Справа №22-1334       Головуючий у 1 інст.Куцоконь Ю.П.

Доповідач - Собіна І.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМУКРАЇНИ

6 грудня 2006 року                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Малько О.С.

Суддів Оніпко О.В.,   СобіниІ.М.

При секретарі судового засідання Томашевській І.М.

З участю сторін та адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 9 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 9 жовтня 2006 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, 1969 року народження, уродженця м. Рівне, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 11 вересня 2006 року і до повноліття дитини.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що судом при постановленні рішення порушено норми матеріального права.

В судовому засіданні він доводив, що неспроможний сплачувати аліменти в розмірі визначеному позивачкою, маючи на утриманні батьків пенсійного віку та несталий дохід.

Із середнього доходу 750 гривень у місяць він сплачує 100 гривень фіксованого податку.

Судом не враховано, що позивачка працює і має сталий заробіток.

Розмір стягнутих з нього аліментів становить майже 50% його місячного доходу.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про стягнення з нього на утримання дочки по 150 гривень щомісячно.

В судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення в межах її доводів.

Позивачка просила апеляційну скаргу відхилити.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суду належало враховувати, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.. З матеріалів справи вбачається, що позивачка працює референтом фірми і має сталий заробіток.

Стягуючи з відповідача 300 гривень аліментів щомісяця, суд першої інстанції не врахував положень ст. 182 СК України щодо загального матеріального становища платника аліментів, щомісячний дохід якого становить за виключенням величини витрат на своє утримання та членів сім'ї менше 600 гривень на місяць.

За наведених обставин, оскаржуване рішення підлягає зміні через порушення судом норм матеріального права із зменшенням розміру стягуваних аліментів до 200 гривень щомісячно.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.                                                                                      Рішення Рівненського міського суду від 9 жовтня 2006 року змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів з 300 гривень до 200 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Сторони мають право оскаржити рішення апеляційної інстанції і рішення місцевого суду до Верховного Суду України гсротягом двох місяців починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.