СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року Справа № 5002-4/398-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Антонової І.В.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

представник кредитора, Гуляєв Віталій Володимирович (Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк");

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Кримська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 16.05.2013 у справі №5002-4/398-2011

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим

до боржника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2013 затверджено звіт арбітражного керуючого ОСОБА_8 про оплату його послуг в якості ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Старий Крим, Кіровський район, у розмірі 45541,23 грн.

Затверджено витрати арбітражного керуючого ОСОБА_8, пов'язані з оцінкою та реалізацією заставного майна боржника, у розмірі 1429,50 грн.

Зобов'язання кредитора Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі (вул. Р.Люксембург, 20, смт. Кіровське, АР Крим, 97300) з оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_8 у розмірі 3349,48 грн. вважано припиненим (прощенним).

Стягнуто з кредитора Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ, в особі Кримської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Сімферополь, на користь арбітражного керуючого ОСОБА_8, м. Сімферополь, 42191,74 грн. оплати за здійснення послуг ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Старий Крим, Кіровський район, та 1429,50 грн. з відшкодування витрат, пов'язаних з оцінкою та реалізацією заставного майна боржника.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання, призначене до розгляду на 01.07.2013, з'явився представник заявника апеляційної скарги, якій підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення по справі.

Інші учасники судового розгляду явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, про причини неявки судову колегію не повідомили.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся учасників судового процесу.

У судовому засіданні 01.07.2013 оголошувалася перерва.

Після перерви сторони не з'явилися.

Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі, смт. Кіровське звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про визнання фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, Кіровський район, м. Старий Крим, банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заяву мотивовано тим, що станом на 19.01.2011 безспірний борг фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 перед кредитором складає 5301,40 грн., боржник підприємницьку діяльність не веде, з 20.01.2010 не подає податкові та фінансові звіти до органів державної податкової служби.

Ухвалою від 03.02.2011 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Старий Крим, Кіровський район.

Постановою від 24.02.2011 боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором боржника призначено заступника начальника Управління ПФУ в Кіровському районі Гучек Ольгу Іванівну.

Ухвалою суду від 26.07.2011 замінено ліквідатора ОСОБА_7 Гучек О.І. на арбітражного керуючого ОСОБА_8

Ухвалою від 29.01.2013 строк ліквідаційної процедури продовжено до 24.04.2013, розгляд питання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника призначено на 30.04.2013.

22.04.2013 до господарського суду від арбітражного керуючого ОСОБА_8 надійшло клопотання про затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_8 за період з 26.07.2011 по 30.04.2013 у розмірі 45541,23 грн. та витрат, понесених ним у ході ліквідаційної процедури у розмірі 4692,00 грн. В цьому ж клопотанні арбітражний керуючий ОСОБА_8 просить суд зобов'язання кредитора Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі у розмірі 3349,48 грн. (що відповідає 7,35% загального розміру визнаних вимог кредиторів) вважати припиненим (прощенним) та зобов'язати кредитора Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" оплатити послуги арбітражного керуючого ОСОБА_8 у процедурі ліквідації боржника у розмірі 42191,74 грн. (що в процентному співвідношенні відповідає 92,65% загального розміру визнаних вимог кредиторів). Крім того, арбітражний керуючий ОСОБА_8 просить відшкодувати його витрати у ліквідаційній процедурі, понесені ним у зв'язку з реалізацією заставного майна, у розмірі 4692,00 грн. за рахунок кредитора Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк".

Затверджуючи звіт арбітражного керуючого ОСОБА_8 та оплату його послуг у якості ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 в розмірі 45541,23 грн., суд першої інстанції виходив з того, що оплата послуг арбітражного керуючого відповідно до п. 10 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів пропорційно розміру визнаних вимог

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, скаржник вказує, що судом неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Так, відповідно до п. 2 ч. 12 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг арбітражного керуючого-ліквідатора за період з дня винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня встановлення розміру оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором за заявою якого порушено справу.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2011р. (Справа № 5002-4/389-2011) ліквідатором ФОП ОСОБА_7 був призначений арбітражний керуючий ОСОБА_8, а розмір оплати послуг арбітражного керуючого-ліквідатора ОСОБА_8 встановлений ухвалою суду 01.11.2011. Таким чином оплата послуг арбітражного керуючого-ліквідатора за вказаний період повинна здійснюватися кредитором за заявою якого порушено справу, тобто Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим.

Крім цього, згідно ч.2 п.3 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство. Також Законом встановлено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Господарський суд АР Крим ухвалою від 01.11.2011 по справі № 5002-4/398-2011, чітко визначив джерело оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого ОСОБА_8 - за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника, у зв'язку з цим Банк і не заперечував надалі про продовження ліквідаційної процедури. Тому питання про розмір оплати послуг ліквідатора має вирішуватися в межах суми, отриманої від реалізації майна боржника.

Що стосується питання пов'язаного з комітетом кредиторів, то апелянт зазначив, що мав на увазі наступне: згідно п.6 ст.52 Закону за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених Законом. Потім комітет Кредиторів встановив би розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, що надалі усунуло б суперечки з даного питання. Однак ліквідатор не скористався виключно йому наданим правом переходу на загальну процедуру банкрутства, а замість цього направляв у Банк різні нікчемні запити і очікував на них відповіді.

Як результат він майже 2 роки продавав майно боржника - автомашину. Таким чином ліквідатор навмисне затягував процедуру банкрутства з метою збільшення суми оплати своїх послуг.

Судова колегія дослідивши матеріали справи та доводи скаржника, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Слід зазначити, що оскільки провадження у справі про банкрутство було відкрито в 2011 році, то суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа повинна розглядатися відповідно до редакції Закону, яка діяла до 19.01.2013.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (здесь та далі у редакції до 19.01.2013), у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частинами 2-4 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко визначено порядок здійснення процесуальних дій у справі про банкрутство відсутнього боржника, і порядок призначення ліквідатора зокрема.

Так, ч. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

У разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу. У разі, якщо кредитор не подав до господарського суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора), ухвала господарського суду надсилається державному органу з питань банкрутства, якою зобов'язується протягом семи днів від дати винесення ухвали забезпечити участь у справі ліквідатора з числа працівників державного органу з питань банкрутства (абз. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 52 названого Закону).

З матеріалів справи вбачається, що постановою від 24.02.2011 боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором боржника призначено заступника начальника Управління ПФУ в Кіровському районі Гучек Ольгу Іванівну.

Разом з тим, 15.07.2011 ліквідатор боржника заступник начальника Управління ПФУ в Кіровському районі Гучек Ольга Іванівна звернулася до суду із клопотанням в порядку ч. 3 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про заміну ліквідатора по справі.

Ухвалою суду від 26.07.2011 замінено ліквідатора ОСОБА_7 Гучек О.І. на арбітражного керуючого ОСОБА_8

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Ухвалою від 01.11.2011 було затверджено оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_8 у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, одержаних від продажу майна боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти призначення арбітражного керуючого ОСОБА_8 ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Старий Крим, Кіровський район, та зауважень щодо неналежного виконання ним обов'язків ліквідатора з боку кредитора Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" не надходило.

За результатами проведеної роботи у ліквідаційній процедурі фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 за період з 26.07.2011 по 30.04.2013 ліквідатором було подано звіт про оплату послуг, з якого вбачається, що сума заробітної плати ліквідатора за вказаний період становить 45541,23 грн.

При цьому, арбітражний керуючий просив суд зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим щодо сплати 3349,48 грн. визнати припиненим (прощеним).

Частинами 12, 14 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

У випадку порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження здійснюється за спрощеною процедурою без публікації оголошення про порушення справи про банкрутство та без утворення комітету кредиторів, з переходом в підготовчому засіданні суду до ліквідаційної процедури, визначеної з особливостями, передбаченими цією статтею.

Таким чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає можливість здійснення ініціюючим кредитором оплати послуг арбітражного керуючого з моменту призначення та до прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом (у випадку призначення розпорядника майна в момент порушення провадження у справі). В подальшому кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за відсутності активів боржника. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватись в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні. При цьому, господарський суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів, кількості їх грошових вимог, відповідно до ст. 16 Закону, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних з проведенням спрощеної ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури.

Що стосується посилань скаржника на абз. 2 ч. 12 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів відзначає, що, відповідно до п. 3 ст. 52 цього Закону, провадження у справі відсутнього боржника здійснюється за особливою процедурою, яка не передбачає обов'язку ліквідатора щодо скликання зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів боржника. Зазначена норма є спеціальною та діє щодо окремих категорій боржників у процедурах банкрутства, а всі загальні норми права у процедурі банкрутства діють в частині, що не суперечить спеціальним нормам права.

Поряд з цим, не можуть бути прийняті до уваги і посилання апелянта щодо оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора виключно з суми виручки від продажу майна боржника, оскільки ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків (в цьому випадку - ліквідатора) здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Водночас, згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сума виручки від продажу майна, у разі його виявлення ліквідатором відсутнього боржника, визнаного банкрутом, направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство. Однак, у цій справі ліквідатором виявлено лише автомобіль боржника, якій перебував у заставі скаржника та якій був проданий на торгах за 12050,00 грн., 1795,45 грн. з яких було перераховано на рахунок організатора торгів у якості комісії аукціонера, інші кошті у сумі 10254,55 грн. пошли на погашення заборгованості перед банком

Відтак, враховуючи, що до реєстру кредиторів боржника були включені вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі у розмірі 5301,40 грн., що становить 7,35% від загальної суми визнаних вимог та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" у розмірі 66779,10 грн., що становить 92,65% від загальної суми визнаних вимог, та враховуючи, що інше майно боржника, на яке може бути звернено стягнення, не було виявлено, виробнича діяльність боржником не здійснювалася та кошти внаслідок цього не одержувались, висновок місцевого господарського суду щодо оплати послуг ліквідатора у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків за рахунок коштів кредиторів пропорційно відповідає нормам чинного законодавства

Виходячи з встановлених у справі обставини та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанцій, що оплата послуг ліквідатора відсутнього боржника може бути покладена як на ініціюючого кредитора, так і на всіх інших виявлених кредиторів у цій справі, у зв'язку з чим є законним та обґрунтованим висновок про покладення витрат на оплату послуг ліквідатора відсутнього боржника (що визнаний банкрутом) на всіх виявлених кредиторів у такій справі пропорційно визнаним кредиторським вимогам.

Зазначене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, викладену в постановах від 28.02.2012 у справі №11/Б-1012, від 10.04.2012 у справі №5013/1965/11, від 31.01.2013 у справі №5021/2299/2011.

Також судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції щодо задоволення клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_8 про зобов'язання кредитора Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" відшкодувати витрати арбітражного керуючого ОСОБА_8 у ліквідаційній процедурі боржника у сумі 1429,50 грн., оскільки ці витрати підтверджуються звітними документами, та не заперечуються скаржником.

На підставі викладеного, висновки суду першої інстанції є правомірними.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Кримська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2013 у справі №5002-4/398-2011 - залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді І.В. Антонова

Л.М. Заплава

Розсилка:

1. Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург, 20, смт. Кіровське,97300)

2. фізична особа - підприємець ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, 97345)

3. Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01004, пр. Перемоги, 26, м. Сімферополь, 95034)

4.. Арбітражний керуючий ОСОБА_8 (АДРЕСА_2, 95014)

5. Державна виконавча служба у Кіровському районі Автономної Республіки Крим (вул. Поштова, 1, смт. Кіровське, Кіровський район, 97300)

6. Головне управління юстиції в АР Крим (вул. Долгоруківська, 16, м. Сімферополь, 95000)