Справа № 377/131/13-ц Головуючий у І інстанції Теремецька Н.Ф.

Провадження № 22-ц/780/3592/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.

Категорія 52 05.07.2013

У Х В А Л А

іменем України

4 липня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 19 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до компанії Вінсі Конструксьон Гран Проже/Буйг Траво Пюблик про зміну формулювання причин звільнення з роботи, стягнення належних сум при звільненні і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що 31 серпня 2009 року він за строковим трудовим договором був прийнятий на роботу до компанії Вінсі Конструксьон Гран Проже/Буйг Траво Пюблик на посаду електрика. Вказував, що 2 жовтня 2012 року він подав відповідачу заяву про звільнення його з роботи за п.5 ст.36 КЗпПУ у зв'язку з переходом на виборну посаду голови профспілки Спільного підприємства «Новарка». На запит відповідача він двічі у листопаді і грудні 2012 року надавав необхідні для його звільнення документи, проте відповідач звільнив його 31 грудня 2012 року у зв'язку із закінченням строку трудового договору за п.2 ст.36 КЗпПУ. Посилаючись на незаконність звільнення, просив змінити формулювання причини його звільнення на звільнення за п.5 ст.36 КЗпПУ у зв'язку з переходом на виборну посаду, стягнути з відповідача на його користь належні йому при звільненні кошти та середній заробіток за час затримки виплати розрахунку.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 19 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким змінити формулювання причини його звільнення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зміни формулювання причини звільнення, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що звільнення ОСОБА_2 з роботи за п.2 ст.36 КЗпП України у зв'язку із закінченням дії строкового трудового договору є законним і проведене відповідно до вимог чинного законодавства.

Відмовляючи у позові в частині стягнення розрахунку та середнього заробітку за час затримки, суд виходив з того, що розрахунок із ОСОБА_2 проведений у встановлені строки і всі кошти перераховані своєчасно на картковий рахунок позивача.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно п.2 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору.

Згідно п.5 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство або перехід на виборну посаду.

Відповідно до положень ст.ст.116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено і вбачається з матеріалів справи, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді електрика. Наказом № 410-0151 від 21 грудня 2012 року позивача звільнено з роботи із 31 грудня 2012 року за п.2 ст.36 КЗпПУ у зв'язку із закінченням строку трудового договору (а.с.126).

Також судом встановлено, що трудовим колективом Спільного підприємства «Новарка» було створено первинну профспілкову організацію на підприємстві, яка 27 вересня 2012 року була зареєстрована як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Головою профспілки обрано ОСОБА_2

2 жовтня 2012 року позивач подав відповідачу заяву про звільнення його за п.5 ст.36 КЗпПУ у зв'язку з переходом на виборну посаду голови профспілки Спільного підприємства «Новарка». Для вирішення заяви про звільнення відповідач направив позивачу листа від 3 грудня 2012 року про надання свідоцтва про легалізацію профспілки та виписки ЄДРПОУ. Вказані документи були надані позивачем лише 27 грудня 2012 року, тобто вже після його видання наказу про його звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Крім того, судом встановлено, що 26 грудня 2012 року на зарплатний картковий рахунок ОСОБА_2 в ПАТ «УкрСибБанк» було перераховано розрахункові кошти в сумі 9778,06 грн., що у свою чергу свідчить про належне здійснення розрахунку роботодавцем.

За таких обставин суд обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач мав звільнити ОСОБА_2 з посади електрика за п.5 ст.36 КЗпПУ, поскільки він виявив таке бажання, безпідставні. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач як роботодавець і сторона трудового договору має право вибору підстав припинення трудового договору за наявності кількох таких підстав.

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову у задоволенні позову не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Славутицького міського суду Київської області від 19 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий : ___________________

Судді : ___________________ ________________