Справа № 2-358/11

2/0203/66/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 червня 2013 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Богдановський Т.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачки - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення права користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом виселення та вселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що на підставі ордеру від 10.05.1988 року мешкав в кімнаті АДРЕСА_1, де був зареєстрований 24.05.1988 року. Після ухвалення заочного рішення по справі його було фактично виконано шляхом зміни замків на вхідній двері, вивезення його особистих речей з кімнати, що позбавило його можливості користуватись вказаним приміщенням. Мешкаючи в будинку на законних підставах, будучі зареєстрованим, проводячи догляд за будинком та оплачуючи комунальні послуги, вважає, що набув права користування кімнатою. Після його виселення в кімнату де він проживав було заселено відповідачку ОСОБА_3, вселення якої вважає незаконним, в зв'язку з незаконністю його виселення з кімнати. На підставі викладеного, позивач просив суд встановити йому право користування жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1, усунути йому перешкоди в користуванні останньою шляхом виселення відповідачки ОСОБА_3 та його вселення.

В судовому засіданні позивач та його представник в повному обсязі підтримали позовні вимоги та посилаючись на викладені в позовній заяві та уточненнях підстави, просили задовольнити останню.

Представник відповідача - Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради та відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача - Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та вбачається з матеріалів справи, що будинок гуртожитку по АДРЕСА_1 було передано від ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд» було передано у комунальну власність територіальної громади міста та на баланс Комунального підприємства «Жилсервіс-3» Дніпропетровської міської ради, а на теперішній час передано на баланс Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради.

На підставі ордеру №803, виданого на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд» від 05.05.1988 року позивач зі своєю дружиною ОСОБА_5 вселився до кімнати НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1.

В подальшому ОСОБА_5 знялась з реєстрації за вказаною адресою та в кімнаті залишився проживати ОСОБА_1, на його ім'я було оформлено особистий рахунок.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.11.2008 року було задоволено позов Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Комунального підприємства «Жилсервіс-3» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 про визнання останнього таким, що втратив право користування кімнатою НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 та усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення останнього з зазначеного жилого приміщення.

До оскарження вказаного заочного рішення ОСОБА_1 та його подальшого скасування в порядку ст.232 ЦПК України, останнє фактично було виконане та 16.07.2009 року кімнату звільнено від особистих речей ОСОБА_1 та змінено замки на вхідних дверях.

16.04.2009 року ОСОБА_1 було знято з реєстрації за вказаною адресою.

В подальшому позов Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Комунального підприємства «Жилсервіс-3» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 про визнання останнього таким, що втратив право користування кімнатою НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 та усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення останнього ухвалою суду від 14.06.2012 року було залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України. Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

Після фактично виселення ОСОБА_1 з займаного житлового приміщення в спірну кімнату була вселення ОСОБА_3, 07.07.2009 року зареєстрована в останній та 27.07.2009 року з нею укладено договір найму жилого приміщення.

Відповідно до ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ст.128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Відповідно до ст.116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Як встановлено судом, позивач вселився в спірну кімнату НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 у передбаченому законом порядку, на підставі ордеру, з 1988 року по 2009 рік був зареєстрований та постійно проживав за вказаною адресою. Був виселений з кімнати на підставі заочного рішення суду, що в подальшому було скасовано.

В зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що останній не втратив права користування жилим приміщенням та його позовні вимоги про усунення перешкод шляхом вселення в кімнату є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В частині визнання за позивачем права користування кімнатою НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки, як зазначалось вище, позивач вселився в квартиру у передбаченому законом порядку, на підставі ордеру, останній відповідно до ст.59 ЖК України в судовому порядку недійсним не визнавався, а тому вказана вимога заявлена зайво та для забезпечення відновлення порушених житлових прав позивача є достатнім вселення останнього в надане йому відповідно до закону житлове приміщення.

Також судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що відповідачка ОСОБА_3 вселилась до спірної кімнати за відсутності ордеру, який у відповідності до ст.58 ЖК України є єдиною підставою для вселення.

Разом з тим, оскільки позивач не є власником цієї кімнати та остання передавалась йому лише у користування, суд вважає, що останній не набув права вимоги щодо виселення відповідачки ОСОБА_3 зі спірної кімнати та з відповідною вимогою має право звернутись власник майна або Комунального підприємства «Жилсервіс-3» Дніпропетровської міської ради, яке є балансоутримувачем та в господарському віданні якого знаходиться гуртожиток.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, враховуючи задоволення судом вимог заявлених позивачем до Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради, суд вважає вважає за необхідне стягнути саме з останнього судові витрати по справі, понесені позивачем, а саме: державне мито в сумі 8 грн. 50 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58,59,116,128 ЖК України, ст.ст.10,11,27,31,58-61,88,169,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення права користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом виселення та вселення - задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні жилим приміщенням - кімнатою НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 у вказане приміщення.

Стягнути з Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 8 грн. 50 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп. судових витрат.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак