Справа № 2-459/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 листопада 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої: судді Кононенко О.М.

при секретарі: Кудлач Ю.В.

за участю позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Провідна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 9 451,38 грн., моральної шкоди в розмірі 5000 грн. та судові витрати в розмірі 1713 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач, є власником транспортного засобу «ФольсфагєнПассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску - 2007, кузов № НОМЕР_2 (свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 257578, виданого ВРЕР-2 ДАІУМВС України в Дніпропетровській області). 08 липня 2009 року о 14 год. 10 хв., на території двору буд.7 вул. Новокримська, у м. Дніпропетровську, ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Рено Кенгу», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, порушуючи п.10.9. Правил дорожнього руху (затверджені Постановою кабінету міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306), під час руху заднім ходом не переконався у безпеці свого маневру, скоїв наїзд на належний позивачу автомобіль «ФольсфагєнПассат», що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів. Вказане ДТП сталося з вини відповідача, що підтверджується Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2009 року. Після ДТП, позивач запропонував відповідачу зробити ремонт його автомобіля за рахунок останнього. Відповідач повідомив, що він має договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/6342970 від 30.04.2009 р. з ЗАТ «СК ПРОВІДНА». Зазначена страхова компанія самостійно визначила розмір страхового відшкодування, а саме: 4 790, 29 грн. та виплатила його позивачу 03.09.2009 року. Однак, зазначений розмір страхового відшкодування не відповідає реальному (фактичному) розміру завданих збитків. За висновком спеціаліста-автотоварознавця ОСОБА_3 від 20 серпня 2009 року розмір матеріальних збитків, з урахуванням втрати товарної вартості, що спричинені автомобілеві позивача в результаті ДТП дорівнює 14 160,67 грн, та складається з розміру безпосереднього матеріального збитку на суму 8 245,66 грн. та розміру втрати товарної вартості на суму 5 915,01 грн.

Дії заподіянні відповідачем завдали позивачу моральної шкоди, яка відображується в наступному: неможливості користуватись персональним автомобілем протягом тривалого часу. 08 та 09 липня 2009р., а також інші дні, минули у переживаннях і хвилюваннях, так як на ці дні у нього були заплановані ділові та сімейні поїздки, неможливість виїхати за кордон у туристичну поїздку на автомобілі, який належить позивачу у Болгарію що засвідчує довідка №10/30-1 від 30.10.2009 тур-фірми TOB "Фірма Ресурси". Весь свій персональний час ОСОБА_1 присвячував не родині, а врегулюванню питань, пов'язаних з оформленням матеріалів ДТП у органах ДАЇ МВС України, спілкуванню із представниками страхової компанії відповідача, пошуком і викликом судових експертів, оплатою їх послуг, вирішення питань з оцінкою автомобіля після ДТП, пошуком юристів, які б змогли допомогти і законно проконсультувати позивача в питаннях ДТП.

Розмір моральної шкоди, заподіяної відповідачем, внаслідок незаконних дій позивач оцінює в мінімальному встановленому розмірі - 5000 грн. Витрати по оплаті юридичних послуг за договором склали 1 040 грн. та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням відповідачами його прав. Зазначена сума є збитками. Позовні вимоги про стягнення збитків можуть бути підтверджені договором про надання юридичних послуг від «07»жовтня 2009 р. та платіжним документом.

Позивач, просить стягнути з відповідача суму спричинених збитків та моральної шкоди у розмірі 14 451 грн. 38 коп., що складається з розміру спричиненої матеріальної шкоди (різниці між фактичними збитками та розміром страхового відшкодування) у розмірі 9 451, 38 грн., розміру спричиненої моральної шкоди 5000, 00 грн., судові витрати на загальну суму 1 713 грн. 50 коп., що складаються з: розміру сплаченого судового збору 103 грн. 50 коп.; розміру понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -120 грн., розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу на суму 1 040 грн. та розміру понесених витрат, що пов'язані із проведенням судових експертиз - 450 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи та позовні вимоги, викладені ним у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заперечував проти позовних вимог щодо стягнення з нього матеріальної шкоди, пояснив, що дійсно мало місце ДТП 08 липня 2009 року, де він визнаний винним, однак він має страховий поліс з страховою компанією «Провідна», яка і повинна була сплатити позивачеві спричинену його автомобілю шкоду, однак не заперечував проти часткового стягнення з нього розміру моральної шкоди позивачеві.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явилися, про слухання справи належним чином повідомлені причин неявки суду не надали. Раніше представник третьої особи у судовому засіданні та у письмових поясненнях, зазначали, що згідно договору страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( Поліс №ВВ6342970) на умовах третього типу, який було укладено 30.04.2009 року з відповідачем, за заявою 09.07.2010 року позивачеві виплачено страхове відшкодування у розмірі 4 790, 29 грн., вартість яка встановлена відповідно до висновку № 129\07\09 від 22.07.2009 року наданий експертом ТОВ «ДЕКРА-Експерт», який проводив огляд пошкодженого автомобіля у присутності позивача, про що був складений акт огляду транспортного засобу від 08.07.2009 року. Страхова компанія виконала свої зобов’язання відповідно до страхового полісу та просила відмовити у позові позивачеві.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Правовідносини в сфері обов’язкового страхування цивільно-правовї відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Згідно з положеннями ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В судовому засіданні встановлено, що позивач, є власником транспортного засобу «ФольсфагєнПассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску - 2007, кузов № НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 257578, виданого ВРЕР-2 ДАІУМВС України в Дніпропетровській області (а.с.10). 08 липня 2009 року о 14 год. 10 хв., на території двору буд.7 вул. Новокримська, у м. Дніпропетровську за участю ОСОБА_2 та позивача скоєно ДТП. Вказане ДТП сталося з вини відповідача, що підтверджується Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2009 року (а.с.26). Відповідач мав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ЗАТ «СК ПРОВІДНА» - страховий поліс №ВВ6342970 з 01.05.200-9 року до 30.04.2010 року з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі –25 000 грн., правонаступником якої є –Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ПРОВІДНА». Позивач 09.07.2009 року надав до страхової компанії заяву №0401\39\1469 про виплату страхового відшкодування ( а.с.35-36). Страхова компанія на підставі страхового акту № 0401\39\1469\ 24247 від 27.08.2009 року та висновку № 129\07\09 про вартість відновлювального ремонту від 22.07.09 року, акту огляду транспортного засобу від 13.07.2009 року за участю позивача, і розрахунку суми матеріального збитку ( а.с. 34- 35, 37-38, 40-46), виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 4 790,29 грн., що підтверджується розрахунком суми матеріального збитку від 17.08.2009 року (а.с.34) та чеком від 10.09.2009 року ( а.с. 134).

Таким чином, судовому засіданні встановлено, що позивач отримав страхове відшкодування у розмірі 4790,29грн., що не заперечувалось останнім.

Позивач, просить стягнути з відповідача суму 9451, 38 грн., посилаючись на пояснення у судовому засіданні ОСОБА_3 та його висновок №3207\08\09, як спеціаліста від 20.08.2009 року, яким величина матеріальної шкоди встановлена 14 160,67 грн., тобто більше ніж йому виплатила страхова компанія, що є фактично незгодою позивача з розміром виплаченого йому страхового відшкодування.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями п. 36.7 ст. 36 Закону, рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Враховуючи, що позивачеві відповідно до вказаного вище Закону в позасудовому порядку виплачено страхове відшкодування в розмірі відповідно до вартості відновлюваного ремонту, а доказів незадоволення позивачем рішення страхового компанії щодо виплати йому страхового відшкодування та будь-якої незгоди із розміром шкоди, що була визначена за наслідками розгляду його заяви від 09.07.2009 року позивачем не надано, вимог до страхової компанії не заявлено і інших заяв та клопотань позивачем не пред’явлено.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»у тому, разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержанні за рішенням кошти, збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких воно було присуджено, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів.

Як встановлено, позивач отримав страхове відшкодування 10.09.2009 року, доказів, що ним витрачено більше на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля позивачем не надано, а тому з огляду на викладені вище обставини, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 9451, 38 грн. є необґрунтованими і безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. У відповідності до роз’яснень передбачених п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно ч. 2 ст. 1167 ЦК України, незалежно від вини фізичної або юридичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, в тому числі якщо шкоди завдано ушкодженням здоров’я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Враховуючи доводи позивача, що він був позбавлений можливості користуватися персональним автомобілем протягом тривалого часу, змушений був врегульовувати питання, пов’язані з оформленням матеріалів ДТП у органах ДАІ МВС України та в страховій компанії, з урахуванням вимог розумності та справедливості суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь позивача –3 000 грн.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1040 грн., то дана вимога не підлягає задоволенню, так як відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Згідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про адвокатуру»зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням. З матеріалів справи вбачається, що позивач підписав договір на правове обслуговування №01/10-09 07.10.2009 року з ПП «Юридичний клуб»в особі директора ОСОБА_4 (а.с.24). Строк дії ліцензії на здійснення юридичної практики даного приватного підприємства закінчився 17 червня 2002 року (а.с.132), тобто до виникнення даних цивільних правовідносин. Також в справі відсутні документи, які посвідчують повноваження адвоката як представника відповідно до ч.4 ст.45 ЦПК України.

           На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачені ним судові витрати у сумі сплачених витрат на інформаційно -технічне забезпечення –120 грн. та судовий збір, враховуючи суму задоволених вимог –51 грн., всього 171 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст.2, 22, 35, 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст..12 ЗУ «Про адвокатуру», ст. ст. 10, 11, 45, 56, 60, 88, 131, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Провідна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000 гривень та судові витрати у сумі 171 гривня, всього 3 171 ( три тисячі сто сімдесят одну) гривня 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                     О. М. Кононенко