31 жовтня 2011 року

РІШЕННЯ Справа № 2-1457/11

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої: судді Кононенко О.М.

при секретарі: Кудлач Ю.В.

за участю позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_5 комітету Красногвардійської районної у місті ОСОБА_4 ради, третя особа: Комунальне підприємство «ОСОБА_4 міжміське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_4 обласної ради, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на прибудову «а4-1»житлового будинку А-1 по вул..Доменній, 12 в м.Дніпропетровську, яка складається з коридору 1-1 та санвузла 1-2, загальною площею 11,4 кв.м., а також на переобладнане приміщення 1-6 із нежитлового в житлове приміщення, площею 12,7 кв.м. та на сарай «З», площею 8,9 кв.м.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 09.11.2010 року їй та відповідачу ОСОБА_2 належить по 1-3 частині домоволодіння, розташованого по вул..Доменній, 12 в м. Дніпрорпетровську, яке було успадковано ними після смерті їхньої матері ОСОБА_6, померлої 08.02.1994 року. Померлій вказане домоволодіння належало на підставі свідоцтва про право власності від 15.03.1977 року виданого ОСОБА_5 комітетом Краасногвардійського району на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.1977 року. По 1/6 частині домоволодіння належить їм на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.11.2010 року після смерті 18.11.2009 року їхнього батька ОСОБА_7 Дані частки, тобто по Ѕ частині вказаного домоволодіння зареєстровані в КП «ДМБТІ»ОСОБА_4 обласної ради. Домоволодіння в цілому складається з житлового будинку А-1, до складу якого входять дві квартири №1 та №2. В квартиру «1 входять приміщення 1-5, 1-6, житловою площею 28,3 кв.м., а також коридор 1-1, санвузол 1-2, кухня 1-3, коридор 1-4, загальною площею 53,1 кв.м. Квартира №2 складається з приміщень 2-3, 2-4, 2-5 житловою площею 29,5 кв.м., а також коридору 2-1, передньої 2-2, санвузла 2-6 та кухні 2-7, загальною площею 57,5 кв.м. На території домоволодіння також знаходяться господарські будівлі та споруди: сараї «Г», «Д», «К», «З», погріб під «Д», навіс «И», мощення, огорожа, ворота, хвіртки №1-5, І. Оскільки в квартирі №1 не було ванної кімнати, позивачкою виконано прибудову «а4-1», в якій обладнано коридор 1-1, площею 7,1 кв.м. та санвузол 1-2, площею 4,3 кв.м., а нежитлове приміщення 1-6 переобладнано в житлове, площею 12,7 кв.м.

У судовому засіданні позивачка доводи і вимоги викладені у позові підтримала, просила вимоги задовольнити у повному обсязі, зазначила, що до відповідача з питання прийняття самочинно збудованого нерухомого майна не зверталася.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила в задоволенні відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 комітету Красногвардійської районної у місті ОСОБА_4 ради за довіреністю ОСОБА_8 у судове засідання не з’явився, раніше надавав заяву про слухання справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, про слухання справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не надала.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка є власником Ѕ частини домоволодіння, яке розташоване. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул..Доменна, 12 на земельній ділянці площею 603 кв.м. та складається з квартири №1, до якої входять приміщення 1-5, 1-6, житловою площею 28,3 кв.м., а також коридор 1-1, санвузол 1-2, кухня 1-3, коридор 1-4, загальною площею 53,1 кв.м. на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом виданих 09.11.2010 року (а.с.11, 13) посвідчених державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 та зареєстровані в реєстрі за №4-4145 та №4-4142 відповідно. Позивачкою виконано прибудову «а4-1», в якій обладнано коридор 1-1, площею 7,1 кв.м. та санвузол 1-2, площею 4,3 кв.м., а нежитлове приміщення 1-6 переобладнано в житлове, площею 12,7 кв.м. Згідно технічного паспорту від 23.06.2010 року, зазначені вище побудовані позивачкою будівлі є самочинним будівництвом, яке підлягає веденню в експлуатацію (а.с.21).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1,3 ст. 22 Закону України «Про основи містобудування»забудови земельних ділянок здійснюються після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову ( будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об’єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Статтею 18 зазначеного закону передбачено, що закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 1-4 Постанови Кабінету міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів полягає у підтвердженні компетентними державними органами відповідності закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а акт готовності об’єкта до експлуатації підлягає погодженню виконавчим комітетом відповідної ради.

З питання прийняття самочинних будівель в експлуатацію, позивачка до відповідача не зверталася.

У відповідності до ст. 3 та ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на вказане звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво, повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Оскільки позивачка до відповідача з даним питанням не зверталася, інших доказів про порушення її права відповідачем не надано, тому суд, вважає необхідним позивачу у задоволенні позову відмовити.

Керуючись Законом України «Про основи містобудування», ст. ст. 376 ЦК України, ст. 116 ЗК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_5 комітету Красногвардійської районної у місті ОСОБА_4 ради, третя особа: Комунальне підприємство «ОСОБА_4 міжміське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_4 обласної ради, про визнання права власності –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                    О.М. Кононенко