА_4, потерпілий послідовно стверджував протягом всіх судових засідань.


Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що коли під час його чергування до чергової частини Богуславського РВ звернувся ОСОБА_4 повідомивши, що його побили брати ОСОБА_3, він особисто бачив у ОСОБА_4 синець на обличчі під оком, а також була розсічена брова.( а.с.166)


Незважаючи на існування таких показань суд не дав їм оцінки і, визнавши у вироку встановленим лише факт нанесення ОСОБА_3 одного удару ногою до дверям автомобіля, не навів мотивів чому відкинув доводи скарги потерпілого про нанесення ОСОБА_3 удару кулаком в обличчя ОСОБА_4.


З»ясування факту чи наносив ОСОБА_3 удар кулаком по обличчю ОСОБА_4 впливає на повноту судового слідства і встановлення мети заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень.


За таких обставин вирок не може вважатися законним і обгрунтованим, а тому підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд під час якого необхідно усунути зазначені в ухвалі порушення вимог кримінально-процесуального закону, і в залежності від встановленого, прийняти законне і обгрунтоване рішення.




На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,-


у х в а л и л а:


Апеляцію адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.


Вирок Богуславського районного суду Київської області від 8 травня 2013 року, щодо ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.



Судді: \підпис \підпи \підпис


З оригіналом згідно


суддя : _______________ І.Ю. Ященко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація