ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2013 року Справа № 06/925/63/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О. Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачаРогальської Т.Л., представник за дов. від 8.04.2013р.
відповідача не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"
на постановувід 24.04.2013 року Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 06/925/63/13-г господарського суду Черкаської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут"
простягнення 26 601,36 грн.
ВСТАНОВИВ:
В січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" про стягнення 26 601,36 грн., з яких: 24 200,52 грн. - заборгованості за спожиту та неоплачену теплову енергію, 25,20 грн. - інфляційних втрат, 385,24 грн. - 3% річних та 1 990,40 грн. - пені.
З урахуванням поданої заяви позивача про збільшення позовних вимог, останній просив суд стягнути з відповідача 26 976,30 грн., з яких: 24 200,52 грн. - сума основного боргу, 78,26 грн. - інфляційних втрат, 437,44 грн. - 3% річних та 2 260,09 грн. - пені ( а.с.104).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.03.2013 року (суддя Анісімова І.А.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року (головуючий суддя Кондес Л.О., судді Ропій Л.М., Рябуха В.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою № 1829 від 23.05.2013 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 07.03.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року та прийняти нове рішення яким позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 26 601,36 грн. задовольнити.
Заявник вважає, що судами першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних рішень порушено статті 2 та 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статтю 6 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", а також не врахували постанову № 214 від 20.10.2011 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ "Сміла енергоінвест".
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 01.10.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальність "Сміла Енергоінвест" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" (споживач) було укладено Договір № 20029 про надання послуг з централізованого опалення ( а.с. 10-14).
За умовами пункту 1 Договору, виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Згідно з пунктом 5 Договору тарифи на послуги становлять:
для споживачів, які мають прилади обліку теплової енергії:
- в опалювальний період 667,38 грн. за 1 Гкал. з урахуванням ПДВ (ставка 20 %).
Пунктом 17 Договору встановлено право виконавця вносити за погодженням із споживачем зміни у Договір, що впливають на розмір плати за послуги з оформленням додатка до нього.
У відповідності до підпункту 19 пункту 18 Договору виконавець зобов'язаний у разі зміни тарифу на послуги з централізованого опалення повідомляти споживача у 30-ти денний термін до введення в дію даного тарифу.
За розрахунками позивача, в зв'язку з неналежним виконання договірних зобов'язань за період з 02.11.2011 року по 31.12.2012 року за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 24 200,52 грн.
Судами встановлено, що на виконання умов Договору відповідач здійснив оплату наданих послуг з централізованого опалення за період з 2011 року по 2012 рік, відповідно до тарифу на послуги з централізованого опалення (667 грн. 38 коп. за 1 Гкал.), що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи (а.с. 52-65).
В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на необхідність оплати за послуги теплопостачання за тарифом 1 010,44 грн., оскільки листом № 3867 від 21.11.2011 року (а.с. 95) відповідачу направлено 2 примірники додаткової угоди до Договору, з пропозицією викласти пункт 4 Договору у наступній редакції:
"4.Тарифи на послуги теплопостачання станом на "1"11.2011р. становлять:
- в опалювальний період 1 010,44 грн./Гкал з ПДВ;
- в між опалювальний період --- грн./Гкал з ПДВ"
У відповідь на подану пропозицію, листом № 116 від 14.12.2011 року (а.с. 97) відповідач зазначив щодо неможливості внесення змін до пункту 4 Договору, оскільки зазначений пункт у Договорі відсутній.
Згідно з частинами 1,2 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Крім цього, відповідно до пунктів 1,5 частини 3 статті 20 та пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у Договорі № 20029 від 01.10.2010 року дійсно після пункту 3 зазначено пункт 5, тобто, пункт 4 у даному Договорі відсутній.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення богу в сумі 26 976,30 грн. (у тому числі сума основного боргу, інфляційні, 3% річних та пені), як місцевий господарський суд так і апеляційний господарський суд виходили з недоведеності позивачем вчинення належних дій, щодо внесення зміни тарифу на послуги з централізованого опалення та недоведено факту ухилення відповідача щодо внесення змін до Договору.
Крім того, нормами статті 642 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Однак, касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли його без врахування приписів Закону України "Про електроенергетику", "Про ціни та ціноутворення", статті 632 Цивільного кодексу України, статті 191 Господарського кодексу України, згідно з якими у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни ( тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади і є обов'язковими для всіх учасників правовідносин.
Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Тобто, Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України (НКРРКП) наділена правом встановлення цін та тарифів на послуги з передачі електроенергії.
Судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки наявній в матеріалах справи постанові Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 214 від 20.10.2011 року, (набрала чинності 1 листопада 2011 року) про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ "Сміла енергоінвест", на підставі якої позивачем здійснено розрахунок суми наданих послуг.
Відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини першої та пункту 4 частини першої статті 6 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" ця Комісія встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також визначає суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону, та складає і веде галузеві реєстри таких суб'єктів господарювання.
Таким чином, судами не враховано, що зміна позивачем тарифів здійснювалась ним не з власної ініціативи, а на підстави вищезазначеної постанови від 20.10.2011 року № 214 "Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ "Сміла енергоінвест" і у разі, якщо ТОВ "Сміла енергоінвест" є суб'єктом природної монополії або суб'єктом господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, ця зміна обов'язкова для учасників Договору № 20029 від 01.10.2010 року та не потребує будь-якого додаткового узгодження між сторонами договору.
Крім того, судами не надано оцінку змісту змін до договору та листування сторін з цього приводу з огляду на приписи пункту 18 підпункту 19 договору.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Черкаської області від 07.03.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року у справі № 06/925/63/13-г господарського суду Черкаської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач