ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 117/642/13-пСуддя у І-й інстанції: Дмитрієв Т.М.

Провадження №33/191/119/13 Суддя-доповідач: Іщенко В. І.

26 червня 2013 року Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії Іщенко В.І., за участю прокурора Торосян С.А., апелянта ОСОБА_2, та його захисника адвоката ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Совєтського районного суду АР Крим від 21 травня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пушкіне Совєтського районного суду АР Крим, громадянина України, працюючого на посаді завідуючого Красногвардійською дільницею ветеринарної медицини Совєтської районної державної лікарні ветеринарної медицини, одруженого, маючого одну неповнолітню дитину, з вищою освітою, раніше до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень не притягався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. в дохід держави з конфіскацією отриманої винагороди за роботу за сумісництвом у розмірі 2400 грн. Роз'яснено наслідки не сплати штрафу протягом 15 днів. Постанову у триденний строк з дня набрання нею законної сили направити на адресу Совєтського районної державної лікарні ветеринарної медицини для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення. Постанову суду у триденний строк з дня набрання нею законної сили направити на адресу Совєтського районного управління юстиції для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу № 33-Б про вчинення адміністративного корупційного правопорушення від 26 квітня 2013 року та постанови судді Совєтського районного суду АР Крим від 21 травня 2013 року ОСОБА_2, будучи службовою особою органу державної влади та уповноваженою на виконання функцій держави, а саме завідуючим Красногвардійською дільницею ветеринарної медицини Управління ветеринарної медицини в Совєтському районі АР Крим, та відповідно до п.п. «ж» п.1 ст.4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», являючись суб'єктом корупційного правопорушення, протягом 2012 року поєднував роботу у вищезазначеній державній установі з іншою оплачуваною роботою в приватному підприємстві «ОСОБА_4», внаслідок чого отримав прибуток у розмірі 15471 грн., чим порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначеними у п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді Совєтського районного суду АР Крим від 21 травня 2013 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Апелянт не погоджується з висновком судді, що на нього поширюється дія ч.7 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» та вказує на те, що державні лікарні ветеринарної медицини створюються Державним комітетом ветеринарної медицини України, тобто центральним органом виконавчої влади, проте згідно з наказом Державного комітету ветеринарної медицини від 28.10.2008 № 238 затверджено положення про районі державні лікарні ветеринарної медицини, де вказано що вказані лікарні є державними установами. Оскільки, державні лікарні ветеринарної медицини не є органами державної влади та відносяться то осіб публічного права, а тому посадові особи вказаних лікарень теж відносять до юридичних осіб публічного права, а тому на них не розповсюджується дія ст.ст.4, 7 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції». Вважає, що суд необґрунтовано визнав його посадовою особою органу державної влади.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши постанову судді в межах доводів апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову від 16 травня 2013 року суддя виходив з того, що відповідно до п.п. «ж» п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» ОСОБА_2 має статус службової особи органу державної влади, а тому на нього розповсюджується обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами оплачуваної діяльності, встановлені в ст. 7 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».

Однак, з такими висновками судді погодитися не можна, оскільки вони є помилковим та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Відповідно до п.п. «ж» п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», в редакції яка діяла на час складання протоколу, суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення були посадові та службові особи інших органів державної влади.

Відповідно до довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України Совєтська районна державна лікарня ветеринарної медицини зареєстрована з організаційно-правовою формою, як державна організація.

З п. 2 Положення про Совєтську районну державну лікарню ветеринарної медицини вбачається, що вона є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичні заходів та підпорядковується Управлінню ветеринарної медицини в Совєтському районі.

Відповідно до п. 4 Положення про Совєтську районну державну лікарню ветеринарної медицини їй підпорядкована Некрасівська дільниця ветеринарної медицини на посаді завідуючого якої працює ОСОБА_2

Виходячи з Положення про Совєтську районну державну лікарню ветеринарної медицини вважаю помилковим висновок, зазначений у протоколі № 33-Б про вчинення адміністративного корупційного правопорушення від 26 квітня 2013 року та постанові судді від 21 травня 2013 року про те, що ОСОБА_2 є завідуючим Некрасівської дільниці ветеринарної медицини Управління ветеринарної медицини у Совєтському районі, оскільки дільниця є структурним підрозділом Совєтської районної державної лікарні ветеринарної медицини, яка не є органом державної влади, а є державною організацією ветеринарної медицини, що вбачається з довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та п.п.2,4 зазначеного вище положення.

Доводи апелянта про те, що він взагалі не працює в Управлінні ветеринарної медицини у Совєтському районі заслуговує на увагу, оскільки підтверджується наказом Совєтської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 28.08.2008 року про прийняття його на посаду завідуючого Красногвардійською дільницею - лікарем ветеринарної медицини по незаразних хворобах Совєтської районної державної лікарні ветеринарної медицини з 01.09.2008 року, посадовою інструкцією завідуючого Красногвардійською дільницею ветеринарної медицини, затвердженої в.о. начальника Совєтської районної державної лікарні ветеринарної медицини 03.09.2008 року, штатним розкладом Совєтської районної державної лікарні ветеринарної медицини на 2012 рік, відповідно до якої Некрасівська дільниця ветеринарної медицини є структурним підрозділом Совєтської районної державної лікарні ветеринарної медицини, інформацією Управління пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим про отримання ОСОБА_2 доходів у Совєтській районній державній лікарні ветеринарної медицини, що спростовує висновок судді про роботу ОСОБА_2 в Управлінні ветеринарної медицини у Совєтському районі.

Доводи апелянта про те, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, оскільки не є посадовою чи службовою особою, які визначені в п.п. «ж» п.1 ч. 1 ст.4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», заслуговує на увагу, оскільки з довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України вбачається, що Совєтська районна державна лікарня ветеринарної медицини зареєстрована як державна організація, а не інший орган державної влади, а тому він не може бути посадовою чи службовою особою інших органів державної влади та суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення в апеляційному суді, оскільки Совєтська районнна державна лікарня ветеринарної медицини не є іншим органом державної влади, а ОСОБА_2 не є посадовою чи службовою особою іншого органу державної влади, а отже він не може бути суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, передбачене п.п. «ж» п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».

Оскільки, ОСОБА_2 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, то в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 14, 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Совєтського районного суду АР Крим від 21 травня 2013 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією отриманої винагороди за роботу за сумісництвом у розмірі 2400 грн., скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрити.

Постанова набирає законної сили негайно є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.І.Іщенко