ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

05 грудня 2006 р.

№ 30/10

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Авіаційна компанія “Дніпроавіа”, м. Дніпропетровськ (далі –ВАТ “АК “Дніпроавіа”)

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2006

за скаргою на дії Державної виконавчої служби у Бабушкінському районі            м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ (далі –ДВС)

зі справи  № 30/10

за позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ (далі –територіальне відділення АМК)

до ВАТ “АК “Дніпроавіа”

про стягнення 50 402, 13 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

територіального відділення АМК  –Ущука П.З.,

ВАТ “АК “Дніпроавіа” –не з’яв.,

ДВС –не з’яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “АК “Дніпроавіа” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, в якій просило:

- визнати протиправними дії ДВС у частині відмови від закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19-23.09.2002 зі справи № 30/10;

- зобов’язати ДВС закінчити зазначене виконавче провадження та винести відповідну постанову.

Ухвалою названого господарського суду від 22.06.2006 (суддя Євстигнеєва Н.М.) згадану скаргу задоволено; визнано противоправними дії ДВС у частині відмови від закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19-23.09.2002 у справі № 30/10; ДВС зобов’язано закінчити зазначене виконання провадження та винести відповідну постанову. У винесенні зазначеної ухвали суд виходив з обґрунтованості скарги ВАТ “АК “Дніпроавіа”.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2006 (колегія суддів у складі: Науменко І.М. –головуючий, судді Білецька Л.М. і Голяшкін О.В.) задоволено апеляційну скаргу територіального відділення АМК з даної справи; ухвалу місцевого господарського суду від 22.06.2006 скасовано, у задоволенні скарги ВАТ      “АК “Дніпроавіа” відмовлено. У прийнятті зазначеної постанови суд з посиланням на приписи статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”, статтю 599 Цивільного кодексу України виходив з того, що зобов’язання ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження є неправомірним.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України                  ВАТ “АК “Дніпроавіа” просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду від 22.06.2006 залишити в силі. Скаргу мотивовано незастосуванням апеляційним господарським судом до відповідних правовідносин приписів статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також статті 598 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного розгляду апеляційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про відповідність оскаржуваної постанови нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, й просить зазначену постанову залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Від ДВС відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у розгляді скарги ВАТ “АК “Дніпроавіа” встановлено, що:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від                  19-23.09.2002 з даної справи з ВАТ “АК “Дніпроавіа” стягнуто на користь територіального відділення АМК штраф у сумі 16 997, 13 грн. та пеню в сумі 32 809, 86 грн. і в доход державного бюджету України 495, 07 грн. державного мита; з названого товариства стягнуто також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- на виконання цього рішення було видано наказ № 30/10;

- територіальне відділення АМК 06.11.2002 за вих. № 29.4/220 надіслало на адресу відділу державної виконавчої служби Бабушкінського управління юстиції м. Дніпропетровська (далі –відділ ДВС) копію рішення господарського суду в цій справі та оригінал наказу від 25.10.2002;

- 19.11.2002 державним виконавцем відділу ДВС було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення коштів з ВАТ “АК “Дніпроавіа” на виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області;

- 15.11.2004 державним виконавцем відділу ДВС прийнято постанову про зупинення відповідного виконавчого провадження. Підставою для прийняття цієї постанови стала ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2004 зі справи № Б29/194/04, якою було порушено провадження зі справи про банкрутство ВАТ “АК “Дніпроавіа” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; виконавче провадження було зупинено “на період до розгляду питання по суті”;

- 31.01.2006 ВАТ “АК “Дніпроавіа” звернулося до ДВС із заявою                 № 2.29-15 з проханням закінчити виконавче провадження. ДВС відмовила у задоволенні заяви;

- 03.11.2004 господарським судом Дніпропетровської області порушено справу про банкрутство ВАТ “АК “Дніпроавіа” та ухвалою № Б29/194/04 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, термін виконання яких настав до введення мораторію;

- ухвалою від 17.11.2004 названий господарський суд зобов’язав ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ “АК “Дніпроавіа”; таке оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” від 27.11.2004;

- 11.05.2005 господарським судом Дніпропетровської області було затверджено реєстр вимог кредиторів названого товариства, в якій зазначалося, зокрема, про те, що вимоги конкурсних кредиторів, які не заявлено у 30-денний строк після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ “АК “Дніпроавіа”, вважаються погашеними; грошові  вимоги за виконавчим документом виникли до дня порушення згаданої справи про банкрутство та щодо них не було заявлено про їх визнання і включення до реєстру вимог кредиторів.

Відтак місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що з урахуванням вимог частини другої статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, частини першої статті 598 Цивільного кодексу України, пункту 8 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” зобов’язання ВАТ “АК “Дніпроавіа” зі сплати штрафу та пені “є припиненими, виконавче провадження повинно бути закінчене як фактично виконане”.

Апеляційна інстанція додаткових обставин не встановила, а з висновком місцевого господарського суду не погодилася з огляду на те, що “така підстава як погашення майнових вимог конкурсних кредиторів у процесі банкрутства і ототожнення цієї підстави з фактичним повним виконанням судового рішення суперечить вимогам матеріального закону, оскільки тільки фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчим документом є підставою для закінчення виконавчого провадження”.

У частині першій статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” наведено вичерпний перелік випадків, у яких виконавче провадження підлягає закінченню. Зазначена норма не передбачає такої підстави для закінчення виконавчого провадження, як порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника та введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги ВАТ “АК “Дніпроавіа” на дії ДВС щодо закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду в даній справі № 30/10.

Посилання скаржника на приписи статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та частину першу статті 598 Цивільного кодексу України, а також на пункт 8.12 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 06.04.2004 № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є безпідставними з урахуванням такого.

За приписами абзацу шостого статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

У розумінні названого Закону грошове зобов’язання –це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до               цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України (абзац сьомий статті 1).

З матеріалів даної справи, зокрема, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19-23.09.2002 (а. с. 33), вбачається, що штраф та пеню в сумі 50 102, 13 грн. було стягнуто з ВАТ “АК “Дніпроавіа” за позовом територіального відділення АМК за порушення антимонопольного законодавства на підставі чинного на час виникнення спірних правовідносин у цій справі Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”. Згідно з преамбулою цього Закону він визначав правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства. Тобто названий Закон не регулював ні цивільно-правові відносини, ані відносин у сфері оподаткування. Відтак штраф та пеня, застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”, не пов’язані з невиконанням чи неналежним виконанням ВАТ “АК “Дніпроавіа” грошового або податкового зобов’язання, а тому положення статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та статті 598 Цивільного кодексу України до відносин територіального відділення АМК і названого товариства у цій справі застосовуватись не могли.

У постанові Верховного Суду України від 31.10.2006 № 16/115пн (18/342пн) також викладено правову позицію, згідно з якою статтями 34, 37, 40, 401 Закону України “Про виконавче провадження” не передбачено повернення виконавчого документа чи припинення виконання рішення суду з підстав, вказаних у статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а стаття 598 Цивільного кодексу України передбачає підстави припинення виконання зобов’язань, але не підстави припинення чи закінчення виконавчого провадження.

Визначених законом підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2006 зі справи № 30/10 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Авіаційна компанія “Дніпроавіа” –без задоволення.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов