Справа № 22-1257 2006 року                           Головуючий суддя у І інстанції - Крижова О.Г.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк 3.1.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року                                                                                                             місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка З.ї.

суддів ШимківаС.С, ДемянчукС.В.

з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.,

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу обліку майна міської кому­нальної власності Луцької міської ради на рішення Рівненського міського суду від 17 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного під приємства фірми "А.М.И.Д." про визнання дійсним договору купівлі-продажу та ви знання права власності,

встановила:

У квітні 2006 року ОСОБА_1 предъявила позов до Приватного підприєм ства фірми "А.М.И.Д." про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 271,2 кв.м вартістю 420000 грн., розташованого в АДРЕСА_1, 15, згідно з яким 5 квітня 2006 року Приватне підприємст во фірма "А.М.И.Д." продало це приміщення ТОВ "УкрЗахідЦинк", посилаючись на ухилення відповідача від нотаріального посвідчення цього договору. Крім того, позива чка просила суд визнати право власності на спірне приміщення за ТОВ "УкрЗахідЦинк".

Рішенням Рівненського міського суду від 17 квітня 2006 року позов задоволено.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі Відділ обліку майна міської комуна льної власності Луцької міської ради, який не брав участі у справі й який продовжує вважати себе законним власником спірного майна, просить апеляційний суд його скасу­вати і справу направити на новий судовий розгляд. Посилається при цьому на те, що суд першої інстанції за позовом фізичної особи визнав право власності на спірне приміщен­ня за ТОВ "УкрЗахідЦинк" без залучення його, апелянта, та ТОВ "УкрЗахідЦинк" до участі у справі, з порушенням правил ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність. Вказує, що між ним та ТОВ "Український друкарський дім" 13 травня 2004 року був укладений договір купівлі-продажу спірного приміщення. Проте, оскільки ТОВ "Український друкарський дім" у встановлений термін не сплатило за нього визначену грошову суму, він пред"явив у господарському суді позов про розірвання цього догово­ру. Розгляд справи господарським судом до цього часу не закінчений. У період вирі­шення господарського спору ТОВ "Український друкарський дім" до реєстрації свого права власності на спірне приміщення у визначеному законом порядку незаконно про­дало його Приватному підприємству фірмі "А.М.И.Д.", а останнє 5 квітня 2006 року -ТОВ "УкрЗахідЦинк".              Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія су­ддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 292 ЦПК України право оскаржити в апеляційному порядку рі­шення суду першої інстанції мають не лише сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов"язки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка як фізична особа пред"явила позов в суд про визнання дійсним договору купівлі-продажу, якого вона особисто не укладала, стороною в якому вона не була і сторонами в якому зазначені зовсім інші особи. Крім того, просила суд визнати право власності на спірне приміщення не за собою, а за юри­дичною особою, яка взагалі не була залучена до участі у справі і не надавала їй таких повноважень, про що свідчать документи справи. Помимо цього, в матеріалах справи відсутні достовірні і переконливі докази про те, що відповідач ухилявся від нотаріально­го посвідчення спірного договору.

З урахуванням цих обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що в суду першої інстанції не було законних підстав задовольняти позовні вимоги ОСОБА_1, через що їй у задоволенні пред"явленого позову слід відмовити як неналеж ному позивачу. У зв"язку з цим ухвалене місцевим судом рішення підлягає скасуванню.

Крім того, Рівненський міський суд як суд першої інстанції вирішив даний спір з приводу нерухомого майна, яке знаходиться у м. Луцьку, чим порушив вимоги ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність, та без урахування існування невирішеного го сподарського спору щодо спірного майна між апелянтом та ТОВ "Український друкар ський дім", стосовно якого господарським судом були вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони його відчуження.

Підстав же передавати справу на новий розгляд, про що апелянт просить в апеля ційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Тому на підставі викладеного та керуючись ст.ст. З, 10, 60, 292, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Відділу обліку майна міської комунальної власності Луцької міської ради задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 17 квітня 2006 року скасувати.

ОСОБА_1 у задоволенні її позову до Приватного підприємства фірми "А.М.И.Д." про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності відмовити як неналежному позивачу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відділу обліку майна міської комунальної власності Луцької міської ради 880 (вісімсот вісімдесят) грн. понесених су­дових витрат у справі.

В решті подану апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: