Головуючий суду 1 інстанції - Мазка Н.Б.

Доповідач - Коротких О.Г.

Справа № 2-25/2012

Провадження № 22ц/782/2225/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого -Коротких О.Г.

суддів: Масенко Д.Є., Пащенко Л.В.

при секретарі: Гайворонській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Первомайського міського суду Луганської області від 02.11.2012 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Центру зайнятості населення м. Первомайська про визнання прогулу вимушеним, звільнення, стягнення компенсації,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулася з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Центру зайнятості населення м. Первомайська про визнання прогулу вимушеним, звільнення, стягнення компенсації, посилаючись на те, що суд не вирішив питання щодо стягнення понесених нею витрат на правову допомогу 1000грн., а також компенсації за відрив від звичайних занять її представника ОСОБА_4 в сумі 183,92грн. і її як відповідача по справі в сумі 185,05грн. Уточнивши свої вимоги, ОСОБА_5 просила стягнути з позивача ОСОБА_2 транспортні витрати на прибуття її представника у судові засідання в сумі 886грн.

Додатковим рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 02.11.2012 року заяву задоволено частково, суд стягнув з ОСОБА_2 на її користь витрати на правову допомогу 1000грн., а також компенсацію за відрив від звичайних занять її представника ОСОБА_4 в сумі 183,92грн. компенсацію за відрив від звичайних занять ОСОБА_3 в сумі 185,05грн., транспортні витрати на прибуття її представника у судові засідання в сумі 800грн. Решта вимог залишена без задоволення.

Позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що суд порушив норми матеріального і процесуального права, а тому просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає часткового задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст..213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Відповідно до ст..309 ЦПК України підставами для скасування рішення сулу першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є6

1/ неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2/ недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3/ невідповідність висновків суду обставинам справи;

4/ порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права;

Судова колегія вважає. що суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо стягнення витрат на правову допомогу відповідно до укладеного з ОСОБА_7 договору №17 від 01.10.2011р., предметом якого є правова допомога, підготовка та складання процесуальних документів, пов»язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_2, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Разом з цим, судова колегія вважає. що інші доводи апелянта заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Стягуючи компенсації за відрив від звичайних занять, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що таку компенсацію можна отримати, якщо сторона, на користь якої ухвалено рішення не працює і не має самостійного доходу. Такі докази щодо представника ОСОБА_4 в матеріалах справи відсутні, а заявниця ОСОБА_3 є приватним підприємцем.

Доводи апелянта щодо безпідставності стягнення транспортних витрат на прибуття представника ОСОБА_4 в судові засідання в сумі 800грн., не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.1 ст.85 ЦПК України витрати, пов»язані з переїздом до іншого населеного пункту, наймання житла. несуть сторони. Ці витрати підтверджені ОСОБА_3

Таким чином, суд порушив норми процесуального права, а тому рішення підлягає зміні.

Керуючись ст..ст.209, 303, 304, 307, 309,316 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, додаткове рішення Первомайського міського суду Луганської області від 02.11.2012 року змінити, скасувати в частині стягнення компенсації за відрив від звичайних занять представника ОСОБА_4 в сумі 183,92грн. і ОСОБА_3 в сумі 185,05грн., ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заявлених вимог. В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: