Справа № 2-556/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2011 року

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої: судді                      Кононенко О.М.

при секретарі                                 Кудлач Ю.В.

за участю позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: КЖЕП «Південне», по стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 5081,23 грн., моральної шкоди в розмірі 4000 грн., судовий збір 216,83 грн., транспортні послуги і інші в розмірі 452 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачу та його дружині на праві приватної власності відповідно до свідоцтва від 01.04.1993 року. 07, 15 та 26 грудня 2009 року тричі заливалась квартира позивача вище розташованою квартирою № 39. В 2008 році з вини ОСОБА_2 двічі заливалась квартира влітку. В наслідок неодноразового залиття квартири, позивачу спричинена матеріальна шкода, яка виражена у витратах на ремонт. Відповідно до кошторису ТОВ «Центр-Дельта-ЛТД»ремонт квартири складає 5081,23 грн. У причиненій шкоди винен відповідач, який добровільно відшкодувати збитки відмовляється. З вини відповідача позивач та його дружини морально страждають, порушений їх нормальний спосіб життя, погіршився стан здоров’я після чого позивач переніс операцію. На даний момент він знаходиться на амбулаторному лікуванні.

Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 та роз’яснювалося право на пред’явлення вимог до ОСОБА_4, а також до інших.

У судовому засіданні позивач викладені ним доводи і вимоги у позові підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував, просив у їх задоволенні відмовити. Зазначив, що він не є власником квартири АДРЕСА_2, власниками даної квартири є його дружина ОСОБА_4, його син ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Пояснив, що позивач плутається в датах коли саме його квартира була затоплена, зазначає, що це було тричі 7,15,26 грудня 2009 року, однак ніяких підтверджень залиття з вини кв. №39 не надано. Акт від 16 грудня 2009 року на який посилається позивач не підтверджує факт залиття квартири № 36 за вказані позивачем дати та він не складений у відповідності до вимог, ні свідків ні причин залиття у ньому не вказано. У квартирі №39 ніяких течій не було, а коли представники ЖЕК-11 намагалися за заявами позивача обстежити його квартиру, то він не надав доступ до неї. Локальний кошторис ТОВ «ОСОБА_7 - ЛТД», наданий позивачем, не містить дату його складання, дефектний акт відсутній. В квартирі №36 позивач не мешкає, здає її в найм іншим, а сам проживає за межами міста, тому ствердження позивача про порушення його звичайного образу життя у зв’язку з залиттям не відповідає дійсності.

Відповідач ОСОБА_4, в судове засідання не з’явилася, раніше надавала заяву про слухання справи без її участі.

У судовому засіданні представник третьої особи за довіреністю ОСОБА_3, просив у позові відмовити, пояснив, що у грудні 2009 року аварійна служба КЖЕП «Південне»для усунення залиття кВ.№36 у будинку №20 по вул. Янгеля не викликалася. За заявою позивача 16 грудня 2009 року працівниками КЖЕП було проведено обстеження квартири позивача №36, дані фіксувалися зі слів позивача. У кв.№39, сантехприбори знаходилися у справному стані, течій води не встановлено. В подальшому направлялися працівники ЖЕК для складення дефектного акту по заявам позивача, однак позивач працівників до квартири №36 не допустив, мотивуючи тим, що у нього не має ключів від квартири і він там зробив ремонт про затоплення. Тому встановити чи дійсно мали місце затоплення і їх причини не представлялося можливим.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 01.04.1993 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є власниками квартири АДРЕСА_3 (а.с.14).

Відповідачка ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно до свідоцтва від 07 березня 1996 року є власниками квартири АДРЕСА_4(а.с.52).

У суді позивач заперечував щодо притягнення у якості співвідповідача ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні посилався на той факт, що позивач повторно намагається за одне і теж саме залиття квартири, яке мало місце ще у жовтні 2005 року, і відносно якого позивачеві вже рішенням суду від 06.07.2010 року було відмовлено, стягнути з нього кошти, де позивач також надавав кошторис на суму 5081,23 грн., тобто такий же самий кошторис як у даній справі .

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2010 року, яке набрало чинності 21 серпня 2010 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, КЖЕП «Південне»про стягнення матеріальної і моральної шкоди за залиття квартири у другій половині грудня 2005 року було відмовлено. У даному рішенні зазначено, що відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1. В 2005-2006 роках даній квартирі мешкали ОСОБА_4, ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_5 (а.с. 95-97). Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено обставини.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 03 червня 2010 року власниками продана гр. ОСОБА_9С.(а.с.48). Відповідач ОСОБА_2 з 30.07.2010 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відміткою в його паспорті ( а.с. 51).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За положеннями ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач стверджує, що 7,15,26 грудня 2009 року мало місце залиття його квартири з вини відповідачів.

У відповідності до акту від 16 грудня 2009 року, складеного робітниками ЖЕК №11 КЖЕП „Південне” у АДРЕСА_5 14 грудня 2009 року встановлено залиття квартири кухні, туалету, санвузла вишерозташованою квартирою №39. При цьому в акті зазначено, що сантехніка в квартирі № 39 знаходиться в робочому стані, витік води із сантехприладів не виявлено. Крім того, вказані пошкодження та їх площа (а.с. 15).

У відповідності до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005, № 76 ,заявки про залиття повинні розглядатися в день їх надходження, про існування даних заяв, а саме 7,15,26 грудня 2009 року, про які стверджує позивач про залиття, в судовому засідання не встановлено, позивач таких доказів не надав.

Надані позивачем копії заяв до ЖЕК-11 від 11.03.11року, 29.12.2009 року, 16.12.09 року 10.12.09 року, не відповідають датам залиття про які стверджує позивач та містять суперечності, які не усунуті у судовому засіданні, тому суд не бере їх до уваги.

Відповідно до вказаних вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій в акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) повинно бути чітко вказані причини залиття, аварії, а саме несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, сушок для рушника тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.). Також в акті вказується висновки і рекомендації комісії, надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду. Акт підписується членами комісії, та власниками або мешканцями двох квартир.

Акт, який є в матеріалах справи зроблено робітниками ЖЕКа 16 грудня 2009 року, а залиття сталися 07, 15, 26 грудня 2009 року. В акті вказано, що квартиру №36 залила квартира №39, але в свою чергу несанкціонованого втручання мешканців квартири №39 в систему не виявлено, тобто причина залиття не встановлена. З Актом мешканці квартир №36 та № 39 не ознайомлені, про що свідчить відсутність їх підписів в ньому, що є обов’язковою умовою при оформленні даного акту. Даний акт не підтверджує факт залиття житлового приміщення позивача 26 грудня 2009 року, оскільки не міг укладатися до залиття, яке ще не трапилось, та не може підтверджувати факт залиття квартири позивача 07 грудня 2009 року, оскільки з моменту залиття минув тривалий час. Також даний акт не може підтверджувати факт залиття квартири позивача 15 грудня 2009 року, як вказано у позовній заяві, так як акт складено 16 грудня 2009 року, а в тексті самого акту зазначається, що залиття трапилося 14 грудня 2009 року о 20-00 годині, що дає підстави вважати про дані, які записані в акті зроблені зі слів самого позивача, що підтверджено і поясненнями свідка ОСОБА_10, який складав акт. Свідок ОСОБА_10 вказав, що він не пам’ятає коли саме був складений акт, дата залиття в акті і квартира яка залила вказувалась зі слів позивача, що саме з вини мешканців кВ. №39 мало місце залиття встановлено не було, при огляді квартири №39 ніяких течій не було, сантехніка і прилади були в квартирі в справному стані. В подальшому для з’ясування причин залиття вони намагалися обстежити квартиру позивача №36, однак позивач ъх не допускав до квартири про що були складены акти ( а.с.71-72). Згідно довідки КЖЕП «Південне», у грудні 2009 року для усунення залиття в кВ.№36 у буд. № 20 по вул. Янгеля в м. Дніпропетровську аварійна служба не викликалася ( а.с.76). Свідок ОСОБА_11, яка знімає квартиру позивача №36 і мешкає там з родиною, при наданні пояснень не змогла чітко зазначити дати залиття і їх кількість.

Відповідно до Листа від 24.02.2005 року №7/8-134, №4/3-260 Державного комітету з будівництва та архітектури "Щодо складу проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, затвердження проектно-кошторисної документації і визначення вартості ремонтів на всіх стадіях їх здійснення", затвердження проектно-кошторисної документації і визначення вартості ремонтів на всіх стадіях їх здійсненнях в обов’язковому порядку розробляються документи, за якими визначаються фізичні обсяги робіт (дефектний акт із зазначенням умов виконання робіт) та кошторисна документація.

Позивачем, по справі представлений локальний кошторис на ремонтно-відновлювальні роботи на суму 5081,23 грн., складений ТОВ «Центр-Дельта-ЛТД», який не містить дати укладання, має виправлення від руки номеру квартири, таким чином не можна встановити до якої ситуації він має відношення. Даний кошторис не містить відомостей про підстави його укладення, в матеріалах справи відсутній дефектний акт із зазначенням умов та перелік виконання робіт.

Судом роз’яснювалося позивачу та відповідачу право на звернення до суду з клопотанням про призначення судово-будівельної експертизи для з’ясування причини та суми пошкодження, клопотань та заяв сторонами не пред’являлося.

Таким чином, суд не має можливості встановити чи мало місце залиття квартири позивача, коли саме і з чиєї вини та в якому розмірі, оскільки позивачем належних доказів цього не надано, тому позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.

Статтею 23 ЦК України визначено поняття моральної шкоди, в чому вона полягає, порядок визначення та стягнення. Крім того, в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року є роз’яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Оскільки судом не встановлено вини відповідачів в заподіянні шкоди позивачу, у зв’язку з чим, суд відмовляє в задоволенні даної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166 ЦК України, Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 131, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: КЖЕП «Південне», по стягнення матеріальної та моральної шкоди –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Кононенко