ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" грудня 2006 р.

Справа № 05/103-64А.

за позовом Волинського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, м.Луцьк

до Приватного сільськогосподарського підприємства „Озірці”, с.Озірці Горохівського району

про  стягнення  7013,44 грн.                                   

суддя   Бондарєв С.В.  

секретар  Кулай А.В.

                                      

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Ліщук А.В. – дов. №06.10/6 від 07.02.2006р.

від відповідача: Корольчук Ю.М. – дов. від 02.02.2004р.

Представникам сторін були роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.

Згідно клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід складу суду не надходило.

СУТЬ СПОРУ:  Позивач просить стягнути з відповідача 7013,44 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу працевлаштування в 2005р. 2 інвалідів.

          Відповідач у відзиві від 13.06.2006р., від 05.12.2006р., в судовому засіданні позов заперечив, з тих підстав, що   ПСГП „Озірці” протягом 2005 року при подачі звіту ЗПН „Про наявність вільних вакантних посад” заявляли про потребу направлення на роботу 7 інвалідів (6 – інвалідів в травні , 1- інваліда в вересні 2005р.), що підтверджується довідкою центру зайнятості від 01.11.2006р. №01/6-531; на підприємстві працювало 6 інвалідів, хоч і не повний рік.            

          Матеріалами справи встановлено:

          Згідно ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991р. № 875-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями)(надалі – Закон України) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця .

          Статтею 20 Закону України передбачено, що підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання , де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

          Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача складає 119 осіб, чисельність інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно  4-х відсотковому нормативу – 5 осіб. Згідно розділу ІІ звіту „Список працюючих інвалідів – штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2005 році” у відповідача працювали 6 інвалідів, хоча частина з них і не повний рік.

          Як встановлено в судовому засіданні 2 інваліди працювали повний рік, а решта декілька місяців.

          Відповідач, як вбачається із довідки Горохівського районного центру зайнятості від 28.11.2006р. №02-12/548, звітів, відповідач надавав у звітах  потребу у працевлаштуванні 7 інвалідів (6 – інвалідів в травні, 1 – інваліда в вересні 2005р.).

Враховуючи інструкцію із статистичної статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995р. №171 відповідачем було вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування в 2005р. інвалідів.

          Таким чином,  враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фонду соціального захисту інвалідів щодо застосування штрафних санкцій за 2 нестворених робоче місце для працевлаштування інвалідів до задоволення не підлягають.

          На підставі викладеного,  керуючись Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст. 70, 71, 76, 79, 86, 87-89, 159, 160 - 163 КАСУ, господарський суд,-

постановив :

В позові Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луцьк до Приватного сільськогосподарського підприємства „Озірці”, с.Озірці Горохівського району про стягнення 7013,44  грн.  штрафних санкцій - відмовити .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного господарського суду України.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Дата виготовлення

повного тексту

постанови – 08.12.2006р.

    

          Суддя                                                             Бондарєв. С.В.