Справа № 22-1275 2006 року                           Головуючий суддя у І інстанції - Ковальов І.М.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк 3.1.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року                                                                                                       місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка 3.1.

суддів Шимківа С.С., Демянчук С В.

з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.,

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу обліку майна міської кому нальної власності Луцької міської ради на рішення Рівненського міського суду від 15 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 і Приватного підприємства фірми "А.М.И.Д." до ТОВ "Український друкарський дім" про визнання дійсним договору купівлі-продажута визнання права власності,

в стан о в и л а:

В грудні 2006 року ОСОБА_1 і Приватне підприємство фірма "А.М.И.Д." пред"явили позов до ТОВ "Український друкарський дім" про визнання дійсним дого вору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 271,2 кв.м вартістю 420000 грн., розташованого в АДРЕСА_1, 15, згідно з яким 14 травня 2006 року Приватне підприємство фірма "А.М.И.Д." купило це приміщення у ТОВ "Український друкарський дім". При цьому позивачі посилалися на ухилення відповіда ча від нотаріального посвідчення цього договору. Крім того, позивачі просили суд ви знати право власності на спірне приміщення за Приватним підприємством фірмою "А.М.И.Д."

Рішенням Рівненського міського суду від 15 березня 2006 року позов задоволено.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі Відділ обліку майна міської комуна льної власності Луцької міської ради, який не брав участі у справі й який вважає себе законним власником спірного майна, просить апеляційний суд його скасувати і справу направити на новий судовий розгляд. Посилається при цьому на те, що суд першої ін станції фактично за позовом фізичної особи визнав право власності на спірне приміщен ня за Приватним підприємством фірмою "А.М.И.Д." без залучення його, апелянта, до участі у справі, з порушенням правил ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність. Вказує, що між ним та ТОВ "Український друкарський дім" 13 травня 2004 року був укладений договір купівлі-продажу спірного приміщення. Проте, оскільки ТОВ "Український друкарський дім" у встановлений термін не сплатило за нього визначену грошову суму, він пред"явив у господарському суді позов про розірвання цього догово ру. Розгляд справи господарським судом до цього часу ще не закінчений.                                                                                                                                         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія су­ддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 292 ЦПК України право оскаржити в апеляційному порядку рі­шення суду першої інстанції мають не лише сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов"язки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка як фізична особа пред"явила позов в суд про визнання дійсним договору купівлі-продажу, якого вона особисто не укладала, стороною в якому вона не була і сторонами в якому зазначені зовсім інші особи.

З урахуванням цих обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що в суду першої інстанції не було законних підстав задовольняти позовні вимоги ОСОБА_1, через що їй у задоволенні пред"явленого позову слід відмовити як неналежно­му позивачу. У зв"язку з цим ухвалене місцевим судом рішення у зазначеній частині підлягає скасуванню.

Що ж стосується позовних вимог Приватного підприємства фірми "А.М.И.Д." до ТОВ "Український друкарський дім" про визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного приміщення і визнання права власносіі на нього, то з урахуванням того, що і позивач і відповідач є юридичними особами, справа у цій частині відповідно до правил ст. 1 ГПК України підлягає розглядові в порядку юсподарського, а не цивільного судо­чинства. У зв"язку з цим ухвалене місцевим судом рішення у зазначеній частині також підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 205 ЦПК України.

Крім того, Рівненським міським судом як судом першої інстанції вирішено даний спір з приводу нерухомого майна, яке знаходиться у м. Луцьку, чим порушені вимоги ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність, та без урахування існування невиріше-ного господарського спору щодо спірного майна між апелянтом та ТОВ "Український друкарський дім". Помимо цього, в матеріалах справи відсутні достовірні і переконливі докази про те, що відповідач насправді ухилявся від нотаріального посвідчення спірного договору.

Підстав же передавати справу на новий розгляд, про що апелянт просить у своїй апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Тому на підставі викладеного та керуючись ст.ст. З, 10, 60, 205, 292, 303, 307, 310, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Відділу обліку майна міської комунальної власності Луцької міської ради задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 15 березня 2006 року скасувати.

ОСОБА_1 у задоволенні її позову до ТОВ "Український друкарський дім" про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею 271,2 кв.м вартістю 420000 грн., розташованого в АДРЕСА_1, 15, відмовити як неналежному позива­чу.

Провадження у справі в частині позовних вимог Приватного підприємства фірми "А.М.И.Д." до ТОВ "Український друкарський дім" про визнання дійсним договору ку-півлі-продажу спірного приміщення та визнання права власності на нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 205 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 та Приватного підприємства фірми "А.М.И.Д." солідарно на користь Відділу обліку майна міської комунальної власності Луцької міської ради 880 (вісімсот вісімдесят) грн. понесених апелянтом судових витрат у справі.

В решті подану апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.