АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/9736/2013 Головуючий у 1 інстанції - Куренков Є.С.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Халпахчієвій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2013 року про залишення заяви без розгляду по цивільній справі за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

в с т а н о в и л а:

Заявники 13 лютого 2013 року звернулись до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення в якому просили встановити факт передання ОСОБА_3 своїх прав ОСОБА_2 на 1/2 частину коштів, сплачених за генеральним договором про пайову участь у будівництві № К-7Б-13-1-9 від 26 травня 2005 року в сумі 96507,34 грн., визнати за ОСОБА_2 право вимоги на всі кошти, сплачені за генеральним договором про пайову участь у будівництві № К-7Б-13-1-9 від 26 травня 2005 року в сумі 193014,68 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2013 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишено без розгляду і роз'яснено заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2013 року та вирішити питання по суті, постановити нову ухвалу, якою встановити факт передання ОСОБА_3 своїх прав ОСОБА_2 на 1/2 частину коштів, сплачених за генеральним договором про пайову участь у будівництві № К-7Б-13-1-9 від 26 травня 2005 року в сумі 96507,34 грн. та визнати за ОСОБА_2 право вимоги на всі кошти, сплачені за генеральним договором про пайову участь у будівництві № К-7Б-13-1-9 від 26 травня 2005 року в сумі 193014,68 грн.

Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи. Так, на стадії відкриття провадження у справі суд не вбачав спір про право та не відмовив у відкритті провадження у справі, встановлення фактів, які впливають на суб'єктивні права заявників не тягнуть виникнення спору про право.

Представник заявників в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявників, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1 ст.234 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В частині 1 ст. 256 ЦПК України наведений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.

Згідно ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, за винятком вказаних в ч.1 цієї статті, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.6 ст.235 ЦПК України якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику позгляду в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Як вбачається із змісту заяви, заявники поставили питання про встановлення юридичного факту передання ОСОБА_3 своїх прав ОСОБА_2 на 1/2 частину коштів, сплачених за генеральним договором про пайову участь у будівництві № К-7Б-13-1-9 від 26 травня 2005 року в сумі 96507,34 грн. та визнання за ОСОБА_2 право вимоги на всі кошти, сплачені за генеральним договором про пайову участь у будівництві № К-7Б-13-1-9 від 26 травня 2005 року в сумі 193014,68 грн.

Колегія суддів вважає що вказані обставини свідчать, що до зазначеного в ч.1, 2 ст. 256 ЦПК України переліку юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку, юридичні факти, які просять встановити заявники, не належать, та свідчать про наявність спору про право та недопустимість розгляду цих вимог у порядку окремого провадження.

При встановлених обставинах суд першої інстанції обгрунтовано залишив без розгляду заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зазначивши при цьому, що заява останніх не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки з неї вбачається спір про право.

Посилання апелянтів на порушення норм матеріального та процесуального права не можуть бути взяті до уваги, оскільки питання про залишення заяви без розгляду вирішено з дотриманням вказаних норм процесуального права, що регулюють порядок вирішення зазначеного питання, відстав для скасування ухвали не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, і на законність оскаржуваної ухвали не впливають.

Ухвала суду є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам процесуального права, внаслідок чого підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: