Черкаський районний суд Черкаської області

Справа № 707/1624/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Іваненка І. В.

при секретарі Заруба Н. М.

за участю представника Управління пенсійного

фонду України в Черкаському районі

Черкаської області Темчишиної-Благодір С. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування своїх вимог заявник указує, що він звернувся до Управління пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про встановлення йому пенсії за інвалідністю, для чого надав в указану установу відповідні документи, у тому числі й свою трудову книжку.

Однак, фахівці управління виявили, що запис № 19 в трудовій книжці про роботу заявника з 01 квітня по 30 жовтня 1993 року охоронцем в МПТК «Афіна» в с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області не завірений підписом директора цього підприємства, хоча відповідна печатка підприємства поставлена. Внести зміни в трудову книжку вже неможливо, оскільки підприємство «Афіна» у 2011 році ліквідоване у зв'язку з банкрутством. Віднайти архівні документи цього підприємства також не виявилося можливим, оскільки вони до архіву Геронимівської сільради не надходили, про що є відповідна довідка.

Вказує, що факт його роботи у вказаний період час на вказаному підприємстві може підтвердити свідок ОСОБА_3, який також тоді працював там охоронцем. Вони взаємно змінювали один одного на посту охорони. Усі зусилля заявника щодо пошуку ще хоча б одного свідка, тобто особи, яка б в той період часу також працювала на указаному підприємстві, виявилися безрезультатними, оскільки підприємство було невеликим, й вже минуло багато часу.

Просить суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 квітня 1993 року по 30 жовтня 1993 року працював охоронцем в МПТК «Афіна» (російською мовою «Афина») в с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області.

У судовому засіданні заявник вимоги підтримав.

Представник пенсійного фонду заперечила проти вимог заявника, вказавши, що згідно з п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 для підтвердження факту роботи певної особи в певний час на певному підприємстві необхідно мати стверджувальні покази не менше як двох свідків, у яких в їх трудових книжках є відповідний запис про роботу на цьому ж підприємстві в цей же період часу. Вважає, що показів лише одного свідка замало для встановлення указаного заявником юридичного факту. Просила відмовити в задоволенні заяви.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що він дійсно разом із заявником у 1993 році працював охоронцем на МПТК «Афіна» (російською мовою «Афина») в с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області. Вони були напарниками й змінювали один одного на посту охорони. Він надав суду копію власної трудової книжки, де дійсно є запис про його роботу на цьому підприємстві охоронцем з 01 травня по 31 серпня 1993 року.

Заслухавши заявника, представник пенсійного фонду, свідка, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Суд не заперечує обґрунтованість посилання представника пенсійного фонду на відповідну постанову КМУ, якою регулюється порядок встановлення у позасудовому порядку факту роботи особи у минулому на певному підприємстві у певний період часу, якщо така особа не може належно підтвердити такий факт документально.

Однак, суд вважає, що при вирішенні цього спору саме у судовому порядку суд має насамперед виходити з положень чинного закону щодо доведеності того юридичного факту, встановити який просить заявник. Суд вважає, що заявником надані достатні докази, які підтверджують факт його роботи з 01 квітня 1993 року по 30 жовтня 1993 року охоронцем в МПТК «Афіна» (російською мовою «Афина») в с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області.

По-перше, відповідний запис фактично є у його трудовій книжці; цей запис завірений печаткою відповідного підприємства й він логічно розташований між іншими хронологічними записами у трудовій книжці. Недолік цього запису полягає лише в тому, що під ним немає підпису директора підприємства. Суд вважає, що це є наслідком недогляду особи, яка оформляла трудову книжку заявника при його звільненні з роботи у жовтні 1993 року.

По-друге, допитаний у судовому засіданні свідок чітко підтверджує факт роботи заявника на вказаному підприємстві у вказаний у його трудовій книжці період часу. При цьому у трудовій книжці самого свідка також є відповідний запис про його роботу на цьому ж підприємстві у цей же час. Суд не має обґрунтованих підстав ставити покази свідка під сумнів.

Тому суд вважає достатньою надану заявником сукупність доказів. Суд вважає, що в даному разі у судовому порядку достатніми є й покази лише одного свідка для формування у судді чіткого внутрішнього переконання про обґрунтованість заяви ОСОБА_2, хоча дійсно для позасудового порядку підтвердження цього факту підзаконний нормативний акт вимагає наявності не менше як двох таких свідків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 256 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 квітня 1993 року по 30 жовтня 1993 року працював охоронцем в МПТК «Афіна» (російською мовою «Афина») в с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: І. В. Іваненко