УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0611/1371/12 Головуючий у 1-й інст. Рибнікова М.М.

Категорія 24 Доповідач Галацевич О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом комунального підприємства «Коростишівська комунальна служба» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2013 року, -

встановила:

У червні 2012 року комунальне підприємство «Коростишівська комунальна служба» (далі - КП «Коростишівська комунальна служба») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території в сумі 1341,66 грн. за період з 01.07.2009 року по 01.06.2012 року. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідач зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1, який обслуговується та утримується КП «Коростишівська комунальна служба», користується послугами, які надає підприємство, однак оплату за утримання будинку та прибудинкової території в порушення п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою Кабінету міністрів України за № 45 від 24.01.2006 року та п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не здійснює.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2013 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Коростишівська комунальна служба» 1241,52 грн. заборгованості за надані послуги та судовий збір в сумі 198,58 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зокрема, зазначив, що судом застосовані нормативно-правові акти, які не регулюють правовідносини, що склалися між сторонами по справі. Судом, на його думку, не враховано, що між сторонами відсутні договірні правовідносини, розрахунок заборгованості містить істотні невідповідності щодо кількості осіб зареєстрованих та проживаючих в квартирі відповідача, площі квартири, схема прибудинкової території та обрахунки площі прибирання не відповідають дійсності, а угоди з Коростишівською районною санітарно-епідеміологічною станцією та акти виконаних робіт сфальсифіковані.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, які регулюються спеціальними нормами, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями (далі Правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до п. 7 Правил власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з 2005 року є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1, зареєстрований та проживає у вказаній квартирі. Відповідно до рішень сесії Коростишівської міської ради від 02.08.2005 року КП «Коростишівська комунальна служба» надає комунальні послуги по утриманню будинку та прибудинкових територій по АДРЕСА_1, вартість яких визначена відповідними рішеннями виконкому Коростишівської міської ради (а.с. 80-89, 136-142).

Надання комунальним підприємством відповідачу послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території підтверджується актами виконаних робіт, угодами на виконання робіт (а.с.146-157). Рішення виконкому Коростишівської міської ради про затвердження тарифів з утримання будинків та прибудинкових територій, на підставі яких здійснювалось нарахування плати за вказані послуги споживачам, (а.с. 80-89, 136-142) є діючими, відповідачем не оспорювались. Крім того, зі скаргами про ненадання або неякісне надання таких послуг ОСОБА_1 не звертався, у визначений законодавством спосіб від їх отримання не відмовився.

Зазначене вказує на існування між сторонами цивільних прав та обов'язків.

Доводи апелянта про відсутність зобов'язальних правовідносин між сторонами, у зв'язку з відсутністю укладеного між ними договору про надання послуг, є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані позивачем та отримані відповідачем послуги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь КП «Коростишівська комунальна служба» заборгованості по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території в межах заявлених позивачем вимог.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апелянта щодо невідповідності розміру площі квартири, з якої здійснювалось нарахування плати за надані послуги (59,3 кв.м), оскільки, як вбачається матеріалів справи (а.с. 167), площа належної відповідачеві квартири становить 59,1 кв.м. Відтак, рішення суду підлягає зміні шляхом зменшення стягнутої з відповідача на користь позивача суми заборгованості з 1241,52 грн. до 1233,62 грн.

Інші твердження апеляційної скарги не підтверджені доказами, а тому колегією суддів визнаються безпідставними.

Помилковим є висновок суду щодо розміру судового збору (198,58 грн.), оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» мінімальна ставка судового збору по вимогам майнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (214,60), яка не підлягає зменшенню. За таких обставин, рішення суду в цій частині також підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2013 року змінити, зменшивши суму стягнутого з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Коростишівська комунальна служба» боргу з 1241,52 грн. до 1233,62 грн. та збільшивши суму стягнутого судового збору зі 198,58 грн. до 214,60 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: