Справа №2-3924/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

29.11.2007 року Святошинський районний суд м.Києва в складі

головуючого судді І Лук*яненко.Л.М.

при секретарі:Коваленко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми, посилаючись на те ,що 14.06.2007 року між ним та відповідачем було укладено договір позики ,згідно якого відповідачу було надано в борг гроші 22 000 дол.США ,що складало 111 100 грн. на термін до 01.09.2007 року , але всупереч умовам договору відповідач не погасив заборгованість за договором позики вчасно, суму позики не повернув до теперішнього часу ,тому просить стягнути з відповідача 22 000 дол.США, що по національному курсу складає 111 100 грн. та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позов підтримали повністю.

Відповідач в судове засідання не з*явився ,про день слухання справи повідомлений належним чином згідно ст.169 ЦПК України ,тому суд вважає за можливе розгляд справи у його відсутність ,заочно,оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін.

Як встановлено судом, позивач та відповідач уклали договір позики 14.06.2007 року ,згідно якого позивач надав відповідачу грошову позику в розмірі 22 000 дол.США ,що складає 111 100 грн. ( а.с 6 ).

Згідно умов договору-позики від 14.06.2007 року відповідач зобов*язаний до 01.09.2007 року повернути суму позики, про те відповідач умови договору не виконав , сума заборгованості складає 111 100 грн..згідно курсу НБУ .

2

Згідно ст.526 ЦК України зобов*язання має виконкуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства ,а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

Ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти,а позичальник зобов*язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. А ст.1049 ЦК України передбачає ,що позичальник зобов*язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку,що встановлені договором.

Враховуючи викладене суд вважає, що позов підлягає

задоволенню.Крім того згідно ст.79 , 81 ЦПК України слід

стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст.526,530,610,623,629,1046,1047,1049,1050

ЦК України,ст.ст.50-60,79,209,212-215,223 ЦПК України суд,

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , що проживає АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ,що проживає АДРЕСА_2 -- 111 100 грн. ( сто одинадцять тисяч сто грн. ) та державне мито 1111 грн ., і витрати на інформаційне технічне забезпечення в розмірі 30 грн. та витрати на публіквцію в газеті в розмірі -542 грн. 75 коп ,а всього 112 753 грн.75 коп. ( сто дванадцять тисяч сімсот п*ятдесят три гривні сімдесят п*ять коп..).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва на протязі 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження .

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд. Роз*яснити відповідачу ,що він має право на перегляд заочного рішення на протязі 10 днів після отримання копії рішення.