Справа № Провадження №2-490/11 22-ц/780/3386/13 Головуючий у І інстанції Борець Є.О.

Категорія26Доповідач у 2 інстанціїГолуб С.А.

05.07.2013

____________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого:Приходька К.П.

суддів: Таргоній Д.О.,Голуб С.А.,

при секретарі : Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2013 року у справі за первісним позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_5, приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання недійсними договору про надання споживчого кредиту, договорів поруки та іпотеки, про виключення записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк»» звернувся до суду з первісним позовом в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 борг за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 221206 доларів США 87 центів.

ОСОБА_4 не визнала первісний позов та пред'явила зустрічний, в якому просила договір іпотеки №93588 укладений між нею та «УкрСиббанком» від 12 вересня 2008 року визнати недійсним, крім того у зв'язку з недійсністю договору про надання споживчого кредиту просила визнати недійсними договір поруки та договір іпотеки, виключити записи з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2013 року первісний позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» борг за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 1768106 гривень 51 копійки.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк відмовлено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» витрати на оплату судового збору у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 гривень.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що кредит, відповідно до договору, надавався в доларах США, а тому має бути повернутий в тій самій валюті.

Апелянт просить рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2013 року в частині стягнення заборгованості в гривнях у сумі 1 768 106 грн. 54 коп., змінити, виклавши його в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 на користь АТ «УкрСиббанк» суму боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11393584000 від 12.09.2008 року в розмірі 221206 (двісті двадцять одна тисяча двісті шість) доларів США 87 центів, що за курсом НБУ станом на 11.12.2012 р. становить 1 768 106 (один мільйон сімсот шістдесят вісім тисяч сто шість) гривень 54 копійки, з яких:

- 133 733 долари США 34 цента, що за курсом НБУ на 11.12.2012 року становить 1 068 930 гривень 59 копійок - кредитна заборгованість;

- 77 870 доларів США 44 цента, що за курсом НБУ на 11.12.2012 року становить 622 418 гривень 43 копійки - заборгованість за процентами;

- 705 доларів США 26 центів, що за курсом НБУ на 11.12.2012 року становить 5 637 гривень 16 копійок - пеня за прострочення сплати кредиту;

- 8 897 доларів США 83 цента, що за курсом НБУ на 11.12.2012 року становить 71 120 гривень 36 копійок - пеня за прострочення сплаті процентів.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги й обговоривши доводи апелянта вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а тому, відповідно до умов договору позивач має право стягнути отримані кошти за штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язання з відповідача.

При цьому суд вважав, що стягнення має бути проведено не в доларах США, в яких надавався кредит, а в гривні.

Судова колегія погоджується з апелянтом в тому, що такі висновки суду є помилковими.

При ухваленні рішення, суд не врахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України які містяться в абзаці 3 п. 14 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» про те, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Як вбачається із матеріалів справи позивач має генеральну ліцензію та письмовий дозвіл на вчинення валютних операцій, а тому не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки саме вона надавалась за договором і позивач просив стягнути суму у валюті.

Виходячи з того, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором чи проценти на банківський вклад (статті 1054, 1061 ЦК України) в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

Таким чином, правова позиція апелянта повністю узгоджується з вимогами законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду зміні в викладенням резолютивної частини в новій редакції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити .

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2013 року змінити в частині стягнення заборгованості в гривнях у сумі 1768106 грн. 51 коп., виклавши резолютивну частину рішення в цій частині в наступній редакції: стягнути з ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 на користь АТ «УкрСиббанк» суму боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11393584000 від 12.09.2008 року в розмірі 221206 (двісті двадцять одна тисяча двісті шість) доларів США 87 центів, що за курсом НБУ станом на 11.12.2012 р. становить 1 768 106 (один мільйон сімсот шістдесят вісім тисяч сто шість) гривень 54 копійки, з яких: 133 733 долари США 34 цента, що за курсом НБУ на 11.12.2012 року становить 1 068 930 гривень 59 копійок - кредитна заборгованість;

77 870 доларів США 44 цента, що за курсом НБУ на 11.12.2012 року становить 622 418 гривень 43 копійки - заборгованість за процентами; 705 доларів США 26 центів, що за курсом НБУ на 11.12.2012 року становить 5 637 гривень 16 копійок - пеня за прострочення сплати кредиту; 8 897 доларів США 83 цента, що за курсом НБУ на 11.12.2012 року становить 71 120 гривень 36 копійок - пеня за прострочення сплаті процентів.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Судді: С.А. Голуб

Д.О. Таргоній

К.П. Приходько