Справа № 2-а-1842/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2011 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Кононенко О.М., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Прокопович –ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок одноразової щорічної допомоги на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И В :

17 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради, де просив визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік не у повному обсязі та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату цієї допомоги за 2010 рік з розрахунку чотири мінімальних заробітних плат у відповідності до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і забезпечити виплату цих коштів. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії та є інвалідом 3 групи, захворювання якого пов’язані з участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, тому відносно нього поширюється дія Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Згідно статті 48 зазначеного Закону йому належить виплатити щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотири мінімальних заробітних плат на момент виплати. Однак в 2010 році він отримав допомогу на оздоровлення значно нижчому ніж це передбачено зазначеною нормою Закону. Позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про порушення його права, але йому відмовили в здійснені перерахунку.

Відповідач письмові заперечення на позов, у встановлений судом строк не надав.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серія А № 049410. З 22 жовтня 1993 року позивач є інвалідом третьої групи безстроково, захворювання пов’язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків ЧАЕС, що підтверджується довідкою Сер. ВТЄ-29 № 028247 від 22 листопада 1993 року.

Позивач у позові зазначає, що в серпні 2010 року він отримав щорічну допомогу значно меншою ніж це передбачено чинним законодавством на його вимогу перерахувати та виплатити йому недоплачені кошти відповідач відмовив.

За положеннями статті 71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак відповідачем названі обставини позивачем не спростовані.

Статтею 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІІ групи виплачується у розмірі чотири мінімальних заробітних плат.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь,, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому, вважаю, необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»( із змінами внесеними постановою від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки нормами вказаного вище спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги на оздоровлення, де величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», яким встановлений розмір мінімальної заробітної плати на 2010 рік, а не вказаної постанови КМУ.

Таким чином, дії відповідача щодо не нарахування та виплати позивачеві щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі чотири мінімальних заробітних плат за 2010 рік слід визнати неправомірними, а тому відповідач повинен здійснити нарахування та виплатити позивачеві дану щорічну одноразову допомогу на оздоровлення у розмірі чотири мінімальних заробітних плат за 2010 рік з урахуванням здійснених ним виплат.

Керуючись ст.ст. 19, 50 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України ««Про Державний бюджет на 2010 рік», ст. ст. 2, 18, 94, 99, 104, 105, 106, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Прокопович –ОСОБА_1 –задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради щодо нарахування та виплати Прокопович –ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, за 2010 рік не у повному обсязі - неправомірними.

Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради нарахувати та виплатити Прокопович –ОСОБА_1 щорічну одноразову допомогу на оздоровлення, передбачену статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі чотири мінімальних заробітних плат із законодавчо визначеного розміру заробітної плати за 2010 рік, з урахуванням здійснених виплат.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                     О.М.Кононенко